Сьогодні 15 березня: яке свято та день в історії

15 березня християни в Україні вшановують пам’ять митрополита Київського та всієї Русі Йова (Борецького). Цього дня вбили Юлія Цезаря, розпочалося будівництво Дніпрогесу, а в Сирії почалися заворушення, що переросли в багаторічну кровопролитну війну.

Свята та пам’ятні дати 15 березня

Державні та професійні свята України цього дня не відзначають.

Під егідою ООН проходять Всесвітній день захисту прав споживачів, День Брута чи День проти зради, Міжнародний день боротьби з поліцейською жорстокістю та Міжнародний день захисту дитинчат тюленів.

15 березня в історії

15 березня 44 р. до н. е. змовники вбили римського диктатора Юлія Цезаря – у день останнього засідання Сенату перед запланованим від’їздом імператора в парфянський похід.

Сюжет вбивства та фраза “І ти, Брут” настільки популярні в літературних та кіносюжетах, що навряд чи потребують додаткового нагадування. Зазначимо, що Цезар був одним із найвидатніших (хоч і неоднозначних) персонажів давньої історії. Він радикально розширив Римську державу, приєднавши до неї Галію (майбутню Францію), західний берег Рейну та частину Британії. За Цезаря політична система Риму поступово перейшла від демократії до диктатури, за що власне Гай Юлій і поплатився життям. Також саме від імені Юлія Цезаря походять титули цісар, кайзер і цар, а ще – назва сьомого місяця року багатьма мовами світу (July).

15 березня 1892 року американський підприємець Джессі Рено запатентував “нескінченний ліфт” або “сходи, що рухаються для транспорту людей”. Тобто перший ескалатор. Прототипом для ескалатора став виробничий конвеєр. Уже 1986 року ескалатор з’явився у Коні-Айленді в Нью-Йорку. А на всесвітній виставці в Парижі 1900 року представили вже 29 “нескінченних ліфтів” різної конструкції. Оскільки конструкції викликали у відвідувачів неоднозначні відчуття, сміливців заохочували випробувати ескалатори, наливаючи тим, хто підніметься так нагору, по чарці бренді. Щоб довести відвідувачам безпеку ескалатора, цілий день на ньому вгору-вниз їздив одноногий інвалід із дерев’яним протезом.

15 березня 1917 року російський імператор Ніколай II у результаті подій Лютневої революції зрікся престолу на користь свого брата, великого князя Міхаїла Александровича. Проте той відмовився прийняти корону. У результаті сформували Тимчасовий уряд на чолі із князем Георгієм Львовим.

15 березня 1927 року на Дніпрі почали будувати колосальну гідроелектростанцію – Дніпрогес.

Для “електрифікації усієї країни” затопили понад 50 населених пунктів. Перший гідроагрегат ввели в експлуатацію 10 жовтня 1932 року. 1939 року вже працювали 9 гідроагрегатів. Загальна потужність станції становила 560 тис. кВт. Що характерно – абсолютна більшість обладнання на ГЕС була американського виробництва. А технічний нагляд за будівництвом Дніпрогесу здійснював полковник Г’ю Лінкольн Купер з інженерного корпусу США. Під час Другої світової війни Дніпрогес підривали двічі: 1941-го це зробили радянські війська, що відступали, а 1943-го – німецькі (щоправда, не настільки руйнівно, як планували). Після цього ГЕС на Дніпрі пережила відновлення та кілька реконструкцій. Чергова була запланована на 2022 рік.

15 березня 2011 року в сирійських Дамаску та Алеппо почалися заворушення, що стали прологом тривалої та кривавої війни. На той момент партія Баас одноосібно правила Сирією вже близько півстоліття. А Асади (спочатку батько – Хафез аль-Асад, а потім син Башар аль-Асад) були незмінними президентами країни, починаючи з 1970-го. На хвилі Арабської весни та успішних революцій у Єгипті та Тунісі протестні настрої стали наростати й у Сирії. Перші акції розпочалися з січня 2011 року, проте вони були поодинокими: окремі демонстрації, заклики в соцмережах, навіть акт самоспалення. 6 березня в місті Дара заарештували дітей – хлопчиків – за те, що вони писали на стінах: “Люди прагнуть повалення режиму”. Наступного дня 13 політичних в’язнів оголосили голодування на знак протесту проти політичних арештів та переслідувань. Через три дні до протестного голодування приєдналися десятки сирійських курдів. А постійний опонент Башара Асада – його двоюрідний брат Рібаль аль-Асад заявив, що пора Сирії приєднатися до Арабської весни.

15 березня розпочалися масові демонстрації у великих містах Сирії. Люди кричали: “Революція почалася!” Почалися перші зіткнення з поліцією. Протести ширилися. Для їх придушення уряд почав застосовувати танки та снайперів. В особливо неспокійних областях людям відключали електрику та воду, навіть конфісковували продукти. Армія взяла в облогу бунтівні міста. Однак серед військових не було єдності щодо подій. Почалося дезертирство. І з літа 2011 року колишні військові та перебіжчики сформували Вільну сирійську армію. Повстання перейшло на рівень громадянської війни. Практично від початку війни режиму Асада взялися допомагати РФ та Іран. У перші роки РФ допомагала зброєю (принаймні офіційно “ихтамнебыло”), а починаючи з 2015 року, обнадієний млявою реакцією світу на захоплення Криму Путін звернувся до своєї ради федерації за дозволом використовувати війська за кордоном. І, звісно, ​​дозвіл отримав. Серед іншого було передбачено використання військово-повітряних сил у Сирії.

З того часу російська армія методично порушувала в Сирії всі конвенції та закони ведення війни, знищуючи цивільні об’єкти, мирне населення і перетворюючи на руїни цілі міста.

Церковне свято 15 березня

15 березня християни вшановують пам’ять священномученика Феодота. Православна церква України також вшановує святителя Йова (Борецького), митрополита Київського і всієї Руси.

Священномученик Феодот був єпископом міста Кіренії на Кіпрі. Під час гоніння на християн Лікінія Феодот продовжував проповідувати християнську віру. Намісник Кіпру Савін наказав розшукати та привести єпископа Феодота на суд. Феодот, дізнавшись про цей наказ, сам прийшов до намісника, не чекаючи конвою.  Намісник наказав бити святого без пощади, підвісити на дереві та різати, а потім відвести до в’язниці. Через п’ять днів святого знову привели до намісника, який думав, що Феодот після катувань зречеться Христа. Але цього не сталося. Тож єпископа піддали новим тортурам. Багато свідків страждань мученика, вражені його силою, повірили в Христа. Дізнавшись про це, Савін наказав припинити тортури й ув’язнити святого. На той час Костянтин Великий  дарував свободу віросповідання всім християнам та звільнив Феодота. Єпископ повернувся до Кіренії, продовжив служіння єпископом і помер мирно – близько 326 року.

Святитель Йов (Борецький) був митрополитом Київським і всієї Руси у 1620-1631 роках. Рукоположив Йова на митрополита в 1620 році Єрусалимський Патріарх Феофан. Митрополит Київський активно розвивав освіту, заснував Київську братську школу та всю свою діяльність спрямовував на те, щоб зберегти українську ідентичність у політиці та церковних справах. Помираючи, Борецький передав опіку над освітніми справами “превелебнійшому в Бозі отцю Петру Могилі”. У 2008 році помісний Собор УПЦ (КП) благословив приєднання святителя Йова (Борецького) до лику святих і постановив вважати днем пам’яті дату упокоєння – 15 березня.

Народні прикмети

Погода 15 березня показує, яким буде липень.

Якщо у цей день йде сніг, то на потепління скоро чекати не варто.

Якщо йтиме дощ – літо буде сирим.

Що не можна робити 15 березня

Не рекомендується сваритися та лихословити.

Краще не пити алкоголю.