Сьогодні 3 квітня: яке свято та день в історії

3 квітня народилися два відомі українські письменники Степан Олійник та Олесь Гончар. 1933 року український хірург вперше провів пересадку нирки людині, 1948-го президент США Трумен підписав “план Маршалла”, а 1973-го відбувся перший дзвінок мобільним телефоном.

Свята та пам’ятні дати 3 квітня

3 квітня державні та професійні свята в Україні не відзначають.

У світі: Всесвітній день вечірки, День народження мобільного телефону, День народження кавомолки, День народження штрих-коду, День дитячої йоги.

3 квітня в історії

3 квітня 1908 року народився український поет-гуморист Степан Олійник.

Під час Другої світової Олійник був прифронтовим кореспондентом, а успішною літературною творчістю зайнявся вже після війни. Славу йому принесли перші ж гумористичні книги – “Мої земляки” (1947) та “Наші знайомі” (1948). Згодом Олійник вступив до Спілки письменників, почав працювати в журналі “Перець”. Окрім сатиричних творів, писав вірші для дітей.

3 квітня 1918 року народився автор романів “Собор” та “Прапороносці” Олесь Гончар.

Довоєнний період життя Гончара пов’язаний із Харковом. 1938 року він вступив на філфак Харківського університету. Уже студентом писав і публікував перші оповідання. У 1941 році вступив до студентського батальйону добровольцем. Був у полоні, проте зміг втекти та повернутися до Червоної армії. Мав два поранення та численні бойові нагороди. Після війни він оселився у Дніпропетровську, де продовжив літературну творчість. Успіх Гончару принесла трилогія “Прапороносці”, яка побачила світ з 1946 по 1948 роки. У 1959–1971 роках Олесь Гончар керував Спілкою письменників України. 1968 року опубліковано роман “Собор”. Його чудово сприйняли читачі, але роман отримав нещадну критику і на 20 років був вилучений із літературного процесу – про нього просто намагалися забути. Гончару погрожував арешт, але все ж таки партійне керівництво відмовилося від такої ідеї. Гончар продовжив керувати спілкою письменників, був депутатом Верховної Ради СРСР кількох скликань. На сесії Верховної Ради України після референдуму 1 грудня 1991 року саме Олесь Гончар проголосив результати волевиявлення українців. Помер письменник уже в незалежній Україні – 14 липня 1995 року.

3 квітня 1933 року український хірург Юрій Вороний уперше у світі виконав пересадку нирки.

Операція, на жаль, не допомогла врятувати життя пацієнтки. 26-річна жінка після сімейного конфлікту вирішила накласти на себе руки, випивши хлорид ртуті. З тяжким отруєнням вона потрапила до лікарні. У неї відмовили нирки. Водночас до лікарні привезли 60-річного чоловіка із переломом черепа. Попри зусилля лікарів, він помер. Дослідження показало, що нирки у чоловіка в нормі, також не було небезпечних захворювань – туберкульозу або сифілісу. Тому Вороний, який до цього вже проводив пересадку нирок тваринам, вирішив спробувати. Інших шансів вижити в пацієнтки все одно не було. Проблемою була різниця груп крові донора та реципієнтки, але це хірурга не зупинило.

Пересаджена нирка одразу запрацювала, в перші години після операції пацієнтці стало дещо краще. Але ремісія була нетривалою. Уже за 48 годин після операції жінка померла. Пізніші дослідження довели, що тіло донора не було охолоджене так, як треба, і клітини нирки почали гинути. Також спрацювала несумісність груп крові. Але сам факт того, що пересаджена нирка запрацювала, довів лікарям, що такі операції мають, в принципі, перспективу. Зазначимо, що у світі перші клінічні пересадки трупних нирок почалися у 1950-60-ті роки.

3 квітня 1948 року було дано старт реалізації “плану Маршалла”. У цей день президент США Гаррі Трумен затвердив Акт про надання грошової допомоги країнам Європи, які зазнали руйнувань під час Другої світової війни. Допомога надходила в різних формах: у вигляді безоплатного подарунка у доларах, безоплатного постачання товарів, але здебільшого у вигляді кредитів. Загальна сума, яку витратили Штати в рамках плану Маршалла протягом 1948-1951 років – близько 17 млрд доларів (на сучасні гроші це близько 123 млрд). 23% від цього обсягу отримала Великобританія, 20% – Франція. Також серед одержувачів були противники США та союзників у Другій світовій – Італія та Німеччина (Західна). Ідею надання такої неймовірної за розмірами на той час фінансової підтримки озвучив генерал Джордж Маршалл, який на той час був держсекретарем США.

Він сформулював необхідність підтримки як союзникам, так і недавнім ворогам, у своїй промові на випускній церемонії в Гарвардському університеті 5 червня 1947 року. Маршалл зазначив, що найближчими роками потреби Європи набагато перевищать її платоспроможність. І якщо не ліквідувати цей дисбаланс, то країни зіткнуться з “досить серйозним загостренням ситуації в економічній, соціальній та політичній сферах”. Майбутній лауреат Нобелівської премії миру Маршалл наголосив: “Розв’язання проблеми полягає в тому, щоб розірвати замкнене коло та відновити впевненість європейських народів у економічному майбутньому їхніх країн та Європи загалом. Зрозуміло, що Сполучені Штати мають зробити все можливе, щоб допомогти в оздоровленні світової економіки, без чого не може бути ні політичної стабільності, ні гарантій миру”.

Крім попередження майбутньої війни, яка могла б стати неминучою, реалізація “плану Маршалла” мала й інші позитивні результати для США. Зокрема, Штати закріпили лідируючу позицію у світі, отримали надійних союзників, суттєво розвинули власну економіку, зміцнили та розширили торговельні зв’язки з Європою. Приєднатися до “плану Маршалла” пропонували й СРСР, але Сталін відхилив пропозицію та змусив уряди Польщі та Чехословаччини також відмовитися від допомоги.

3 квітня 1973 року відбувся перший дзвінок мобільним телефоном. Його здійснив інженер-розробник та керівник відділу автомобільної телефонії компанії Motorola Мартін Купер.

Пікантність історії додає той факт, що дзвонив він конкурентам з Bell Labratories. Дві компанії протягом десятиліть змагалися у розробці мобільних систем зв’язку. Та довгий час Bell Labratories були попереду. Адже саме їм належала ідея побудови стільникових мереж. Вони ж отримали патент у галузі стільникового зв’язку – він належить Амосу Джоелю. Проте телефони (виготовлені для автомобілів) Bell Labratories були громіздкими – конструкції важили близько 14 кг. Мартін Купер з Motorola поставив собі та співробітникам мету знизити вагу телефону настільки, щоб його можна було тримати в руці. Перший такий телефон, з якого і був дзвінок, важив 1,15 кілограма, його довжина була 22,5 см, а акумулятора вистачало на 20 хвилин розмови. З цією конструкцією в руці Купер підійшов до входу до готелю “Гілтон” у Нью-Йорку. У самому готелі проходила пресконференція голови дослідницького відділу компанії Bell Laboratories Джоела Енгеля. Йому Купер і зателефонував. Згодом інженер ділився враженнями від розмови з конкурентом: “Не пам’ятаю, що він тоді відповів, але знаєте, мені здалося, що я чув, як скриплять його зуби”. Цей дзвінок здійснив революцію у сфері мобільних комунікацій, закріпивши за Купером звання батька мобільного телефону.

3 квітня 1990 року над будинком Львівської міської ради вперше урочисто підняли український національний прапор. Перед тим синьо-жовтий прапор освятили у греко-католицькому кафедральному соборі Святого Юра.

Церковне свято 3 квітня

3 квітня християни вшановують пам’ять преподобного Якова, єпископа та сповідника. Яків ще в юності покинув мир і пішов до Студійського монастиря, де прийняв чернецтво. Вів суворе життя. Був чудовим знавцем Святого Письма. Зведений на єпископську кафедру в Катанській Церкві у Сицилії. Під час царювання імператора-іконоборця Костянтина V Копроніма святого Якова неодноразово змушували відмовитися від шанування ікон. Його мучили у в’язниці, морили голодом, катували, але він мужньо переносив страждання. Святий єпископ Яків помер у вигнанні.

Народні прикмети

Якщо 3 квітня почуєш грім, рік буде врожайним.

Хмари сині – буде тепла, але дощова погода.

Що не можна робити 3 квітня

Не можна прибирати в будинку.

Не бажано цього дня робити вартісні покупки.