Сьогодні 8 квітня: яке свято та день в історії

За християнським календарем сьогодні – Лазарева субота. 8 квітня 1709 року укладено Великобудищанський трактат між гетьманом Мазепою, королем Швеції та запорожцями. 1904-го Великобританія та Франція підписали “Сердечну угоду” (“Антанту”), а 1918-го німці зайняли Харків.

Свята та пам’ятні дати 8 квітня

8 квітня державні та професійні свята в Україні не відзначають.

У світі сьогодні – Міжнародний день циган.

8 квітня в історії

8 квітня 1481 року католицька церква оголосила хрестовий похід для звільнення від мусульманської окупації міста Отранто на півдні Італії.

Місто влітку 1480-го десантом з моря захопив османський флот. До цього жителі та гарнізон Отранто 15 днів утримували штурмуючих, сховавшись у місцевій фортеці.

Але сили були надто нерівними. Пробивши стіни фортеці, османи методично знищували місто, підпалюючи та грабуючи будівлі. У Отранто та на навколишніх територіях вбили близько 12 тисяч людей, у рабстві опинилося ще близько 5000. Однак “найзнаменитішими” стали 800 мучеників Отранто, яких, за інформацією християнських джерел, обезголовили через відмову прийняти іслам. Римо-католицька церква надалі канонізувала мучеників, хоча ряд істориків висловлював сумніви в тому, що зміна релігії була умовою помилування. Щоб вибити загарбників із міста, римський Папа Сікст IV оголосив італійський хрестовий похід. Його підтримали кілька італійських міст-держав, Угорщина та Франція. Не відомо, наскільки успішною стала б ця військова операція, але напередодні помер турецький султан Мехмед Завойовник. І доки його наступники ділили престол, вчасно відправити підкріплення до Отранто не встигли. Після переговорів із християнськими військами турки капітулювали в серпні та залишили Отранто у вересні 1481 року, завершивши 13-місячну окупацію.

8 квітня 1709 року було укладено Великобудищанський трактат між гетьманом Іваном Мазепою, шведським королем Карлом XII та кошовим отаманом Запорізької Січі Костем Гордієнком.

Згідно з Союзним договором запорожці приєднувалися до сил Мазепи та шведського короля у боротьбі проти Московії. На той момент спільне військо Мазепи та Карла знаходилося на Полтавщині, пройшовши стомливий зимовий шлях. Стан війська був не найкращим, у тому числі через брак обмундирування та фуражу. Тож приєднання запорожців суттєво покращувало бойові сили армії союзників. Кость Гордієнко, який раніше був непримиренним противником Мазепи, погодився на союз заради перемоги над військом російських загарбників з Петром I на чолі. Головними умовами підписаного договору було те, що Карл XII “брав Мазепу та Гордієнка зі своїм військом під опіку”, гарантував Україні та запорожцям незалежність від московського уряду та підтверджував: “козацькі вольності будуть забезпечені назавжди”. Цим трактатом Україна визнавалася незалежною державою. Але попереду, на жаль, була Полтавська битва та розгром у ній, який на довгі сторіччя поховав надії українців на визволення від російських окупантів.

8 квітня 1904 року непримиренні противники Великобританія та Франція підписали так звану “Сердечну угоду” (“Entente cordiale” або “Антанту”).

Вона поклала край майже тисячолітній історії військових конфліктів між двома країнами-суперницями. Також саме союз Франції та Англії став основою подальшої ширшої коаліції (так і названої “Антанта”), яка протистояла Німеччині та її Четверному союзу в Першій світовій війні. Головним “яблуком розбрату” між Британією та Францією наприкінці XIX і на початку XX століття було питання “розподілу” колоніальних володінь. І саме його після тривалих переговорів спромоглися вирішити. “Сердечна угода” складалася із трьох документів. Перший розмежував сфери впливу в Єгипті та Марокко, залишивши Марокко під французьким впливом, а Єгипет – англійським. Також колоніальні імперії розділили низку володінь у Західній та Центральній Африці та Ньюфаундленді. Нарешті, третя декларація узгоджувала позиції країн щодо володінь у Сіамі, на Мадагаскарі, Вануату тощо.

8 квітня 1918 року німці, які були союзниками армії УНР, зайняли Харків, до цього окупований більшовицькими загарбниками. З міста евакуювався уряд самозваної Української Радянської Республіки, яка на той момент була створена та проголошена незначною групою більшовиків, які не зуміли захопити владу в Україні під час Всеукраїнського з’їзду рад у 1917 році у Києві. Після невдачі в Києві взимку 1917 року вони перебазувалися до Харкова та намагалися створити “паралельну” Українську республіку – як частину федеративної Росії. Після підписання Брестського мирного договору керівництво УНР отримало міжнародне визнання незалежності України та підтримку з боку держав Четверного союзу. Тож із військовою підтримкою німців із Харкова вибили самозвану владу і місто повернули під керівництво уряду України.

8 квітня 1930 року відбулася прем’єра шедевра українського кіно. У кінотеатрах Києва вперше показали кінофільм Олександра Довженка “Земля”. Ця стрічка займає другу позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно (складеному 2021 року). Утім, за радянських часів після прем’єри фільм уже 17 квітня зняли з показу. Офіційною причиною вказували натуралізм та замах на звичаї. Реабілітували Землю лише у 1970-ті. Тоді ж фільм уперше відреставрували – на кіностудії “Мосфільм” під керівництвом Юлії Солнцевої – вдови Довженка та актриси, яка зіграла у цьому фільмі першу в історії нашого кіно сцену ню. 2012 року “Землю” відреставрували вже в Україні – на замовлення Довженко-Центру. А музичний супровід для фільму створив український гурт ДахаБраха.

8 квітня 1971 року відбувся перший Всесвітній конгрес ромів. Тож цього дня відзначають Міжнародний день ромів. За традицією святкування, роми в певний час запалюють на вулицях свічки як символ єдності свого народу, а також спускають на воду річок вінки, що символізує нелегку долю ромів, що блукають світом, не маючи власної країни.

8 квітня 1990 року над Івано-Франківською міською радою вперше за радянський період підняли український національний прапор.

8 квітня 1992 року вийшла директива першого Міністра оборони України генерал-полковника Костянтина Морозова №Д-8 “Про формування Військово-Морських Сил України”. Нею міністр доручив розпочати формування ВМС України зі штабом у Севастополі. Звичайно, це викликало різку реакцію з боку РФ. До Севастополя відразу прибули головнокомандувач ВМФ РФ та віцепрезидент країни, які заявили, що Чорноморський флот залишиться російським. Моряків закликали не присягати Україні. Згодом президент РФ Єльцин підписав указ про перехід Чорноморського флоту під юрисдикцію Росії. Втім, частина особового складу, а саме особовий склад військової комендатури Севастопольського гарнізону — пункту управління Головної бази ЧФ, все ж таки прийняв українську присягу (це сталося 9 липня 1992 року). Конфлікти, переговори та “торгівля” навколо поділу Чорноморського флоту тривала в 1992-1997 роках.

8 квітня 2005 року відбулася наймасовіша церемоніальна подія в історії людства – похорон Папи Римського Івана Павла II у Ватикані.

Попрощатися з Папою приїхало майже 4 млн віруючих. На церемонії були присутні понад 100 глав держав та урядів. Для її висвітлення акредитувалося 3,5 тисячі журналістів, а пряму трансляцію вели 150 телеканалів. Іван Павло II очолював католицьку церкву протягом 26,5 року. Він став другим в історії за тривалістю перебування на вищій кафедрі церкви – першим був Папа Пій ІХ, який керував світовим католицтвом 32 роки.

Церковне свято 8 квітня

8 квітня – Лазарева субота. У суботу шостого тижня Великого посту церква згадує про воскрешення Ісусом Христом праведного Лазаря. Лазар жив у селі Віфанія, неподалік Єрусалиму. Ісус часто відвідував будинок Лазаря, якого дуже любив і називав своїм другом. А коли Лазар помер і вже чотири дні пролежав у труні, Ісус воскресив його з мертвих. Багато юдеїв, переконавшись у достовірності цього дива, стали послідовниками Христа. А Лазар прожив ще 30 років, був єпископом на острові Кіпр, де розповсюджував християнство. І помер мирно.

Народні прикмети

Заморозки 8 квітня пророкують холодну весну.

Схід сонця у хмарах – до потепління.

Що не можна робити 8 квітня

Цього дня суворо заборонено будь-яку роботу по дому.

Не можна рубати дерева та виривати рослини.