В Україні вирішили, що чекає на росіян і власність у Криму після деокупації

На державному рівні в Україні розробляють комплекс першочергових дій, що їх реалізують після деокупації Криму. Основні позиції зрозумілі. Про них в інтерв’ю “РБК-Україна” розповіла постійна представниця Президента України в Криму Таміла Ташева.

Після деокупації Криму Україна має вирішити безліч не тільки гуманітарних, а й юридичних питань. За дев’ять років окупації півострова РФ на його території незаконно оселилося чимало росіян. Також продавалася та купувалася нерухомість, змінювалися власники майна та землі, видавалися різні документи та приймалися судові рішення. Як інтегрувати півострів назад у правове поле України та що робити з громадянами країни-окупанта, які там перебувають? З наближенням контрнаступу ЗСУ ці питання стають дедалі нагальнішими.

Перший неприємний “сюрприз” після деокупації Криму чекає на тих, кому останні дев’ять років там було “затишно і по-домашньому”. Росіяни, які в’їхали за цей час до Криму, за словами Ташевої, “будуть зобов’язані виїхати згідно із законодавством України, адже перебувають на нашій території абсолютно незаконно”.

“Ми радимо їм раніше їхати з окупованого Криму, поки у них є така можливість. Для тих, хто не послухається, в українському законодавстві є така процедура як примусове видворення. Майже всі громадяни РФ, які в’їхали в Крим за час окупації, в’їхали незаконно. Вони не звертались до українських міграційних органів”, – пояснила представниця Президента України в Криму Таміла Ташева.

Вона зазначила, що процес відтоку росіян із Криму вже відбувається, але поки що не йдеться про масовий виїзд. Також ознакою невпевненості в російському майбутньому півострова серед його мешканців є ситуація на ринку нерухомості. Він суттєво просів, зараз попиту фактично немає.

З тією власністю, яку за роки окупації купували та продавали в Криму, також розбиратимуться.

“Серед них (угод про продаж майна – Ред.) є ті, через які немає суперечок і ті, які можуть бути оскаржені, – пояснила Таміла Ташева. – Може бути ситуація, що спочатку відбулася експропріація майна, а потім воно було передано іншій особі. Таку незаконну дію потрібно верифікувати, переглянути і відповідно, скоріш за все, повернути майно першому власнику. Тут виникає і питання про компенсаційні механізми”.

Читайте також: Контрнаступ ЗСУ: фронт може залишитися від Куп’янська до Маріуполя – експерт

Щодо виданих росіянами українцям в окупації документів, то їх верифікуватимуть.

“У будь-якому випадку люди там народжують дітей, помирають, беруть шлюб, спадщину отримують тощо. І звісно, вони комунікують в даному разі з окупаційною адміністрацією, але лише за факт такої комунікації, лише за факт отримання окупаційного документу однозначно відповідальності не буде“, – заспокоїла представниця Президента.

За її словами, Україна не визнає окупаційних паспортів, які РФ насильно видавала в Криму.

“Наше бачення таке, що має бути певна поетапна верифікація таких документів. Є документи, які першочергово потрібно верифікувати, наприклад, щодо народження/смерті”, – зазначила вона.

Також вивчатимуть і перевірятимуть усі винесені за роки окупації судові рішення – а їх аж 1 млн 200 тис. Автоматично їх, природно, не визнають, оскільки, крім банального криміналу, людей у ​​РФ відправляли до в’язниць з політичних мотивів, у тому числі – за проукраїнську позицію

Читайте також: У травні плануємо поїхати охороняти дачу Кучми у Криму – боєць ТрО Харкова

Також ретельно розбиратимуться з держзрадниками та колаборантами. На перших однозначно чекають слідство і суд, насамперед – тих, хто зрадив присязі (військовослужбовців, співробітників правоохоронних органів, суддів, ТОП-чиновників тощо). До тих, хто працював на окупаційну владу, можуть застосувати й інші заходи – наприклад, люстрацію чи навіть амністувати.

“Ми не хочемо влаштовувати “полювання на відьом”, тобто карати всіх!” – запевнила Ташева.

У Криму під визначення “колаборант” потрапляють десятки, якщо не сотні тисяч людей.

“Є люди, які працювали в окупаційних адміністраціях, однак не брали участі в прийнятті управлінських рішень, не порушували прав людини.Навряд необхідно буде притягати до кримінальної відповідальності рядових чиновників. скоріш за все, до таких осіб будуть застосовані люстраційні заходи. Люстрація – це не кримінальна відповідальність. Наприклад, обмеження обіймати посади в органах державної влади України протягом певного періоду, 5-10-15 років”, – повідомила представниця Президента у Криму.

Вона зазначила, що зараз триває етап розробки змін у стратегії деокупації Криму, і запевнила: “Ключове – запит на справедливість, який має суспільство, має бути реалізований”.