Сьогодні 11 квітня: яке свято та день в історії

11 квітня 1597 року стратили ватажка козацького повстання Северина Наливайка, 1909-го засновано Тель-Авів, 1979-го в автокатастрофі загинув актор Леонід Биков. Рік тому цього дня ворог закидав Харків мінами сповільненої дії.

Свята та пам’ятні дати 11 квітня

11 квітня державні та професійні свята в Україні не відзначають.

Під егідою ООН 11 квітня відбувається Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів (на честь визволення Бухенвальда третьою армією США; на той момент концтабір уже захопили повсталі в’язні). У світі також – Всесвітній день боротьби із хворобою Паркінсона.

11 квітня в історії

11 квітня 1597 року у Варшаві стратили козацького отамана Северина Наливайка.

Протягом свого життя Наливайко балансував між командувачем вільних найманців і розбійником. З 1593 року із загоном козаків брав участь у війні проти турецьких і татарських військ у прикордонні Річі Посполитої. При цьому під час козаки грабували й маєтки польської шляхти. Проте польський тривалий час ігнорував скарги на козаків, адже ті виконували функцію прикриття кордону та не давали спокою ворогу. Але після того, як польський уряд дійшов домовленостей із турками, залишивши значну частину Молдавії як буферну зону, поляки вирішили розібратися з козацьким свавіллям.

Насправді Сейм ще 1593-го ухвалював постанови, які проголошували козаків «бунтівниками та ворогами держави». Але до діла справа дійшла в 1595-му, коли в Україну вирушило кварцяне військо – польські найманці. Тим часом військо козаків зростало, до загонів приєднувалися втікачі, яких не влаштовувало життя в містах та робота на шляхту. На межі бойових дій поляків проти козацтва Наливайко (в письмовій формі) намагався домовитися з польським королем. Отаман запропонував передати козацтву прикордонну територію від Дністра до Дніпра з умовою, що козаки захищатимуть Річ Посполиту від татар, турків та московитів. Себе Наливайко пропонував у єдині офіційні гетьмани. Але це йшло в розріз із планами польського уряду. Основні бойові дії розпочалися взимку 1595—1596 років, коли проти козаків відправили 12-тисячне військо, на чолі з польним гетьманом Станіславом Жолкевським. Певний час Наливайку вдавалося уникати прямого боєзіткнення, але все ж таки поляки притисли повстанців під Лубнами, в урочищі Солониця. Там козаки спорудили табір, обладнали його гарматами та вели оборону. Облога тривала з 25 травня по 6 червня. Але в результаті козаки були розбиті, а їх командирів на чолі з Наливайком захопили в полон та вивезли до Варшави. Дев’ятьох спільників Наливайка стратили ще восени 1596 року. Його самого піддали тривалим катуванням, а потому  стратили 11 квітня 1597 року в центрі Варшави. Йому відрубали голову, а потім тіло четвертували.

11 квітня 1909 року було засновано друге за значимістю місто Ізраїлю – Тель-Авів.

Початок історії мегаполіса поклав голландський єврейський підприємець Якоб Канн. Він викупив 60 земельних ділянок у бедуїнів неподалік Яффи. Днем заснування міста вважається 11 квітня, коли 66 єврейських сімей зібралися в цій місцевості, щоб за жеребом розподілити землю. Спочатку поселення називалося Ахузат-Баіт. Першою вулицею майбутнього Тель-Авіва стала вулиця Ротшильда (на честь Едмона де Ротшильда). Згодом тут збудували перші 66 будинків. Саму назву Тель-Авів обрали на конкурсі, проведеному 1910 року. Обрана назва означає “пагорб оновлення” або “пагорб весни”. Уже 1914 року площа Тель-Авіва перевищила 100 га, а населення – 2000 людей. Наразі населення міста близько пів мільйона.

11 квітня 1945 року радянські загарбники заарештували митрополита Української греко-католицької церкви Йосипа Сліпого, а також низку єпископів і владик. Лише в середині 1946 року стало відомо, що митрополита звинуватили у “ворожій діяльності проти УРСР та співпраці з німецькими окупантами” та засудили до восьми років ув’язнення.

Під радянським тиском УГКЦ “самоліквідувалася”. Через вісім років митрополита не звільнили. Він відкидав пропозиції перейти у православ’я, його продовжували судити та давати нові терміни. Загалом Сліпий провів у засланні у радянських таборах 18 років. Звільнили митрополита за клопотанням Папи римського Івана XXIII. Після цього Сліпий із 1963 року жив у Ватикані. 25 січня 1965 року Папа Іван Павло VI іменував (призначив) його кардиналом. Про повагу понтифіка до українського митрополита можна судити з того, що під час аудієнції Іван Павло II порушив протокол, він сам підвівся та підійшов вітати Йосипа Сліпого. Радянська влада з митрополитом так і не примирилася – йому було категорично заборонено повертатися в Україну. Помер Йосип Сліпий у Римі й там був похований. 1992 року його прах перепоховали у соборі святого Юра у Львові.

11 квітня 1979 року в автомобільній катастрофі загинув український радянський актор та кінорежисер Леонід Биков.

Він був випускником акторського факультету Харківського театрального інституту, на початку кар’єри грав на сцені Харківського державного академічного театру імені Шевченка. Одна з найвідоміших робіт Бикова – головна роль у стрічці “У бій йдуть тільки “старі”. Сценарій до цієї кінокартини Биков написав ще наприкінці 1960-х разом із Євгеном Онопрієнком та Олександром Сацьким. Але довгий час знімати майбутній “кінохіт” не дозволяла радянська цензура – через “негероїчність”, але сценарій таки дочекався свого часу – фільм зняли 1973-го.

Після нього 1976-го світ побачив фільм “Ати-бати, йшли солдати”. На жаль, наступну свою кінороботу Биков не завершив. Він загинув у автокатастрофі на трасі Мінськ-Київ. Актор повертався зі своєї дачі під Києвом і при спробі обгону зіштовхнувся із вантажівкою ГАЗ-53.

11 квітня 2022 року армія РФ скинула на Харків міни сповільненої дії. “У різних районах міста фіксуємо міни сповільненої дії. Це Індустріальний район, Київський, Немишлянський та інші”, – написав тоді начальник ХОВА Олег Синєгубов. Пізніше в ДСНС повідомили, що ЗС РФ атакували Харків протитанковими мінами із самоліквідаторами в бойовому стані.

Також у цей день мерія Харкова повідомила про поновлення занять у школах – звісно, ​​виключно в онлайн-форматі.

Церковне свято 11 квітня

11 квітня християни вшановують пам’ять мучеників Марка, єпископа Арефусійського, Кирила, диякона, та інших багатьох. Вони постраждали за віру за часів правління імператора Юліана Відступника (361 – 363). У часи імператора Костянтина Великого єпископ Марк зруйнував за вказівкою імператора ідольське капище. Але Юліан, посівши престол, почав гоніння на християн – і одразу вирішив помститися святому Марку. Дізнавшись, що в його пошуках страчують багатьох християн, єпископ Марк добровільно віддав себе на муки. Він стійко виносив знущання, й жителі міста Арефусії відпустили мученика на волю. Диякон Кирил, якого також поминають 11 квітня, також боровся з язичництвом за часів Костянтина Великого та був убитий під час гонінь Юліана Відступника. Язичники розсікли його тіло і, як дикі звірі, кусали його, за що Господь покарав мучителів сліпотою, виразками та іншими хворобами. Разом із двома мучениками вшановують пам’ять багатьох християн, яких замучили в ці роки в палестинських містах Аскалоне і Газі.

Народні прикмети

Якщо береза ​​вже позеленіла, то за тиждень можна садити картоплю.

Грім 11 квітня – до холодного літа.

Сильна злива – до врожаю вівса.

Що не можна робити 11 квітня

Не можна рубати та пиляти дерева, а також розпалювати багаття.

Не можна близько підходити до водойм і тим більше мочити в них ноги.