Сьогодні 13 квітня: яке свято та день в історії

13 квітня 2022 року ЗСУ підбили російський крейсер “Москва”, і він почав виконувати вказівку українського прикордонника – йти… 1953 року цього дня вийшла перша книга з циклу “бондіани”, а 1990-го СРСР визнав відповідальність за розстріли в Катині.

Свята та пам’ятні дати 13 квітня

13 квітня державні та професійні свята в Україні не відзначають.

У світі – День пам’яті жертв Катинського розстрілу.

Також 13 квітня відзначають: Міжнародний день спеціальних бібліотек (Всесвітній день інформаційної етики), Міжнародний день поінформованості про функціональні неврологічні розлади та Міжнародний день подяки рослинам.

13 квітня в історії

13 квітня 1519 року народилася Катерина Медічі – королева Франції, дружина короля Генріха II, а згодом – протягом 15 років регентша. Три сини Катерини Медічі були королями Франції: Франциск II, Карл IX та Генріх III.

І жоден з них не залишив після себе спадкоємців, тому корона перейшла до зятя Катерини, чоловіка її дочки Маргарити Генріха Наваррського, який став королем Генріхом IV. Усі ці історичні персонажі відомі широкому загалу краще за багатьох інших завдяки популярній серії книг Олександра Дюма “Королева Марго”, “Графиня де Монсоро” та “Сорок п’ять”. Утім, образ Катерини Медічі у творах цього письменника дещо демонізований. Вона представлена ​​як головна темна сила, яка не тільки підбурює своїх синів, а й сама займається отруєнням неугодних політичних опонентів. Історики не схильні приписувати королеві-матері всі злочини часів правління її синів. Але при цьому вважають достовірною особисту участь Катерини Медічі в організації Варфоломіївської ночі, під час якої були жорстоко перерізані гугеноти в Парижі та найближчих містечках.

13 квітня 1953 року опубліковано першу книгу “бондіани” Яна Флемінга – “Казино “Рояль”.

Роман, що дав старт, здавалося б, нескінченній серії стрічок про Джеймса Бонда, не став бестселером. Спочатку він вийшов тиражем у 4728 екземплярів, а наступного року було випущено додатковий тираж – ще 8000 екземплярів. Книга коштувала 10 центів та 6 пенсів, а обкладинку для першого видання намалював сам Флемінг. Продовження саги про Бонда виходили щорічно й поступово популярність серії зростала. Тому в 1961 році британський продюсер Альберт Брокколі викупив у Флемінга права екранізації всіх романів, що вийшли на той час, про Бонда (за винятком саме “Казино Рояль”). Численні голлівудські кіностудії відмовлялися екранізувати “британське” кіно про британську розвідку. Але в липні 1961-го домовленості було досягнуто з United Artists. Першим фільмом кіношної “бондіани” стала екранізація шостого за черговістю виходу роману Флемінга – “Доктор Ноу”. А ось фільм “Казино Рояль” став 21-м у “бондіані” та вийшов на екрани у 2006 році.

13 квітня 1960 року Франція провела випробування ядерної бомби в пустелі Сахара і стала четвертою ядерною державою світу.

13 квітня 1990 року Радянський Союз офіційно визнав свою відповідальність за масові розстріли польських офіцерів у 1940 році, що увійшли в історію як Катинська трагедія. Рішення про розстріл поляків (переважно військовополонених, але не лише) ухвалило 5 березня 1940 року політбюро ЦК ВКП(б). Число вбитих перевищувало 21 тисячу. Найбільше страт провели в лісі поблизу села Катинь Смоленської області.

Втім, аж до 1990 року керівництво СРСР зухвало заперечувало свою причетність до розстрілів. У масових вбивствах поляків намагалися звинуватити нацистів і навіть зробити це епізодом на Нюрнберзькому процесі. Але факти свідчили про інше. Насправді тіла розстріляних поляків у Катині виявили саме німецькі окупаційні війська, про що повідомили у квітні 1943 року. На місце навіть запросили міжнародну експертну комісію. Експерти провели ексгумацію та встановили, що людей було вбито в 1940 році. Радянські державні ЗМІ назвали це “мерзенними вигадками німецько-фашистських катів”. Після вигнання нацистів зі Смоленська в СРСР створили свою експертну комісію, яка “авторитетно” заявила, що розстріляні поляки загинули восени 1941 року, коли Смоленськ уже був захоплений нацистами. Саме цю версію Радянський Союз просував майже до кінця свого існування, попри численні та обґрунтовані сумніви міжнародної спільноти. Тільки 22 лютого 1990 року завідувач Міжнародного відділу ЦК КПРС Валентин Фалін повідомив Михайла Горбачова, що в Особливому архіві та Центральному Державному архіві СРСР знайдено документи, що свідчать про скоєння Катинського злочину керівництвом СРСР та НКВС. 13 квітня 1990 року державне інформагентство СРСР ТАРС опублікувало, по суті, зізнання, в якому заявили про “безпосередню відповідальність за злодіяння в Катинському лісі Берії (наркома внутрішніх справ СРСР – Ред.), Меркулова (наркома держбезпеки СРСР – Ред.) та їх підручних”. Тоді ж Горбачов передав президенту Польщі Войцеху Ярузельському списки польських офіцерів, котрі перебували в таборах НКВС в 1939–1940 роках.

При цьому самі катинські документи – рішення про проведення розстрілів – були засекречені ще кілька років. Їх розсекретили 1992-го.

13 квітня 2014 року в. о. президента України Олександр Турчинов оголосив про початок антитерористичної операції на сході України. Перед цим увечері 12 квітня відповідне рішення про проведення АТО ухвалило РНБО. Рішення затвердили після захоплення російськими бойовиками Слов’янська. Як потім пояснював Турчинов, воєнного стану в країні не запровадили, щоб не заблокувати процес виборів президента та парламенту.

13 квітня 2022 року ЗСУ підбили флагман російського Чорноморського флоту – ракетний крейсер “Москва”. Офіційних повідомлень військового командування про успішне влучання цього дня не було. Інформацію про ураження російського військового корабля українськими ракетами “Нептун” спочатку розповсюдили блогери.

А за деякий час підтвердив голова Одеської обласної військової адміністрації Максим Марченко.

Вночі факт пожежі на борту крейсера визнало й російське міноборони, заявивши звичне “потерь нет”.

Потонув крейсер наступного дня. Зазначимо, що саме “Москву” відправив “курсом російського військового корабля” український прикордонник з острова Зміїний. А напередодні успішного підбиття корабля, 12 квітня, вийшла пророча марка “Укрпошти”, присвячена цим подіям: “Русскій воєнний корабль, іді… !”

Церковне свято 13 квітня

13 квітня – Великий червер, спомин Таємної вечері. У цей день християни також вшановують пам’ять священномученика Іпатiя, єпископа Гангрського. Він був єпископом міста Гангри в Малій Азії. У 325 році брав участь у I Вселенському соборі в Нікеї, на якому піддали анафемі єресь Арія. Коли у 326 році святитель Іпатій повертався з Константинополя до Гангри, у пустельному місці на нього напали єретики, поранили мечами та кілками й скинули з високого берега в болото. А після цього ще й скинули камінь на голову. Священномученик помер, а його тіло заховали в печері, але там його виявив селянин, який там зберігав солому. Впізнавши єпископа, він повідомив про страшну знахідку, й жителі Гангр поховали мощі Іпатія з честю.

Народні прикмети

Ясний і сонячний день 13 квітня – до сухого літа.

Ранковий дощ – до мокрого літа.

Що не можна робити 13 квітня

Подружжю не можна сваритися.

Бездітній жінці не можна займатися рукоділлям, інакше дітей не буде.