Сьогодні 19 квітня: яке свято та день в історії

19 квітня 1775 року розпочалася війна за незалежність США. 1917-го у Києві розпочав роботу Всеукраїнський національний конгрес. 1943-го почалося повстання у Варшавському гетто, а 2005-го Йозеф Ратцинґер став Папою Римським Бенедиктом XVI.

Свята та пам’ятні дати 19 квітня

19 квітня державні та професійні свята в Україні не відзначають.

Під егідою ООН проходять День велосипеда, День власників домашніх тварин, День поезії та творчого мислення, День сушіння білизни на мотузці та День часнику.

19 квітня в історії

19 квітня 1713 року імператор Священної Римської Імперії Карл VI Габсбург прийняв “Прагматичну санкцію”. Цим документом він дозволив успадкування престолу за жіночою лінією. Імператор Карл VI не мав синів, як і його брат. Отже, затвердивши цей документ, він дозволив успадкувати престол своїй дочці Марії Терезії.

Також санкція встановила неподільність усіх спадкових земель Габсбургів. Втім, після смерті Карла VI в 1740 права Марії Терезії на престол оскаржили, почалася війна за австрійську спадщину. У цій війні дочка імператора довела, що недаремно отримала право наслідувати престол. Аахенський мир, укладений 1748 року, гарантував Марії Терезії права на престол батька. “Прагматична санкція” надалі увійшла до переліку основних законів австрійської монархії.

19 квітня 1775 року розпочалася війна за незалежність США. Цього дня відбулися перші битви протистояння – при Лексінгтоні та Конкорді.

Збройному протистоянню передувало тривале політичне та економічне протистояння колонії та метрополії, в якому штати дедалі більше виявляли свій характер та волю до незалежності. Колоністи вимагали представництва в парламенті Великобританії, проте постійно отримували відмову в цьому. Також конфлікти виникали в суто економічній площині. Найгостріший із них відомий як “Бостонське чаювання”. Він виник 1773 року. Тоді, реагуючи на несправедливі привілеї британської Ост-Індійської компанії, колоністи знищили вантаж у 45 тонн чаю.

У 1774 році лідери американських колоністів відмовилися виконувати Массачусетський акт, виданий після “Бостонського чаювання”. Акт скасував хартію провінції Массачусетс-Бей, а призначеному королівською владою губернатору надав практично необмежені повноваження. Незгодні з черговим обмеженням своїх прав колоністи сформували “тимчасовий уряд” або “Массачусетський конгрес” та почали збирати ополчення на випадок можливого збройного конфлікту. У відповідь на такі дії в лютому 1775 британський уряд оголосив Массачусетс бунтівною колонією, а колоністів – держзрадниками. Генерал Томас Гейдж, призначений губернатором Массачусетса 14 квітня, отримав наказ роззброїти повстанців і заарештувати їх лідерів. У нього була інформація про те, що ополченці Массачусетса ховають військове спорядження в місті Конкорд.

Тому 19 квітня Гейдж відправив туди 700 солдатів британської армії із завданням захопити та знищити зброю, що опинилася в руках колоністів. Проте повстанці отримали попередження щодо цього. Отже, коли британські війська вранці 19 квітня увійшли до міста Лексінгтон, що знаходиться по дорозі від Бостона до Конкорда, на них чекали 77 ополченців (мінітменів), що вишикувалися зі зброєю на площі. Декілька ополченців було вбито, а британські війська продовжили наступ у бік Конкорда. Однак там 500 повстанців атакували їх та відкинули. Британські війська почали відступати у бік Бостона, але дорогою на них нападали вже тисячі повсталих колоністів. Бої біля Лексінгтона і Конкорда увійшли в історію США як перші бої війни за незалежність.

19 квітня 1917 року в Києві розпочав роботу Всеукраїнський національний конгрес. Рішення щодо його скликання ухвалили наприкінці березня – на одному із перших засідань Української Центральної Ради.

Загальні збори делегатів з усієї України необхідно було провести, щоб легітимізувати саму Центральну Раду та ухвалити рішення про подальше державне будівництво (на той момент, щоправда, про незалежність України не йшлося, розглядали виключно питання автономії). Кількість делегатів, які прибули на конгрес, перевищила всі очікування – першого дня до Києва приїхали близько 1,5 тисячі запрошених. Таким складом делегати ухвалили резолюцію щодо національно-територіальної автономії України у складі “федеративної та демократичної Росії”. Наступного дня робота конгресу продовжилась. Під час заходу обрали таємним голосуванням голову Центральної Ради – ним став Михайло Грушевський, а також його заступників – Володимира Винниченка та Сергія Єфремова. Також ухвалили рішення повідомити Тимчасовий уряд у Петрограді про позицію України щодо свого майбутнього. “З’їзд переконав усіх, що Український народ, не дивлячись на трьохсотлітній гніт чужих народів і культур, в сю рішучу поворотну історичну хвилю заявив про себе не розпорошеним і слабким, а дужим, одностайнім, з одною думкою та волею”, – писала про ці події харківська газета “Рідне слово”.

19 квітня 1943 року у Варшавському гетто розпочалося збройне повстання. Гетто створили навесні 1941 року. На територію площею 307 гектарів німці переселили євреїв з усіх районів польської столиці та її околиць – близько 450 тисяч осіб. При цьому для розміщення такої кількості людей було відведено менш як 3% площі Варшави. 1942 року в рамках “остаточного вирішення єврейського питання” гетто почали ліквідовувати: людей масово доставляли до концтаборів, а там убивали в газових камерах.

Влітку 1942 року протягом семи тижнів 300 тисяч євреїв із Варшави відправили до концтабору Треблінка, де їх знищили. На початку 1943 року у гетто залишилося, за різними оцінками, від 40 до 50 тисяч жителів. Від 500 до 1000 з них об’єдналися в підпільні групи опору. Повстанці отримували допомогу від польських підпільників – зокрема жителів гетто навчили будувати “схрони”, їм передавали зброю та необхідні речовини для виготовлення “коктейлів Молотова”. Коли 19 квітня 1943 року на територію увійшли німецькі підрозділи СС, вермахту та поліції, щоби остаточно ліквідувати гетто з усіма жителями, їх зустріли вогнем. Нацисти, які не чекали опору, спочатку навіть відступили. “Те, що ми пережили, не можна описати словами. Двічі нам вдавалося змусити німців відступати. Здійснилася мрія мого життя: євреї гетто піднялися на боротьбу”, – написав про ці події 23-річний ватажок повстання Мордехай Анелевич за кілька днів до своєї смерті. На жаль, сили були абсолютно не рівні. 16 травня 1943 року повстання остаточно придушили. Гетто спалили та зрівняли із землею. Тих, хто не загинув у боях із німцями під час повстання та не згорів живцем у самому гетто, відправили до Треблінки та знищили там.

19 квітня 1987 року на американському телеканалі “Fox” вийшла перша серія найдовшого анімаційного телесеріалу – “Сімпсони”. Вперше “маргінальна американська сім’я” (як визначив героїв їхній “батько” – творець і продюсер Метт Ґрейнінґ) з’явилася в “Шоу Трейсі Ульман”. Перша серія називалася “Good night”. Що цікаво, героям серіалу їхній творець дав імена членів своєї родини. Замінив лише своє ім’я – на “Барт”.

Наразі кількість серій “Сімпсонів” вже перевалила за 700. 26 січня 2023 року популярний серіал продовжили до 36 сезону. У 1998 році журнал “Тайм” визнав “Сімпсонів” найкращим телесеріалом століття. А 2000 року “мультяшки” здобули власну зірку на Алеї слави в Голлівуді.

19 квітня 2005 року кардинал Йозеф Ратцинґер став 265-м Папою Римським під ім’ям Бенедикт XVI.

На момент обрання йому вже було 78 років, що зробило його одним із найстаріших кардиналів в історії, які зійшли на папський престол. Ратцинґер був одним із найближчих до Папи Римського Івана Павла II кардиналів. Він очолював Колегію кардиналів та Конгрегацію з віри. Однак, за наявною інформацією, ще за життя Івана Павла II розглядав можливість піти на спокій. Обрання Папою він не бажав, проте погодився з рішенням конклаву та вісім років обіймав Святий Престол. Бенедикт XVI зрікся престолу 28 лютого 2013 року, пояснивши це рішення поганим станом свого здоров’я. Це зречення стало першим, починаючи з 1415 року, коли з найвищої церковної посади добровільно пішов Григорій XII. Після зречення Бенедикт XVI жив у монастирі Mater Ecclesiae та офіційно вважався почесним Папою Римським (Папою-емеритом). Він помер 31 грудня 2022 року у віці 95 років.

Церковне свято 19 квітня

19 квітня християни вшановують пам’ять святителя Євтихiя, архієпископа Константинопольського. У віці 12 років майбутнього святителя батьки відправили до Константинополя – отримувати подальшу освіту. Попри те, що у вивчанні наук він робив успіхи, Євтихій усе ж вирішив присвятити себе чернечому життю. Він пішов до одного з амасійських монастирів. За строге життя із часом був поставлений архімандритом усіх амасійських монастирів, а в 552 році зведений на патріарший престол. Замість хворого митрополита Амасійського брав участь у Вселенському соборі. Там святителя Євтихія відзначив патріарх Константинопольський Міна та передбачив, що той стане патріархом після нього. Після смерті патріарха Міни у видінні імператору Юстиніану І явився апостол Петро і, вказавши рукою на Євтихія, сказав: “Нехай він буде поставлений вам єпископом”. Протистояв єресі “нетлінномнителів”, через що викликав гнів імператора Юстиніана, який і сам схилявся до неї. За наказом імператора воїни схопили святителя у храмі, зірвали з нього патріарше вбрання і відправили на заслання до Амасійського монастиря. Після смерті патріарха Іоанна Схоластика Євтихій у 577 році повернувся на кафедру з 12-річного вигнання. А через чотири з половиною роки після повернення, у 582 році помер.

Народні прикмети

Якщо 19 квітня вранці туман, то до кінця місяця буде сухо.

Яскраве сонце з ранку віщує холодну погоду.

Що не можна робити 19 квітня

Не можна працювати на городі та в саду. Вважалося, що все посіяне та посаджене в цей день знищить град.

Не бажано давати гроші в борг.