Сьогодні 21 квітня: яке свято та день в історії

21 квітня 2019 року в Україні відбувся другий тур президентських виборів, перемогу в якому здобув Володимир Зеленський. 1913-го на воду спустили “Аквітанію” – єдиний лайнер, який брав участь у двох світових війнах. У 1960-му Бразилія перенесла столицю з Ріо до нового міста. У 1967-му в Греції стався переворот “чорних полковників”.

Свята та пам’ятні дати 21 квітня

21 квітня державні та професійні свята в Україні не відзначають.

Під егідою ООН проходить Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності. Також сьогодні – Всесвітній день міграції риб.

21 квітня в історії

21 квітня 1913 року на воду у Великій Британії спустили пасажирський лайнер “Аквітанія”.

В історію він увійшов, тому що брав участь у двох світових війнах – як госпітальний та військовий транспорт. Але з самого початку власник “Аквітанії”, компанія “Cunard Line”, звичайно, передбачала для лайнера зовсім іншу долю. Оформлена з шиком, “Аквітанія” мала скласти компанію ще двом пасажирським судам компанії – “Лузітанії” та “Мавританії” у перевезеннях заможних (і не тільки) пасажирів між США та Сполученим Королівством. Тим більше що після катастрофи “Титаніка” його власники та головні конкуренти “Cunard Line” компанія “White Star Line” стрімко втрачали свої позиції на ринку.

Після спуску на воду на “Аквітанії” ще близько року проводили оздоблювальні роботи та у травні 1914-го ввели в експлуатацію. До “мобілізації” на війну лайнер навіть встиг здійснити кілька трансатлантичних рейсів між Саутгемптоном та Нью-Йорком. Згодом “Аквітанія” стала одиницею Королівського флоту. Спочатку її намагалися задіяти як озброєний комерційний крейсер, але через велику витрату палива “перекваліфікували” спочатку на транспортне, а потім – госпітальне судно. У тій же якості “Аквітанія” пройшла всю Другу світову, і навіть після її завершення деякий час працювала на королівський флот, транспортуючи війська. “Демобілізували” судно 1948-го, після чого воно ще здійснювало пасажирські рейси між Саутгемптоном та Галіфаксом. У лютому лайнер-ветеран відправили на злам.

21 квітня 1944 року розпочалася битва між загонами УПА та НКВС під Гурбами у Рівненській області.

У цей момент розбиті нацистські війська відступали, не загрожуючи частинам УПА. Червона армія вела наступ, залишаючи загони українських повстанців у тилу. Для їхнього придушення відправили кілька дивізій НКВС. Місцеві жителі та підтримувана ними УПА не збиралися припиняти збройний опір, оскільки добре пам’ятали досвід радянської окупації у 1939 – 1941 роках та очікували на продовження репресій. Бій із частинами НКВС під Гурбами стався під час переходу частин УПА через німецько-радянські фронти. Оцінки сил і втрат обох сторін дуже різняться. Генерал-хорунжий (а надалі, з 1950-го, командир УПА) Василь Кук називав втрати в бою з боку повстанської армії – 100 осіб, з боку НКВС – 900. Бій завершився тактичною перемогою значно переважаючих радянських сил, проте загони УПА змогли вийти з оточення.

21 квітня 1960 року Бразилія змінила столицю. З Ріо-де-Жанейро її перенесли до спеціально збудованого з нуля міста Бразиліа.

Головною ідеєю зміни столиці було її перенесення ближче до центру країни. Бразиліа збудували за чотири роки. Її головним планувальником був Лусіо Коста, а головним архітектором Оскар Німеєр. Місто занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Одна з його визначних пам’яток – найширша у світі вулиця – Монументальна вісь, ширина якої 250 метрів. Зараз у Бразиліа понад 2,5 млн жителів, тут працюють найвищі органи всіх трьох гілок влади країни та понад сотня іноземних посольств.

21 квітня 1967 року в Греції стався державний переворот, унаслідок якого до влади прийшов так званий режим “чорних полковників” на чолі з Георгіосом Пападопулосом. Перевороту передувала тривала політична криза в державі, яка тривала ще з часів до Другої світової війни (загалом близько 30 років). До війни головне політичне протистояння розгорталося між республіканцями та монархістами. Відразу після вигнання нацистів у країні спалахнула громадянська війна між комуністичним підпіллям, яке діяло на території країни під час окупації, і урядом, який повернувся з вигнання. Безпосередньо перед переворотом відбулося чергове загострення – молодий король Костянтин II, суттєво обмежений у своїх правах, все ж таки скористався наявною владою, щоб відправити у відставку уряд. Він призначив тимчасовий уряд та нові вибори – на 28 травня 1967 року. Утім, до виборів справа не дійшла. Приводом для військового перевороту стала можливість отримання більшості на виборах лівою партією, яка вважалася прикриттям для заборонених на той час комуністів. Здійснила переворот група армійських офіцерів на чолі з бригадним генералом Стіліаносом Паттакосом і  двома полковниками – Георгіосом Пападопулосом і Ніколаосом Макарезосом.

Зміна влади відбулася буквально за ніч – паралельно із масовими (рахунок йшов на тисячі) арештами грецьких політиків та громадських діячів. На ранок вся Греція була в руках “полковників”. Усі провідні політики, включаючи прем’єр-міністра Панайотіса Канеллопулоса, були заарештовані та поміщені в одиночні камери. Король спочатку (під тиском) погодився співпрацювати із хунтою, публічно визнавши диктаторів законним урядом Греції. Проте вже у грудні 1967-го намагався здійснити власний переворот, щоб усунути “чорних полковників” від влади. Спроба виявилася невдалою, тому Костянтин II змушений був залишити країну й королем до неї вже не повернувся.

Кінець влади “полковників” прийшов у 1974 році. Спочатку була спроба “демократизації” 1973-го, під час якої Пападопулос скасував монархію та проголосив себе президентом республіки. Потім стався вже внутрішній переворот у владі “полковників”, під час якого на нетривалий період до влади прийшов прихильник жорсткої лінії Димитріос Іоаннідіс (формально президентом став підзвітний йому Федон Гізікіс). Фіналом правління хунти стала кіпрська авантюра, коли під час перевороту, інспірованого Іоаннідісом, на Кіпрі повалили президента. На це Туреччина відреагувала введенням військ на острів та окупацією його північної частини. Після цього хунту усунула від влади нарада найстаріших політиків Греції під формальним головуванням “президента” Гізікіса. Діячів хунти, за винятком Гізикіса, засудили до страти, замінивши згодом цей вирок на довічне ув’язнення.

21 квітня 2019 року в Україні відбувся другий тур президентських виборів. Суперниками у ньому були чинний президент Петро Порошенко та Володимир Зеленський. Зеленський отримав 73,22% голосів, Порошенко – 24,45%. В абсолютних цифрах за Зеленського віддали голоси понад 13,5 млн виборців, за Порошенка – понад 4,5 млн виборців.

Церковне свято 21 квітня

21 квітня християни вшановують пам’ять апостолів Іродиона, Агава, Асинкрита, Руфа, Флегонта, Єрма та інших з ними. Усі вони жили в І столітті та належать до 70 апостолів, обраних Христом і посланих ним на проповідь. Апостол Іродион був родичем апостола Павла та його супутником у багатьох подорожах. Став єпископом міста Патари та звернув у християнство багатьох греків-язичників та юдеїв. Коли апостола Петра розіп’яли одночасно з ним, а також разом зі святим Олімпом, голову відсікли й апостолу Іродиону. Апостол Агав проповідував у різних країнах і мав дар пророцтва. Апостол Руф був єпископом у грецькому місті Фіви, апостол Асинкрит – єпископом у Гірканії, апостол Флегонт – у місті Марафоні, апостол Єрм – у Далматії. Усі апостоли за своє служіння перенесли страждання та мученицькі померли.

Народні прикмети

Якщо земля мокра – то морози ще будуть, а якщо суха – скоро потеплішає.

Грім у цей день обіцяє хороший урожай.

Якщо яблуні та груші вже у цвіту, то час сіяти овес.

Що не можна робити 21 квітня

Не можна прибирати в домі.

Краще не рибалити та не працювати в городі.