Сьогодні 25 квітня: яке свято та день в історії

25 квітня 1507 року надруковано першу карту світу з континентом під назвою “Америка”. 1660-го в Англії вирішили реставрувати монархію. 1792-го у Франції вперше застосували гільйотину. 1920-го польсько-українська армія розпочала наступ, внаслідок якого звільнила від більшовиків Київ.

Свята та пам’ятні дати 25 квітня

25 квітня державні та професійні свята в Україні не відзначають.

У світі – Всесвітній день пінгвінів.

Під егідою ООН проходять: Всесвітній день боротьби з малярією, Міжнародний день делегата, Міжнародний день ДНК, Міжнародний день секретаря та День перукаря.

25 квітня в історії

25 квітня 1507 року надрукували 1000 екземплярів карти світу, на яких новий континент за Атлантичним океаном отримав назву “Америка”. На карті південний та північний материки з’єднані вузьким перешийком. Більше того, на заході картограф передбачив океан, який на той момент ще не відкрили.

Автор карти – німецький географ Мартін Вальдземюллер. Є кілька версій походження цієї назви. Найпоширеніша – від імені флорентійського мандрівника Амеріго Веспуччі. Він хоч і не відкрив Америку, але, на відміну від Колумба, був умілим “піарником”. Друзі Веспуччі розповсюджували інформацію про його подорожі з надзвичайною старанністю, а він сам не скупився на інформацію з Нового Світу. Тому тодішня публіка саме від флорентійця отримала значну кількість відомостей про відкритий материк. Усе частіше нові землі називали, наприклад, “землі від Амеріго Веспуччі”. Поява карти з континентом, названим “Америка”, сприяла закріпленню назви. Хоча в подальшому на карті 1513 року Вальдземюллер замінив слово “Америка” на “Terra Incognita”, процес вже було не зупинити.

25 квітня 1660 року в Англії, Шотландії та Ірландії реставрували монархію. Цього дня новообраний парламент запросив Карла II (Стюарта) зайняти престол трьох королівств.

Батька Карла II короля Карла I стратили під час Англійської революції, а спадкоємець престолу був змушений спочатку ховатися в країні, а потім виїхати з неї. Поверненню Стюарта на престол передували 11 років, які формально називають періодом Англійської республіки. Хоча насправді влада лорда-протектора Олівера Кромвеля, який очолив країну після революції, громадянської війни та страти короля, була ближчою до монархічної. Він навіть домігся спадкової передачі своєї посади синові Річарду. Але після смерті Кромвеля у вересні 1958 Річард одноосібну владу утримати не зміг.

Країна була у важкому становищі через війну з Іспанією та поглиблення економічних проблем. Спадкоємець Кромвеля скликав парламент, і з цього моменту розпочався демонтаж системи протекторату. Посаду лорда-протектора ліквідували, короткий період країною правила Державна рада, до складу якої увійшло військове командування та частина депутатів Довгого парламенту (ще часів Карла I). Точку в цьому “поділі спадщини Кромвеля” поставив генерал Джордж Монк. Він не був у складі правлячої військової групи, проте мав велику популярність в армії. Генерал рушив свої війська на Лондон і здійснив державний переворот. Після чого скликав новий парламент, а потім вступив у переговори з Карлом II – про повернення того на престол Англії. Карл повернувся до Лондона у день свого 30-річчя – 29 травня 1660 року. Проте англійська монархія після революції не відновила владу в повній мірі. Влада парламенту суттєво зросла, а роль монарха поступово звелася до тієї, яку ми можемо спостерігати в сучасній Великій Британії.

25 квітня 1792 року на Гревській площі в Парижі спорудили та вперше використали для публічної страти гільйотину. Першому голову нею відрубали Ніколя Жаку Пелєтьє – вбивці. Насправді, технологія гільйотини була відома і раніше – подібні пристрої використовували ще у XII – XVI століттях у різних країнах. Однак саме у Франції такий метод страт став масовим. Вводили гільйотину нібито з благою метою. Окремі парламентарі пропонували взагалі скасувати смертну кару, проте більшість не підтримала таких пропозицій. Тоді вирішили, що смертна кара має відбуватися “без страждання”, тортур та приниження. Гільйотина, за задумом її розробників, відповідала таким вимогам. А ось натовп, що прийшов 25 квітня 1792 на Гревську площу, видовище розчарувало. Втім, вже невдовзі Французька революція компенсувала “недостатню видовищність” страт їх кількістю. У деякі революційні дні гільйотинували до 60 осіб на добу.

25 квітня 1920 року об’єднана польсько-українська армія розпочала наступ, вибиваючи більшовиків з України.

Внаслідок цих дій 7 травня звільнили Київ. Походу на Київ передували переговори та таємний договір між головою відродженої Польської держави Юзефом Пілсудським та головою Директорії УНР Симоном Петлюрою. 22 квітня 1920 року вони підписали політичну угоду, а 26 – уклали військовий союз (Варшавський договір). Досі поляки розраховували відновити свою державу в межах Речі Посполитої – тобто включити українські землі до свого складу. З радянськими військами вони зіткнулися на литовських, білоруських та українських землях. Адже після капітуляції Німеччини у Першій світовій війні більшовики одразу оголосили Берестейський мирний договір не дійсним і почали заходити на території колишньої Російської імперії, які раніше офіційно визнали незалежними. Під час польсько-радянської війни керівництво Польщі усвідомило, що потребує союзників. Тож від планів захоплення земель УНР та включення їх до свого складу довелося відмовитись. Після цього сили двох країн об’єдналися задля протистояння Червоній армії. 9 травня українсько-польські війська провели спільний парад у Києві. Але втримати столицю надовго не вдалося – вже 14 червня до неї знову вступили червоноармійці.

25 квітня 1945 року відбулася знаменита зустріч на Ельбі. Під час Другої світової війни зустрілися союзники – американські та радянські війська. Це означало поєднання двох європейських фронтів – Східного та Західного. 25 квітня на зруйнованому мосту через Ельбу поблизу Торгау американський патруль під командуванням другого лейтенанта Армії США Вільяма Робертсона зустрівся із радянськими солдатами під командуванням українця з Черкаської області лейтенанта Олександра Сільвашка. На згадку про цю подію зробили фото Робертсона та Сільвашка, які тиснуть один одному руки.

25 квітня 1994 року в Україні вийшов указ президента, яким створено Національну раду з питань телебачення та радіомовлення. Нацрада є наглядовим та регуляційним органом, який стежить за дотриманням законодавства у сфері телерадіомовлення.

Церковне свято 25 квітня

25 квітня – Радониця. Це день поминання родичів, які померли. Радониця припадає на дев’ятий день після Великодня й щороку відзначається у вівторок.

Також 25 квітня християни вшановують преподобного Василя сповідника. Він жив у VIII столітті. Був єпископом міста Парії. Рішуче виступив проти іконоборчої єресі та відмовився підписати постанову про знищення ікон. За свою позицію в цьому питанні зазнав гоніння, голод і злидні. Проте до кінця життя залишався вірним православному сповіданню.

Народні прикмети

Морозний ранок – до неврожайного літа.

Дощ у цей день обіцяє дощі на початку травня.

Якщо всюди павутина – літо буде спекотним.

Що не можна робити 25 квітня

Не можна плакати та сумувати.

Не можна погано відгукуватися про померлих.

Не можна залишати їжу на кладовищі та поминати померлих алкоголем.

Не можна займатися важкою фізичною працею, особливо на городі.