Сьогодні 26 квітня: яке свято та день в історії

26 квітня в Україні – День пам’яті аварії на ЧАЕС. Цього дня 1840-го вперше опубліковано “Кобзар” Шевченка. 1803-го у Франції пройшов масштабний метеоритний дощ, 1942-го в Китаї сталася найбільша в історії катастрофа на шахті. Цього дня 1933-го створили гестапо, а 1945-го загинув останній гетьман України Скоропадський.

Свята та пам’ятні дати 26 квітня

26 квітня – одразу кілька державних та міжнародних дат, присвячених пам’яті про Чорнобильську катастрофу. В Україні – це День пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф та День пам’яті аварії на ЧАЕС. У світі затверджений ООН Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу.

Також 26 квітня – Всесвітній день інтелектуальної власності.

26 квітня в історії

26 квітня 1478 року сталася спроба перевороту в місті-державі Флоренція. Змовники, очолювані сім’єю Пацці, здійснили напад під час літургії в церкві Санта-Марія-дель-Фьоре на правителя Флоренції Лоренцо Медічі та його брата (та співправителя) Джуліано. Джуліано Медічі вбили, але Лоренцо успішно чинив опір нападникам. Він вижив, а більшість змовників стратила розлючена юрба. Лоренцо Медічі, якого називали “Пишний”, був популярним правителем, покровителем наук і мистецтв, за часів якого Флоренція стала справжньою колискою Ренесансу.

Безпосередньому вбивці свого брата, який утік до Константинополя, Лоренцо помстився через рік. З цією метою добився видачі вбивці від султана Мехмеда II. Вбивцю повісили. А свідком його страти став Леонардо да Вінчі, який зробив малюнок повішеного.

26 квітня 1765 року народилася знаменита Леді Гамільтон – уроджена Емма Лайон. В історію вона увійшла як кохана героя Великої Британії адмірала Гораціо Нельсона. Проте біографія Емми була далека від романтизму. Жінка була відомою куртизанкою та учасницею такої кількості скандалів, що це зробило її європейською знаменитістю. У 17 років уславилася тим, що була коханкою кількох чоловіків і брала участь у спектаклях оголеною. Згодом Емма змінила прізвище – на Хант. І почала жити в Лондоні на утриманні Чарльза Гревілья. Він її познайомив зі своїм 56-річним дядьком – Вільямом Гамільтоном, послом Британії у Неаполітанському королівстві. Емма прожила в будинку Гамільтона як утриманка п’ять років. А потім посол одружився з нею, чим спровокував грандіозний скандал у колах англійської аристократії.

Скандали тривали й далі, адже за невеликий час після весілля Емма познайомилася з англійським віце-адміралом Гораціо Нельсоном і стала його коханкою. Чоловік знав про це та не заважав їй. У шлюбі з Гамільтоном Емма народила двох дітей від Нельсона. А після смерті законного чоловіка оселилася з адміралом у будинку на півдні Лондона. Після загибелі Нельсона у Трафальгарській битві леді Гамільтон досить швидко опинилася у боргах. Вона змушена була тікати від кредиторів і померла від амебної дизентерії – в 1815 в Кале, де переховувалася.

26 квітня 1803 року у Франції стався масштабний метеоритний дощ. На території муніципалітету Л’Егль випали тисячі фрагментів метеориту. Один із них – загальною вагою понад 37 кілограмів.

Безліч свідчень очевидців і наявні “речові докази” переконали вчених у можливості падіння “каменів із неба”. Цей факт офіційно визнала Французька академія наук. До цього моменту всі свідчення про подібні явища розглядалися зі скептицизмом та викликали наукові дискусії. Після – метеорити стали загальновизнаним явищем та предметом ґрунтовних наукових досліджень.

26 квітня 1840 року вийшло перше видання “Кобзаря” Тараса Шевченка.

Видали книгу українського поета за сприяння Євгена Гребінки коштом полтавського землевласника Петра Мартоса. Надрукували книги у приватному видавництві Фішера у Санкт-Петербурзі. До першого “Кобзаря” увійшли вісім віршів: “Перебендя”, “Катерина”, “Тополя”, “Думка” (“Нащо мені чорні брови…”), “До Основ’яненка”, “Іван Підкова”, “Тарасова ніч” та “Думи мої, думи, лихо мені з вами”.

26 квітня 1890 року народився український поет-неокласик, критик та перекладач Микола Зеров, професор Київського університету. У 1930-х його репресували та розстріляли.

Зеров у 1920-ті був одним із лідерів групи українських поетів-неокласиків. У 1926-му постановою пленуму ЦК КП(б)У фактично діяльність неокласиків була заборонена. Тож надалі Зеров лише викладав в університеті. 1934-го його звільнили й звідти. А 1935-го – заарештували за цілком надуманим звинуваченням у керівництві контрреволюційною терористичною націоналістичною організацією. Спершу Зерова засудили до 10-річного ув’язнення, проте вже 3 листопада 1937 року розстріляли в урочищі Сандармох у Карелії.

26 квітня 1925 року президентом Веймарської республіки (Німеччина) обрали Пауля фон Гінденбурга. Гінденбург став тією людиною, яка (не за власним бажанням) сприяла отриманню абсолютної влади Гітлером.

Гінденбург був військовим, брав участь у австро-прусській та франко-прусській війнах, а згодом – у Першій світовій, під час якої пройшов від командування 8-ю армією до посади начальника генштабу. Після поразки Німеччини у війні пішов у відставку. Потім виступив на слуханні комісії рейхстагу, яка шукала відповідальних за розв’язання війни та поразку в ній. Там Гінденбург заявив, що навесні та влітку 1918-го Німеччина була близька до перемоги, а до катастрофи призвела зрадницька поведінка німецького суспільства. Після обрання президентом Веймарської республіки Гінденбург обіймав цю посаду аж до смерті, переобравшись у 1932 році.

У 1933-му він погодився на призначення канцлером Адольфа Гітлера. За найпоширенішою версією – через шантаж з боку Гітлера. Той погрожував, що фракція нацистів у Рейхстазі вимагатиме кримінального розслідування справи про несплату Гінденбургом та його сином податків. Надалі Гінденбург після пожежі в Рейстазі підписав закон “Про захист народу та держави”, який надав Гітлеру диктаторські повноваження. Коли ж 86-річний Гінденбург був на смертному одрі, Гітлер провів закон “Про найвищий державний пост рейху”, який передбачав, що після смерті Гінденбурга посаду президента буде скасовано. Його повноваження об’єднали із повноваженнями канцлера. Тож Гітлер став “фюрером і рейхсканцлером”, зосередивши всю повноту влади у своїх руках.

26 квітня 1933 року в Німеччині створено гестапо. Його спочатку сформував Герман Герінг у Пруссії замість відділу старої прусської політичної поліції. Назву запропонував працівник пошти, якому доручили розробити печатку для нового відділу. Його пропозиція була – “Geheime Staatspolizei” (“Таємна державна поліція”) – скорочено “Gestapo”.

26 квітня 1942 року на території сучасного Китаю сталася наймасштабніша за кількістю жертв катастрофа на шахті Хонкейко в Беньсі. У катастрофі загинуло 1549 шахтарів. На той момент видобуток вугілля тут контролювала підзвітна японцям маріонеткова держава Маньчжоу-Го. Працювали на шахті здебільшого китайці, у тому числі полонені – майже як раби. 26 квітня 1942 року для термінового ремонту повітряної лінії електропередач подачу електроенергії в шахту перервали, вентиляція перестала працювати. Але людей не вивели. Коли після годинної перерви подачу електроенергії відновили, одразу пролунав вибух, почалася пожежа. Керуючий шахтою вирішив зупинити всі вентилятори, щоб запобігти розповсюдженню вогню. Цього дня із шахти врятували 268 поранених. У наступні 10 днів піднімали лише тіла загиблих. З’ясувалося, що більшість робітників не загинули через вибух, а отруїлися чадним газом через відключення вентиляції.

26 квітня 1945 року в Мюнхені помер гетьман Української Держави Павло Скоропадський. До Німеччини він поїхав відразу після зречення у 1918 році. Очолював гетьманський рух в еміграції, продовжував політичну діяльність, суттєво обмежену з моменту приходу до влади нацистів. Свого сина з Німеччини евакуював, але сам залишався. Зазнав тяжкого поранення 16 квітня 1945 року під час бомбардування англо-американською авіацією станції Платлінг поблизу Мюнхена в Баварії. Помер за 10 днів у лікарні монастиря Меттен.

26 квітня 1986 року о 01:23 ночі вибухнув 4-й реактор Чорнобильської АЕС.

Це стало величезною техногенною катастрофою в історії людства. Несвоєчасна евакуація людей з небезпечної зони та спроби радянського керівництва приховати масштаб катастрофи вплинули на кількість постраждалих. Першочергові роботи для ліквідації наслідків аварії та спорудження укриття над зруйнованим рекатором коштували здов’я та життя сотням тисяч людей. Саме укриття здали в експлуатацію 14 грудня 1986 року. Ряд дослідників вважає, що саме з Чорнобильської аварії розпочався розпад СРСР. Колосальна брехня на державному рівні посилила невдоволення суспільства, а надалі – опозиційні та національно-демократичні рухи. Найбільшого політичного впливу події, звісно, ​​набули в Україні.

26 квітня 1989 року під час мітингу пам’яті жертв Чорнобиля у Львові вперше майоріли синьо-жовті прапори.

26 квітня 2001 року Верховна Рада відправила у відставку уряд Віктора Ющенка. Рішення про недовіру Кабміну тоді підтримали 263 депутати. Після цього Ющенко ще якийсь час виконував обов’язки до призначення прем’єром Анатолія Кінаха. Залишивши посаду, експрем’єр перейшов в опозицію, об’єднуючи національні та правоцентристські політичні сили. Згодом було створено блок партій “Наша Україна”. На парламентських виборах 2002 року в багатомандатному окрузі він посів перше місце, отримавши 24,7% голосів виборців.

Церковне свято 26 квітня

26 квітня християни вшановують пам’ять священномученика Артемона, пресвітера Лаодикiйського. Він присвятив себе служінню в церкві з юних років. Протягом трьох десятиліть дійшов від читця до пресвітера. У цьому сані служив 33 роки, проповідуючи християнську віру серед язичників. Коли імператор Діоклетіан почав гоніння на християн, Артемон був уже старцем. Коли в Лаодикійську область мав прибути воєначальник Патрикій, святитель Сисиній разом із Артемоном проникли в храм Артеміди, де розбили та спалили ідолів. Далі вони зібрали християн у церкві та переконували бути твердими у вірі та не боятися погроз мучителів. Патрикій, прибувши в Лаодикію, дізнався, хто зруйнував ідолів, наказав схопити Артемона та відправив його в місто Кесарію. А там змушував його принести жертву в капищі Асклепія. Там було  безліч отруйних змій. Жерці ніколи не відчиняли дверей, не принісши попередньо жертву ідолу. Але Артемон без страху увійшов у капище і вивів звідти змій, а потім своїм подихом умертвив їх. Патрикій вирішив, що Артемон чаклує, тож наказав катувати його, що тільки привертало все більше людей у християнство. Із Кесарії Артемон пішов живим. Проте за деякий час його схопили язичники та відтяли йому голову.

Народні прикмети

Якщо з’явилися перші гриби, то погода скоро покращиться.

Якщо день похмурий, то літо буде спекотним.

Якщо вже зацвів дуб, то літо буде врожайним.

Що не можна робити 26 квітня

Не можна здійснювати великих покупок.

Не варто починати нових справ.