Сьогодні 7 травня: яке свято та день в історії

7 травня рік тому Генштаб ЗСУ повідомив про звільнення Циркунів. У 1915-му сталася катастрофа лайнера “Лузітанія”. У 1945-му був підписаний акт про безумовну капітуляцію Німеччини. У 1985-му почалася антиалкогольна кампанія в СРСР.

Свята та пам’ятні дати 7 травня

7 травня державних та професійних свят України не відзначають.

У світі – Всесвітній день дітей СНІДу.

7 травня в історії

7 травня 1875 року був підписаний договір, за яким Японія отримала Курильські острови. Це був російсько-японський договір про обмін територіями. За Курили Російська імперія отримала острів Сахалін. Згідно з домовленостями, Росія передала Японії 18 Курильських островів – від острова Уруп до острова Шумшу. При цьому за результатами російсько-японської війни у 1905-му Японія повернула Південний Сахалін собі – це було прописано в Портсмутському договорі. У 1945-му радянські війська окупували південні острови Курильської гряди, вони стали частиною Південнокурильського району Сахалінської області РСФСР. З того часу Японія не визнає російського суверенітету над островами і вважає їх своїми. Японія претендує на три найпівденніші острови та острівну групу Хабомай. 7 жовтня 2022 року Верховна Рада України визнала, що РФ окупувала Північні території Японії. Проєкт відповідної постанови підтримали 287 депутатів.

7 травня 1915 року сталася катастрофа пасажирського лайнера “Лузітанія” – порівняна за масштабами із загибеллю “Титаніка”. Загинули 1198 людей.

Причиною потоплення “Лузітанії”, втім, був не айсберг, а торпедування німецькою субмариною U-20. “Лузітанія” була одним із найбільших і найшвидших лайнерів свого часу. Вона належала компанії “Cunard Line” – разом із “Мавританією” та “Аквітанією” (єдиним лайнером, що пройшов дві світові війни). За свою кар’єру “Лузітанія” здійснила 201 трансатлантичний рейс між Ліверпулем і Нью-Йорком. У день катастрофи “Лузітанія” здійснювала пасажирський рейс з Нью-Йорку до Ліверпуля. Вона була потоплена за 20 км до берегів Ірландії. На той момент територію навколо Британських островів під час Першої світової війни Німеччина оголосила військовою зоною. Усі судна Великої Британії та її союзників без попередження підлягали знищенню німецьким флотом.

22 квітня 1915 року – за дев’ять днів до відправлення “Лузітанії” – німецьке посольство в США публікувало щодо цього чергове попередження. Проте жоден квиток на “Лузітанію” не здали. Команда лайнера також не боялася можливої атаки завдяки його швидкості, що значно перевищувала крейсерську швидкість німецьких субмарин у надводному положенні. Серед пасажирів, які пливли до Великої Британії на лайнері, були відомі американські бізнесмени, політики та діячі мистецтва. Серед них – мультимільйонер Альфред Вандербільт і посол США в Іспанії Огден Хаммонд. О 14:10 7 травня німецька субмарина U-20 торпедувала “Лузітанію”. На лайнері сталися два вибухи. Другий – більш потужний. Є версія, що це здетонував незадекларований військовий вантаж (вибухівка), який перевозили на пасажирському кораблі. Втім, Велика Британія ані по факту, ані з плином часу цього не визнала. Офіційно підтверджено лише перевезення 5000 ящиків із гвинтівками та набоями, проте вони не могли б спричинити таких наслідків. Лайнер затонув дуже швидко – через 18 хвилин після атаки.

Лише кілька десятків людей врятувалися на шлюпках, інші або потонули разом із кораблем, або опинилися у воді, температура якої була 11 градусів. Кілька суден, які першими прямували на сигнал SOS, повернули назад. Перший – пароплав “Наррагансетт” – був на місці трохи більше ніж за годину. Проте в нього німецька субмарина також випустила торпеду – останню, яку мала. Торпеда пройшла повз, але командир судна вирішив, що сигнал SOS – то була пастка, й відвернув. Ще кілька суден розвернулися, побачивши, перископ підводного човна. У результаті за понад дві години після катастрофи на допомогу тим, хто вижив, прийшли невеликі риболовецькі й  допоміжні судна з Ірландії та єдине велике судно – грецький пароплав “Катерина”, капітан якого прийняв рішення брати участь в операції з порятунку тих, що вижили, попри загрозу торпедування. У катастрофі загинули 1198 людей. Вона спричинила відчутне погіршення відносин між США та Німеччиною, та зрештою стала однією з причин, через які США вступили в Першу світову війну.

7 травня 1920 року 6-та Січова дивізія Армії УНР в авангарді союзних українсько-польських військ вступила до Києва, з якого напередодні відступили окупаційні більшовицькі війська. Це був фінальний акорд спільного контрнаступу українських і польських військ у рамках польсько-радянської війни 1920 року. А також – логічний результат Першого Зимового походу армії УНР. 9 травня українсько-польські війська провели спільний парад у Києві. Але втримати столицю надовго не вдалося – вже 14 червня до неї знову вступили червоноармійці.

7 травня 1945 року о 2:41 представники німецького військового командування підписали акт про безумовну капітуляцію Німеччини.

Це сталося в Реймсі, у штаб-квартирі генерала Дуайта Ейзенхауера. Акт про капітуляцію підписували виконувач обов’язків начальника ОКВ (OKW –  Верховне командування Вермахту – збройних сил Третього Рейху) Альфред Йодль і головнокомандувач ВМС Ганс-Георг фон Фрідебург. Відповідне доручення вони отримали від Карла Деніца – німецького адмірала, який за заповітом Гітлера 30 квітня став його наступником на посаді глави держави, отримавши титул Рейхспрезидента та Верховного Головнокомандувача Збройних сил Німеччини. Радянське командування згодом зажадало повторного підписання капітуляції. Воно відбулось 8 травня 1945 року о 22:43 за центральноєвропейським часом (00:43 9 травня за московським).

7 травня 1954 уряди США, Франції та Великої Британії відмовились прийняти СРСР у члени НАТО. СРСР звернувся з відповідною несподіваною пропозицією до членів альянсу 31 березня того ж року. Радянський уряд повідомляв, що готовий “розглянути разом із зацікавленими урядами питання про участь СРСР у Північноатлантичному договорі”. Перший генсек НАТО Гастінґс Ісмей, отримавши таке повідомлення, спершу прокоментував його фразою: “Відверто кажучи, радянський запит на приєднання до НАТО схожий на те, що затятий грабіжник просить взяти його на роботу в поліцію”.

7 травня 1985 року в СРСР ввели свою версію “сухого закону”. У цей день вийшла постанова ЦК КПРС про заходи щодо подолання пияцтва й алкоголізму. Нею розпочалася антиалкогольна кампанія, яка супроводжувалася вирубкою гектарів виноградників, тиснявами в магазинах у короткі проміжки часу, коли “відпускали”, вибуховим розвитком самогоноваріння та дефіциту продуктів, які були потрібні самогонникам, – зокрема, цукру.

При цьому варто відзначити, що внаслідок кампанії, за даними статистики тривалість життя та народжуваність у СРСР зросли. Так, за час дії обмежень на алкоголь у країні народжувалося в рік по 5,5 мільйонів немовлят (на 500 тисяч на рік більше, ніж щороку за попередні 20-30 років). Кількість дітей, які народжувалися з вадами розвитку, скоротилася на 8%. Також відзначили скорочення смертності. При цьому антиалкогольна кампанія вдарила по економіці СРСР та викликала масове незадоволення населення. Під час боротьби за тверезість тільки в Україні вирубали до 30% виноградників (переважно – в Криму). Зокрема, знищили унікальні колекційні сорти винограду (наприклад, сорт “Єкім-Кара”, з якого виготовляли вино “Чорний доктор”). У 1987 році керівництво СРСР було змушене згорнути боротьбу з виробництвом і споживанням алкоголю.

7 травня 2016 року в Україні відкрили перший у світі повноцінний пам’ятник гетьману Івану Мазепі. Він встановлений у Полтаві на Соборному майдані неподалік від Свято-Успенського собору. До цього в Україні та світі було лише кілька погрудь Мазепи.

7 травня 2022 року Генштаб ЗСУ повідомив про звільнення Циркунів. “Внаслідок наступу підрозділів Збройних Сил України ворог втратив контроль над населеним пунктом Циркуни”, – відзначили тоді у зведенні Генштабу.

Церковне свято 7 травня

7 травня християни вшановують пам’ять мученика Сави Стратилата i з ним 70-ти воїнів. Мученик Сава був воєводою, служив за часів імператора Авреліана. З юності він був християнином і дотримувався заповідей Христа. Сава  допомагав незаможним, відвідував у в’язницях ув’язнених християн. Мав дар чудотворення.

Коли імператор дізнався, що святий Сава християнин, він зажадав від нього зречення. Мученик скинув військовий пояс та підтвердив, що не залишить своєї віри. Його били, опалювали свічками, кинули в казан зі смолою, але мученик залишався неушкодженим. Споглядаючи за його муками, в Христа увірували 70 воїнів, яких одразу ж усікли мечем. Святого Саву кинули до в’язниці. На ранок він переніс чергові тортури, а після цього Саву втопили в річці.

Народні прикмети

Якщо день хмарний – травень буде грозовим.

Якщо з’явилися крилаті мурахи – скоро прийде спека.

Якщо птахи в’ють гнізда в тіні, то літо буде дуже спекотним.

Що не можна робити 7 травня

Якщо йде дощ, то не можна нічого сіяти на городі.

Не можна сумувати й плакати в цей день.

Краще не приймати небажаних гостей – вони принесуть біду в дім.