Сьогодні 15 травня: яке свято та день в історії

15 травня рік тому харківські тероборонці під час контрнаступу вийшли на державний кордон із РФ, а Україна перемогла у Євробаченні. 1157 року кияни позбулися першого московського загарбника – отруїли Юрія Долгорукого. 1845-го в Харківській області народився Нобелівський лауреат Ілля Мечников, 1948-го розпочалася арабо-ізраїльська війна, а 1955-го здобула післявоєнну незалежність Австрія.

Свята та пам’ятні дати 15 травня

15 травня державні та професійні свята України не відзначають.

Під егідою ООН відбуваються: Міжнародний день сім’ї, Міжнародний день захисту клімату, Міжнародний день тих, хто відмовляється від військової служби за переконаннями совісті, День солом’яного бриля.

15 травня в історії

15 травня 1157 року кияни позбулися першого московського загарбника: на бенкеті у київського боярина Петрили отруїли князя Суздальського та (незаконно) Київського Юрія Долгорукого. Долгорукий зайняв княжий престол у Києві з третьої спроби – він двічі невдало захоплював Київ, вступаючи у війни з родичами. Права на престол він не мав, адже був шостим сином Володимира Мономаха – від другої дружини, дочки половецького хана. Однак це Долгорукого не зупинило. Він постійно вів війни, намагаючись розширити територію свого Ростово-Суздальського князівства, що дісталося йому ще за життя батька. До історії Долгорукий увійшов як засновник Москви. А ось історія його “князювання” в Києві не особливо відома. Адже “покняжив” він лише два роки. Кияни його відверто не любили. Тож кінець князя був прогнозований – 15 травня 1157 року московського окупанта отруїли. А після його смерті повсталі кияни ліквідували встановлену ним владу. “Суздальців – бояр та дружину – били по містах та селах”, – описав ті події в “Історії Русі-України” Михайло Грушевський.

15 травня 1845 року в Харківській області (у сучасному Куп’янському районі) народився майбутній Нобелівський лауреат Ілля Мечников.

Мечников – відомий ембріолог і фізіолог, один із основоположників порівняльної патології, імунології та мікробіології. Він відкрив явище фагоцитозу, розробив фагоцитарну теорію імунітету тощо. Нобелівську премію отримав, працюючи в Парижі спільно з німецьким бактеріологом та лікарем Паулем Ероіхом – за працю про імунітет. З Харковом та Харківщиною пов’язаний значний період життя Мечникова. Освіту він здобував саме тут: спочатку – у гімназії, а потім – на фізико-математичному факультеті Харківського університету. Мечников склав іспити екстерном з відзнакою, і ще 18-річним студентом вже опублікував у Німеччині своє перше наукове дослідження. У 22 роки він уже захистив магістерську дисертацію, а у 23 став доктором зоології. Помер у Парижі 15 липня 1916 року у віці 71 від інфаркту.

15 травня 1848 року скасували селянські повинності (за фактом – кріпацтво) на Галичині, що входила на той час до складу Австрії. Традиційно для тих часів селян звільнили так, щоб вони ще й пошкодували про своє звільнення. Повинності їм скасовували за викуп. Вони отримували права громадян та право власності на землю, якою при панщині користувалися на правах спадковості. При цьому поміщикам селяни мали виплатити 20-кратну вартість усіх річних повинностей панщини. Більшість селян залишилися малоземельними або взагалі не отримали землі, і одразу опинилися в економічній залежності від землевласників. Усі ліси та пасовища дісталися поміщикам, тож за користування ними селяни мали або відпрацьовувати, або платити.

15 травня 1873 року народився Павло Скоропадський, гетьман Української Держави.

15 травня 1905 року серед пустелі Мохаве в США був заснований майбутній ігровий рай – місто Лас-Вегас.

Реальна історія міста трохи довша за юридичну. Так, свою назву це місце отримало майже за сторіччя до офіційного заснування. У 1829 році поряд збився зі шляху торговельний караван. Люди рухалися виснажені під палючим сонцем, у них закінчилася вода. Невеликий загін вирушив на пошуки і знайшов посеред пустелі оазу, в якій було джерело артезіанської води. Тому місцевість назвали “Лас-Вегас” – у перекладі з іспанської “родюча долина”. Значну роль у розвитку цього місця відіграв Джон Фрімонт – мандрівник, майбутній сенатор і кандидат у президенти США. Саме на його честь названо центральну вулицю Лас-Вегаса – Фрімонт-стріт. Після заснування Лас-Вегас не одразу став містом розваг. Спочатку тут був великий залізничний вузол та точка дозаправлення поїздів. Гральний бізнес почав розвиватися у Лас-Вегасі у 1910-х, проте у 1919 році азартні ігри заборонили. Життя повернулося до міста 19 травня 1931 року, коли на території штату Невада знову дозволили азартні ігри. Зараз Лас-Вегас є одним із найбільших світових центрів розваг та ігрового бізнесу.

15 травня 1948 року – наступного дня після проголошення створення Держави Ізраїль – розпочалася Перша арабо-ізраїльська війна.

Передісторія “вічного конфлікту” – у принциповій незгоді арабських країн на створення на землях Палестини ізраїльської держави. При цьому питома вага єврейського населення тут уже на момент проголошення держави була значною і збільшувалася. Євреї переселялися сюди із країн Східної Європи ще з 1880-х років. Після завершення Другої світової війни Велика Британія, чиєю колонією були землі Палесини, передала вирішення палестинського питання новоствореній ООН. І 29 листопада 1947 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію № 181 про припинення британського мандата та поділ Палестини на дві держави – арабську та ізраїльську. 14 травня 1948 року лідери єврейської спільноти Палестини проголосили створення держави Ізраїль відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї. Наступного дня армії арабських держав атакували ізраїльтян. Вночі 15 травня єгипетські літаки вже бомбардували Тель-Авів. Незважаючи на об’єднання арабського світу проти молодої держави та значну перевагу в силах (але не професіоналізмі армії), Ізраїль (хоч і не з перших днів війни) завдав ряд поразок нападникам. Більше того, ізраїльтяни захопили значну частину територій, виділених ООН для створення арабської палестинської держави, а також частину Єрусалиму – загалом 6,7 тис. квадратних кілометрів території. Перша війна закінчилася 1949-го підписанням низки угод про тимчасове перемир’я. Однак надалі протягом усієї історії Ізраїль веде війни із сусідами, а його реальні кордони досі не визнані більшістю країн світу. 

15 травня 1955 року відновлено державність Австрії. Після Другої світової війни країну було окуповано союзниками і поділено на чотири окупаційні зони (окремо було розділено столицю – Відень).

Для переходу через демаркаційну лінію між окупаційними зонами була потрібна ідентифікаційна картка, на якій повинні були бути позначки всіх чотирьох окупаційних властей (загалом 11 печаток). Також з 11 вересня 1945 року діяла Союзницька рада з чотирьох головнокомандуючих (пізніше – верховних комісарів), яка надавала дозвіл на кожен із законів, які приймає парламент Австрії. За відсутності дозволу закон не набирав чинності. Таке життя у післявоєнній окупації для Австрії припинилося з підписанням 15 травня 1955 року у Відні Державного договору про відновлення незалежної та демократичної Австрії. Договір уклали представники СРСР, США, Великої Британії та Франції. Багато в чому це стало можливим після смерті Сталіна. Союзники остаточно залишили австрійську територію 25 жовтня 1955 року.

15 травня 1992 року було створено “кишенькове російське НАТО” – ОДКБ. Цього дня у Ташкенті підписали Договір про колективну безпеку країн СНД. Україна відмовилася від участі в цій угоді. Вихідно до неї приєдналися Вірменія, Казахстан, Киргизстан, РФ, Таджикистан та Узбекистан. Згодом додалися Азербайджан, Грузія та Білорусь. Але оскільки головна загроза безпеці всіх цих країн – РФ – була головною натхненницею цього договору, кількість його членів поступово зменшувалася. Через п’ять років Узбекистан, Грузія та Азербайджан вийшли з ОДКБ. Узбекистан виходив, потім повертався, але зрештою остаточно залишив організацію у 2012 році. Наразі членами ОДКБ залишаються Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, РФ та Таджикистан. При цьому реальну допомогу ця організація надала своєму члену лише одного разу – і то не за умов зовнішньої агресії. Війська ОДКБ направили до Казахстану для придушення народного повстання у 2022 році. При цьому, наприклад, Киргизстан, який тричі звертався за допомогою до ОДКБ (зокрема під час вторгнення ісламістів з Афганістану та Таджикистану), щоразу отримував відмову. Також не дочекалася підтримки від “союзників” Вірменія під час війни з Азербайджаном у 2020 році.

15 травня 2022 року Kalush Orchestra з треком Стефанія переміг на Євробаченні.

Україна отримала рекордний 631 бал – від журі та глядачів. Після виступу лідер гурту Олег Псюк звернувся до світу з проханням допомогти захисникам Маріуполя. “Я прошу вас усіх. Допоможіть Маріуполю! Допоможіть Азовсталі прямо зараз!” – сказав музикант.

15 травня 2022 року харківський 227-й батальйон 127-ї бригади Сил територіальної оборони ЗСУ витіснив росіян і вийшов на ділянку державного кордону в Харківській області. Звідти воїни записали звернення до Президента України Володимира Зеленського.

Церковне свято 15 травня

15 травня християни вшановують пам’ять архієпископа Олександрійського Афанасiя Великого. Святитель Афанасій виріс у християнській родині й із дитинства виявляв здібності до церковного служіння. Юнака примітив патріарх Олександр, і запросив його до кліру, спочатку читцем, а потім висвятив у сан диякона. У подальшому Афанасій супроводжував Олександра та разом із ним виступав проти єресі аріан. Після смерті патріарха Афанасія обрали його наступником на Олександрійську катедру – у віці 28 років його висвятили в сан єпископа та поставили на чолі Олександрійської церкви. На цій посаді святитель пробув47 років, із яких понад 20 провів у вигнаннях через протистояння із аріанами. Коли Юліан Відступник  почав гоніння на християн, першим у його “списку” був саме Афанасій. Юліан мав намір убити єпископа, але сам загинув раніше, смертельно поранений стрілою. Після смерті Юліана святитель Афанасій керував Олександрійською церквою ще сім років і помер у 373 році, у віці 76 років.

Народні прикмети

Спекотне сонце на Афанасія – до гарної погоди найближчими днями.

Якщо день холодний і вітряний – усе літо буде прохолодним.

Що не можна робити 15 травня

Не можна відмовляти в допомозі.

Не можна сваритися.

Не можна байдикувати.