Сьогодні 24 травня: яке свято та день в історії

24 травня рік тому в Харкові запустили метро. 1742 року помер гетьман України Пилип Орлик – автор знаменитої Конституції. У 1956-му відбулось перше Євробачення, а у 2003-му на ньому вперше виступив український виконавець.

Свята та пам’ятні дати 24 травня

24 травня в Україні та низці європейських країн відзначають День слов’янської писемності та культури.

У ЄС – Європейський день парків.

Під егідою ООН проходить День тіари.

24 травня в історії

24 травня 1742 року помер гетьман України Пилип Орлик. До гетьманства він був Генеральним писарем та довіреною особою Івана Мазепи. Брав участь у виступі Мазепи проти Петра I. А потім сам організував війну проти Московії, звільнивши майже всю Правобережну Україну.

Після поразки у Полтавській битві разом із Мазепою Орлик виїхав до Бендер (зараз – територія Придністров’я у Молдові). Там по смерті Мазепи Орлика обрали гетьманом України (у вигнанні). При цьому залишатись постійно у вигнанні гетьман не збирався. За підтримки шведського короля Карла XII новий гетьман вступив до альянсу з кримськими татарами та Османською імперією. 8 листопада 1710 року Османська імперія, підтримуючи Орлика, оголосила війну Московії.

У 1711 році розпочався спільний похід проти московитів, у якому брали участь запорожці, татари, шведи та поляки. 12 лютого військо під проводом Орлика вийшло з Бендер. Дорогою гетьман розсилав листи-універсали, закликаючи український народ повставати проти московських загарбників. Міста Правобережжя переходили під владу гетьмана. Дійшовши до Немирова, Пилип Орлик направив лист із закликом до об’єднання у боротьбі умовно лояльному московитам гетьману Лівобережжя Івану Скоропадському (насправді Скоропадський перебував під постійним контролем загарбників). Проти Орлика виступило московське військо під командуванням генерального осавула Григорія Бутовича. Козаки з союзниками розбили його у бою під Лисянкою.

Проте звільнити Київ та всю Україну Орлику не вдалося. Військо зупинилося на облозі Білої Церкви. Через деякий час гетьмана зрадили союзники-татари. Через брак провіанту вони почали бігти на південь, дорогою грабуючи українські поселення. Козаки, які пішли за Орликом, почали дезертувати, щоб рятувати від колишніх союзників свої будинки та сім’ї. Так від 16-тисячного війська залишилося лише три тисячі. Гетьман, мало не дійшовши до Києва, змушений був повернутися до Бендер. Надалі він продовжував шукати підтримки у керівників європейських держав та мігрував Європою. Жив у Бендерах, потім у Шведській імперії, Німеччині, Австрії, Річі Посполитій. У 1722 році, коли Орлик прямував до запорізьких козаків до Олешківської Січі, його затримала османська влада в Хотині й до 1738 року інтернувала в Салоніках. Згодом жив у Хотині, Чернівцях, Бухаресті. Помер у місті Ясси (сучасна Румунія) 24 травня 1742 року.

24 травня 1881 року в Києві народився медик та вчений Олександр Богомолець.

Він увійшов в історію, створивши “сироватку Богомольця”, що прискорює зрощування переломів та загоєння м’яких тканин. Займався дослідженнями у галузі генетики, фізіології, ендокринології тощо. Усі роботи були спрямовані на вивчення старіння. З цією метою Богомолець заснував геронтологічну школу. Вчений шукав методи продовження життя. Цією галуззю його дослідів особливо цікавився Йосип Сталін, який, звісно, ​​хотів пити кров із країни вічно. За переказами, почувши про смерть Богомольця, радянський тиран заявив: “Цей шахрай усіх обдурив”. Олександр Богомолець був академіком АН України та її президентом, автором близько 150 наукових праць. З початком ідеологічної кампанії проти генетики, фізіології та патофізіології в СРСР школу Богомольця закрили. Але його сироватку продовжували широко використовувати.

24 травня 1912 року народився український радянський письменник Михайло Стельмах.

Один із небагатьох українських письменників, які не лише вижили в умовах радянської окупації, а й стали улюбленцями влади, отримавши всі можливі державні нагороди. Працював Стельмах у жанрі соцреалізму. При цьому періодично порушував канони, додаючи особистого в громадське та торкаючись заборонених тем – наприклад, УПА та Голодомору. При цьому завдяки абсолютній лояльності до радянської влади уникнув будь-яких покарань за такі “вільності”.

24 травня 1956 року відбулося перше в історії Євробачення.

Конкурс приймало місто Лугано у Швейцарії. У ньому брали участь 14 представників із семи країн Європи. Кожен із них виконав по дві пісні. На той момент проведення подібного телеконкурсу з одночасною трансляцією у всіх країнах було амбітним проєктом. Насамперед це було непросто з технічного погляду. Адже супутникового телебачення ще не існувало, й телевізійникам доводилося користуватися наземною мережею. Однак, все вдалося. Переможницею стала швейцарська співачка Ліз Ассія. Вона виконала дві пісні – “Das alte Karussell” та “Refrain”. Остання і стала переможною. Уже з наступного року всіх виконавців обмежили однією піснею.

24 травня 1964 року сталася масштабна пожежа у Державній публічній бібліотеці Академії наук СРСР. Там унаслідок підпалу згорів відділ україніки. Було знищено від 500 до 600 тисяч книг та рукописів – у тому числі стародруки.

У підпалі зізнався співробітник бібліотеки Віктор Погружальський. На суді він заявив, що, переночувавши на роботі, вранці підпалив книги в кількох місцях і втік. Але оскільки понад 10 вогнеборців під час гасіння пожежі отримали фосфорне отруєння, це дало підстави припускати, що підпал здійснили за допомогою не сірників, а фосфорних шашок. На момент пожежі тодішні дисиденти заявляли, що підпал було сплановано радянською владою – для знищення цінних писемних джерел історії України – домосковських часів. “Ціле наше середньовіччя пішло з димом”, – писала про цю катастрофу Оксана Забужко. Утім, сучасні дослідники Олег Бажан і Юрій Данилюк все ж таки схиляються до версії, що до цього підпалу всюдисущі радянські спецслужби все ж не мали стосунку. Адже саме старовинні рукописи в полум’ї постраждали найменше.

24 травня 2003 року Україна дебютувала на 48-му конкурсі “Євробачення”. Тоді він проходив у Ризі. Україну представляв Олександр Пономарьов із піснею “Аста ла виста”. Він посів 14 місце.

24 травня 2022 року в Харкові відновили роботу метро – через три місяці після початку повномасштабного вторгнення РФ. На початку Харківський метрополітен працював з 8:00 до 19:00 – з урахуванням комендантської години. Інтервали між поїздами встановили 30 хвилин. Ділянку Салтівської лінії метро від “Академіка Павлова” до “Героїв праці” залишили закритою – там продовжували перебувати люди, які сховалися від російських обстрілів у підземці.

Церковне свято 24 травня

24 травня християни вшановують пам’ять священномученика Мокiя. Він був пресвітером у Македонії, у місті Амфіполі. Під час гоніння на християн імператора Діоклетіана святий Мокій переконував язичників, які зібралися на свято Діоніса (Бахуса), припинити ці урочистості й покаятися та звернутися до Христа. За це святого притягли на суд до правителя Лаодикія. Там Мокій заявив: “Смерть за Христа – велике придбання для мене”. Святого піддали численним катуванням, проте не змогли зламати. Ба більше – у капищі Діоніса він іменем Ісуса Христа розтрощив ідола. Після цього його вкинули в розпечену піч, де мученик залишився неушкодженим. Але полум’я з печі спалило самого правителя Лаодикія. Так само він лишився неушкодженим, відданий на поталу диким звірам. Народ, побачивши ці чудеса, почав вимагати, щоб мученика відпустили на волю. Імператор розпорядився відправити святого до міста Перінф, а звідти до Візантії, де святого Мокія все ж стратили. Це сталося близько 295 року. Згодом імператор Костянтин збудував на честь священномученика Мокія храм і переніс у нього святі мощі страстотерпця.

Народні прикмети

Яка погода 24 травня – таким буде літо.

Туман уранці – до погіршення погоди.

Якщо йде дощ, то ще 40 днів буде мокро.

Що не можна робити 24 травня

Не можна нічого сіяти та саджати.

Не можна купатися в річках та озерах.