Сьогодні 25 травня: яке свято та день в історії

25 травня православні християни відзначають Вознесіння Господнє. У цей день 1709 року за наказом московського царя Петра I зруйнували Чортомлицьку Січ. 1810-го почалася Травнева революція, що призвела до утворення Аргентини. У 1926-му був убитий Симон Петлюра.

Свята та пам’ятні дати 25 травня

25 травня в Україні – День філолога та День Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації.

У світі відзначають День Африки. Також 25 травня – Міжнародний день зниклих безвісти дітей, у Європі – Міжнародний день героїв боротьби проти тоталітаризму, у світі – Всесвітній день щитовидної залози.

25 травня в історії

25 травня 1521 року імператор Священної Римської Імперії Карл V видав Вормський едикт, яким проголосив єретиком Мартіна Лютера.

Цим само едиктом було заборонено друкувати та розповсюджувати праці “батька Реформації”. До цього моменту Лютер перебував у жорсткій конфронтації з керівництвом католицької церкви. Після оприлюднення у 1517 році його 95 тез проти індульгенцій протистояння з папським престолом лише зростало. Тези розійшлися великим тиражем і здобули підтримку не лише серед простих віруючих, а й серед вчених і навіть державних мужів. Папа Лев Х спочатку лише погрожував відлучити Лютера від церкви. Згодом натиснув на новообраного імператора Карла V, і той видав едикт про спалення всіх друкованих праць Лютера. Але популярності його ідей це не зменшило. Студентство Віттенберга відповіло на спалення робіт Лютера спаленням католицьких книг, у тому числі “Кодексу канонічного права”, що каралося вічним прокляттям. Сам Лютер теж не пас задніх і підкинув у багаття папську буллу з погрозами. 3 січня 1521 року Лев Х відлучив реформатора від церкви. А Карл V скликав у Вормсі рейхстаг, куди викликав Лютера і вимагав від нього зречення його поглядів. Рейхстаг оголосив Мартіна Лютера поза законом. А виданий едикт лише закріпив це становище. Сам реформатор втік до замку Вартбург, де продовжив свою діяльність. Зокрема, у ці роки він переклав на німецьку Біблію. І цей твір став найпопулярнішим свого часу – за 20 років вийшло понад 400 видань.

25 травня 1709 року за наказом Петра I московські окупанти зруйнували Чортомлицьку Січ. Запорізька Січ на березі рукава Дніпра Чортомлика згадується в історичних документах як Стара Січ. Вона була заснована отаманом Федіром Лютаєм і проіснувала понад 50 років. Мала вигідне географічне положення та грамотні фортифікації. З усіх боків Січ оточували сім річок, козаки викопали рів та насипали 13-метровий земляний вал. Як правило, на Січі було від шести до десяти тисяч козаків.

Вона відома як місце проживання отамана Івана Сірка, котрого місцеві козаки 15 разів обирали кошовим. Запорожці Старої Січі брали участь у подіях Хмельниччини, однак у період Руїни, який виник після смерті Богдана Хмельницького, опинилися у стані війни з усіма, хто був довкола. Вони ворогували і з Річчю Посполитою, і з Московією, і з Кримським Ханством та Османською імперією. Як правило, козаки укладали тимчасові договори з одними з ворогів задля боротьби з іншими. При цьому вели майже незалежну зовнішню політику, не надто орієнтуючись на гетьманів.

Також саме із Чортомлицькою Січчю пов’язані події знаменитої Чорної Ради, де за військової підтримки місцевих козаків гетьманом обрали “промосковського кандидата” Івана Брюховецького. Підтримка Брюховецького 1663 року не завадила козакам на чолі з Костем Гордієнком 1709-го стати на бік Івана Мазепи, коли той виступив проти Московії. Саме за це Петро І вирішив помститися Січі та наказав її зруйнувати. З першої спроби це не вдалося – московське військо отримало гідну відсіч і зазнало втрат. Тоді проти козаків кинули підкріплення. 14 травня три полки московської армії обступили Чортомлик. Проти них билося кілька сотень запорожців. Вони вбили близько 350 нападаючих і понад 150 поранили. Але сили були рівними. Тому ті, хто вижив і не потрапив у полон, вирушили на човнах вниз по Дніпру. Полонених московити стратили, а Січ зруйнували та підпалили. Подальші спроби козаків її відновити були невдалими, тому 1711-го вони заснували нову фортецю – Олешківську Січ на території Кримського ханства.

25 травня 1810 року відбулася ключова подія так званої Травневої революції в Буенос-Айресі. Там бунтівники відправили у відставку представника іспанської колоніальної влади – віцекороля Ріо-де-ла-Плати Бальтасара Ідальго де Сіснероса і розпочали формування тимчасового урядового органу – Першої хунти.

Це започаткувало утворення незалежної Аргентини. Слід зазначити, що ці події відбувалися на тлі нещодавнього (1776 р.) проголошення незалежності США від Британської імперії. Але, звісно, головним чинником, який дозволив колонії звільнитися від влади метрополії, стали наполеонівські війни у Європі. Можливості контролю заокеанських колоній для Іспанії, яка з 1808 року сама була окупована військами Наполеона, очевидно, скоротилися практично до нуля. Після проголошення Першої хунти в провінції направили циркуляр із проханням відправити до Буенос-Айреса своїх депутатів – і це зробили майже всі (за винятком Кордови) міста, які зараз входять до складу Аргентини. 18 грудня Перша хунта утворила Велику хунту – парламент Об’єднаних провінцій Ріо-де-ла-Плати. При цьому про непідкорення владі Іспанії офіційно нове керівництво Аргентини заявило лише 1816 року.

25 травня 1926 року єврейський анархіст Самуїл Шварцбард убив у Парижі Симона Петлюру.

Він підійшов до Петлюри посеред дня – о 14:15 – на вулиці, де той стояв біля книгарні, та сім разів вистрілив у колишнього керівника Директорії УНР. Смертельною виявилася п’ята куля, що пробила легені та серце. Шварцбарда затримали на місці перехожі та одразу передали поліції.

Під час подальшого судового розгляду сам Шарцбард та його захист відстоювали позицію, що вбивство він скоїв за мотивами особистої помсти за родичів, які загинули під час єврейських погромів в Україні. При цьому сторона звинувачення за участю численних свідків доводила, що Петлюра як глава держави не віддавав наказів про погроми, а всіляко запобігав їм. Крім того, було достатньо доказів, що сам Шварцбард — радянський агент, який убив Петлюру за наказом ГПУ Росії. Це підтверджували дані французьких спецслужб та німецької розвідки. Останні свідчили, що Шварцбард отримав наказ убити Петлюру від агента Михайла Володіна, з яким неодноразово зустрічався з січня 1926 року. З обох боків на суді виступало чимало істориків та свідків подій того часу в Україні, жоден з яких не засвідчив антисемітизму у діях Петлюри.

На процесі подали понад 200 документів, що свідчать про спроби Петлюри та його уряду зупинити погроми. Поступово судовий розгляд переходив із площини з’ясування деталей злочину до розбору політики Української держави часів УНР та особистості вбитого. При цьому Шварцбарда активно підтримувала ліва преса та низка відомих діячів ХХ століття, серед яких Ромен Роллан, Альберт Ейнштейн, Максим Горький, Анрі Барбюс. Адвокат, який захищав убивцю Петлюри – Анрі Торрес – був членом Компартії та консулом більшовицької Росії у Франції. Підсумок суду був сумним для звинувачення. Шварцбарда вісьмома голосами проти чотирьох у суді виправдали та звільнили.

25 травня 2014 року в Україні на тлі російського вторгнення відбулися позачергові вибори Президента. З початку гонки головними конкурентами були Петро Порошенко, Юлія Тимошенко та Віталій Кличко. Потім розклад сил змінили домовленості між Порошенком та Кличком. Останній зняв свою кандидатуру в обмін на подальшу підтримку на виборах мера у Києві. Одним із головних мотивів виборчої кампанії була необхідність обрати президента швидко – в один тур, щоб відновити повну легітимність влади в Україні після втечі Віктора Януковича. Перемогу на виборах здобув Петро Порошенко – у першому турі він отримав 54,7% голосів. До присяги нового Президента привели 7 червня 2014 року.

25 травня 2020 року в США поліціянти під час затримання вбили чорношкірого американця Джорджа Флойда. Це спричинило подальші масові протести під гаслом руху Black Lives Matter, що охопили не лише Штати, а й інші країни світу.

Саме вбивство сталося у Міннеаполісі під час затримання. Флойд намагався використати підроблені документи і, за даними поліції, сів за кермо “під дією речовин”. Відео з бодікамів поліціянтів підтверджує, що затримуваний чинив опір. Однак це все не виправдовує подальших подій, які зняли на відео випадкові свідки.

Поліціянт Дерек Шовін під час затримання Флойда поклав його обличчям у землю, притиснув шию коліном, і тримав так понад вісім хвилин. При цьому на початку Флойд був притомний і неодноразово говорив поліціянту, що не може дихати, благав, плакав і просив його не вбивати. Інші офіцери поліції не завадили Шовіну – так само, як свідки події. Ті лише на словах намагалися умовити поліціянта відпустити його жертву та знімали вбивство на відео. Це відео швидко розлетілося мережею. Деякий час потому Флойд перестав рухатися, але й після цього поліціянт не прибрав коліна з його шиї, доки на місце не прибула швидка. Медики забрали чоловіка до лікарні, але не змогли врятувати. Уже наступного дня, 26 травня, автобусну зупинку, де вбили Флойда, місцеві перетворили на своєрідний меморіал його пам’яті. Багатотисячний натовп почав протест – спочатку мирний – біля стін місцевого відділку поліції. Згодом відділення облили фарбою та закидали камінням, почалися погроми та протистояння з поліціянтами. Згодом до акцій протесту долучилися мешканці інших міст США та інших країн.

Церковне свято 25 травня

25 травня православні відзначають одне з 12 головних церковних свят – Вознесіння Господнє. Його завжди відзначають через 40 днів після Великодня. У цей день Ісус Христос, який воскрес після розп’яття, у плоті вознісся на небо. 40 днів від Воскресіння до Вознесіння він був на землі зі своїми учнями та паствою і розповідав про Царство Боже. Потім зібрав апостолів на Єлеонській горі біля Єрусалиму, благословив усіх, велів не розходитися, а сам вознісся. Пізніше апостолам з’явилися два ангели. Вони повідомили, що буде наступне пришестя Христа, коли він прийде судити живих і мертвих.

Також 25 травня – пам’ять святителя Епіфанiя, єпископа Кіпрського. Він був євреєм за походженням і звернувся до християнства, побачивши ченця Лукіана, який віддав жебраку свій одяг. Епіфаній прийняв Хрещення і пішов у монастир. Мав дар чудотворень, жив пустельником. Згодом у пустелю до нього почали приходити учні, й виникла нова обитель. Згодом єпископу Паппію було божественне одкровення, що новим архієреєм потрібно обрати Епіфанія. Ченця знайшли, й він прибув до міста та був зведений на єпископську кафедру Саламіна. Передбачив свою смерть, і помер, повертаючись на Кіпр кораблем із Константинополя.  12 травня 403 року його з честю поховали у новій церкві, зведеній раніше самим святителем.

Народні прикмети

Акація густо цвіте – до сонячної погоди.

Якщо з’явилося багато хрущів – літо буде посушливим.

Якщо день похмурий і прохолодний, то літо буде дощовим.

Що не можна робити 25 травня

Не можна важко фізично працювати.

Не можна скупитися – якщо вас щось попросили позичити, потрібно виконати прохання.