Сьогодні 30 травня: яке свято та день в історії

30 травня 1431 року в Руані стратили Жанну д’Арк. 1574-го помер король Франції Карл IX, королем став Генріх III, який ще мав втекти з Польщі. 1876-го російський імператор підписав Емський указ, метою якого було ще більше придушення української мови, культури та літератури. 1985 року у Франції на авіасалоні відбувся перший показ літака Ан-124 “Руслан”.

Свята та пам’ятні дати 30 травня

30 травня державні та професійні свята в Україні не відзначають.

Під егідою ООН проходять: Всесвітній день боротьби проти астми та алергії, День жіночої емансипації, Міжнародний день обіймів вашої кішки.

30 травня в історії

30 травня 1431 року в Руані спалили на багатті французьку лицарку та святу Жанну д’Арк.

На голову 19-річної дівчини одягли паперову митру з написом “Єретичка, віровідступниця, ідолопоклонниця”. Вона ж з багаття крикнула своєму судді і кату єпископу Кошону: “Єпископе, я вмираю через вас. Я викликаю вас на суд Божий!”. Д’Арк попросила двох ченців тримати перед нею розп’яття. На себе вдягла невеликий хрест, який зробив для неї місцевий селянин. Коли її охопив вогонь, Жанна кілька разів крикнула: “Ісусе!”. Майже всі на площі плакали. Після страти її тіло спалили ще двічі, перетворивши на попіл, який потім викинули в Сену.

30 травня 1536 року “найодруженіший” з королів Англії Генріх VIII одружився на третій жінці – Джейн Сеймур.

Загалом за життя він встиг одружитися шість разів. З двома дружинами розвинувся, двох стратив, і лише одна пережила його. Джейн Сеймур – єдина з дружин Генріха, яка народила спадкоємця, – Едуарда. Її він називав найулюбленішою з дружин і наказав поховати себе поряд із нею.

Сеймур була фрейліною у двох перших дружин короля – Катерини Арагонської та Анни Болейн. Під час другого шлюбу Генріх звернув увагу на тиху та сором’язливу дівчину, яка була повною протилежністю Анні. Причому це сталося одразу після одруження, якого він так домагався. Відносини з Болейн стали ще прохолоднішими після того, як замість бажаного хлопчика вона народила дівчинку. Надалі у королеви відбувалися викидні, а фавористка Джейн Сеймур отримувала дедалі більше знаків уваги та дорогоцінних подарунків. Вплутуватися в тривале розлучення після попереднього хворобливого процесу з Катериною Арагонською Генріх не захотів. Анну Болейн звинуватили у державній та подружній зраді та стратили 19 травня 1536 року. А за день до її страти король уже заручився з Джейн. Тож весілля відбулося менше, ніж через два тижні після страти попередньої королеви.

Джейн Сеймур, на відміну від Анни Болейн, не втручалася в політику. При цьому вона доклала зусиль, щоб примирити Генріха з його дочками від попередніх дружин, яких він проголошував незаконнонародженими, позбавившись їхніх матерів. Різдво 1536 року сім’я вже зустрічала у повному складі – з Марією (дочкою від Катерини Арагонської) та Єлизаветою (дочкою Анни Болейн). 1537 року нова королева народила сина – Едварда, принца Уельського. А після цього за кілька днів померла від пологової лихоманки у віці 29 років.

30 травня 1574 року помер король Франції Карл IX – найбільш відомий тим, що долучився до організації жорстокої різанини протестантів – Варфоломіївської ночі. Завдяки романам Олександра Дюма багато хто вважає, що причиною його смерті було отруєння миш’яком. Однак цей факт існував лише в уяві письменника. Насправді у Карла з народження було слабке здоров’я. Події Варфоломіївської ночі та боротьба з заколотом свого молодшого брата Франциска остаточно підірвали сили Карла. Розтин зафіксував причину смерті – вторинний плеврит, що розвинувся на тлі туберкульозної інфекції. Королем став Генріх ІІІ.

Однак був нюанс. На той момент Генріх уже рік як “королював” у Польщі. Там його обрали після смерті Сигізмунда II Августа, який не залишив спадкоємців. І ці вибори французькому престолу далися нелегко, адже поляки спочатку не були у захваті від кандидатури брата “варфоломіївського різника”. Однією з умов, з якими Генріх зійшов на польський престол, була необхідність одружитися з сестрою Сигізмунда Анною Ягеллонкою. Вона була старша за Генріха мало не вдвічі. Французький принц, ясна річ, не палав бажанням цього робити. Тож відтягував одруження, як міг, паралельно переписуючись одразу з двома коханками – Марією Клевською та Луїзою Лотарингською.

Отримавши від улюбленої матусі Катерини Медічі лист про смерть брата, Генріх зрозумів, що йому швидко потрібно повертатися до Франції. Однак це було не так просто – поляки не мали наміру відпускати короля, вибори якого так важко далися. Тож французові довелося тікати. 18 червня він влаштував грандіозний обід, де напоїв усіх присутніх до недієздатного стану. А сам уночі поспішно попрямував до кордону. За ним спорядили погоню, від якої Генріху довелося відкуповуватися коштовностями (їх король носив на собі так багато, що це викликало питання про його орієнтацію у сучасників). Здійснивши цю акцію, він таки дістався Парижа. Там його коронували 11 лютого 1575 року. А за два дні Герніх одружився з Луїзою Лотарингською. Поляки ж зрештою проголосили королевою Анну Ягеллонку. У чоловіки їй шляхта обрала князя Стефана Баторія. І саме він керував Польщею замість дружини.

30 травня 1876 року Російський цар Олександр II підписав Емський указ. Документ отримав таку назву за місцем підписання – у німецькому містечку Емс, де на той момент був Олександр. Указ був спрямований на придушення української мови та культури. Він забороняв вживання української майже у всіх сферах життя, крім побутової. Українською заборонили ставити вистави та друкувати книги. Навіть друкувати українські ноти та влаштовувати концерти з українськими піснями не можна було. Також під табу потрапило ввезення на територію імперії українських книг з-за кордону – насамперед із демократичнішої в цьому сенсі Австро-Угорщини. Дозволялося видавати українською історичні літературні документи та художні твори, але тільки за умови їх написання згідно з загальноросійською орфографією та отримання попереднього дозволу на публікацію від Головного управління у справах друку. З бібліотек книжки українською вилучали. На підставі цього указу закрили Південно-Західний відділ Російського географічного товариства у Києві, припинили видання “Київського телеграфу”, ліквідували Громади та звільнили низку професорів із Київського університету, у тому числі – Михайла Драгоманова.

30 травня 1896 року у Російській імперії сталася трагедія на Ходинському полі.

Святкування коронації останнього імператора Миколи II перетворилося на смертельну тисняву, що не завадило Миколі продовжити гуляння. Почалося все “традиційно” – з “млинців з лопати”. Народу пообіцяли роздати з нагоди свята продуктові пайки. Тож помирали люди за півфунта ковбаси, сайку, трохи цукерок, горішки та пряники (до цього “з царського плеча” ще додавали по емальованій чашці). Роздачу “милостині” влаштували на Ходинському полі в Москві. Щоб не проґавити “атракціон небаченої щедрості”, найкмітливіші почали збиратися на полі ще з ночі. І вже з третьої години почалися перші жертви, задушені натовпом. Навіть коли з місця подій забрали трупи, народ не розходився. До п’ятої ранку на полі зібралося вже понад пів мільйона росіян. Почалася роздача подарунків. Але одразу поповзли слухи, що роздають “тільки своїм”, тож натовп піднатиснув. До жертв тисняви додалися ті, кого затоптували в землю. На якомусь моменті ті, хто роздавав дарунки, почали просто кидати їх у натовп, побоюючись, що їх самих затопчуть. Лише за офіційними даними, на “святкуванні” загинуло близько 1400 осіб, але реально їх, звісно, було більше. Усе це страхіття не завадило Миколі ІІ продовжити святкувати. Трупи з поля прибрали до його приїзду, й на місці смерті людей провели концерт. А згодом імператор прийняв парад та відправився на бал. За таку поведінку, яка вразила навіть росіян, Микола ІІ отримав прізвисько “Кривавий”.

30 травня 1919 року у Владивостоці на Другій сесії Української Далекосхідної Крайової Ради ухвалили Конституцію національно-культурної автономії українства на Далекому Сході. На Далекий Схід українці почали переселятися ще 1860 року – не без примусу з боку керівництва Російської імперії, яке бажало одночасно освоїти приєднані території Китаю та перешкодити українському національному відродженню. Перші поселенці були вихідцями із Полтавської області. Надалі – з Чернігівщини. Після революційних подій 1905-1907 років тут почали створювати українські громади, започаткували місцеву “Просвіту”. Але найбільшої активності національний рух набув під час подій 1917 року, особливо після створення у Києві Української Центральної Ради. У Владивостоці з’явилася перша українська Громада. У квітні 1917 року українські спільноти створили у Хабаровську, Благовіщенську, Владивостоці, Імані, Свободному, Микольську-Уссурійському, Харбіні, інших містах та селах. Під час Першого загального всеукраїнського з’їзду діячів та мешканців Далекого Сходу у Микольську-Уссурійському 24 червня 1917 року створили Українську далекосхідну крайову раду та Український далекосхідний секретаріат. Тимчасовим органом управління став Тимчасовий далекосхідний український крайовий комітет. А на третьому з’їзді вже розробили поділ української автономії на Далекому Сході на окружні ради та ухвалили рішення боротися за створення власної держави. Конституція, ухвалена 30 травня 1919 року, визнавала українців Далекого Сходу частиною “особливої ​​української самостійної нації”. Документ передбачав автономію українців Далекого Сходу та встановлював основні положення життя автономного суспільства. Конституція так і не набула чинності через подальші революційні події та громадянську війну. Однак її положення реалізували в Конституції Далекосхідної республіки, яка існувала у 1920-1922 роках під егідою більшовиків. Але після включення цієї республіки до складу РРФСР проти українського руху почалися репресії, а автономію скасували.

30 травня 1982 року 16-м членом НАТО стала Іспанія.

30 травня 1985 року на авіасалоні у Франції відбувся перший показ літака Ан-124 “Руслан”.

Він встановив 21 рекорд світу – за вантажопідйомністю, дальністю перельоту тощо. “Руслан”, створений Київським АНТК “Антонов”, є найбільшим серійним вантажним літаком у світі. До появи “Мрії” був найбільшим літаком у світі взагалі. Перший політ дослідний зразок літака здійснив 24 грудня 1982 року в Києві. Спочатку “Руслани” виробляв київський завод “Авіант”, далі виробництво налагодили й на російській території. Літаки Ан-124 використовуються для перевезення локомотивів, яхт, фюзеляжів літаків та інших великогабаритних вантажів.

Церковне свято 30 травня

30 травня християни вшановують пам’ять апостола від 70-ти Андроника i святої Юнiї. Вони були родичами апостола Павла. Юнія допомагала апостолу в його працях. Вони проповідували Євангеліє язичникам. Андронік був висвячений на єпископа Паннонії. Зі служби на честь цих святих відомо, що вони постраждали за Христа. У V столітті їх мощі знайшли в передмісті Константинополя разом із мощами інших Євгенійських мучеників. Згодом на цьому місці збудували храм.

Народні прикмети

Холодний вітер у цей день – до холодного літа.

Якщо місяць молодий – буде дощове літо.

Що не можна робити 30 травня

Краще не зустрічатися з начальством, бо будуть проблеми на роботі.

Не можна нікому розповідати поганий сон, якщо наснився, щоб не збувся.