Деколонізація. Названо “передовиків” процесу на Харківщині (графіка)

Аналітичний центр “Обсерваторія демократії” підбив проміжні підсумки процесу деколонізації топоніміки на Харківщині. Як виявилося, найбільше вулиць та провулків перейменували в Лозівській громаді, а найоригінальніші назви – в Ізюмі.

Процес деколонізації у громадах Харківщини відбувається нерівномірно. Як і залучення до вибору нових назв громадськості. Про це свідчать дані аналітичного центру “Обсерваторія демократії”.

“Серед 17-ти міських громад Харківщини лише п’ять (Богодухівська, Зміївська, Лозівська, Первомайська та Чугуївська) забезпечили високий рівень залученості суспільства до процесу перейменування. У шести громадах (Валківська, Ізюмська, Красноградська, Люботинська, Мереф’янська та Харківська) участь громадськості відповідає середньому рівню. Ще в шестиміських громадах (Балаклійська, Барвінківська, Вовчанська, Дергачівська, Куп’янська та Південноміська), з наявних у публічному просторі даних, «деколонізацію» поки не розпочато. При цьому варто зазначити, що у Вовчанській та особливо Куп’янській громадах ситуація залишає під питанням фізичне існування певних вулиць, через що відповідність їхніх назв до Закону, з об’єктивних причин, відходить на другий план”, – зазначили в блозі “Обсерваторії демократії” на LB.

Так, поки що жодних ініціатив щодо перейменування топонімів не виявляє керівництво деокупованої Балаклії та частково деокупованої (а частково розбитої обстрілами) Дергачівщини. Не до перейменувань і керівництву Барвінківської громади. Там оголошували збирання пропозицій нових назв для “дерусифікації об’єктів топоніміки”, але потім повідомили, що пропозицій від громадськості не надійшло. Питання перейменувань не порушували також у Південноміській громаді.

Активніше у плані деколонізації поводяться у Харківській міській, Валківській, Красноградській, Ізюмській, Мереф’янській та Люботинській громадах.

“За категоріями, до яких можна віднести нові назви, громади розподілилися наступним чином. У двох громадах з шести (Валківській та Красноградській) більшість нових назв є нейтральними: наприклад, вулиця Мальовнича, Покровська чи провулок Весняний. Ще у двох громадах (Ізюмській та Мереф’янській) більшість нових топонімічних найменувань пов’язано із постатями з історії України насамперед діячами культури, науки та борцями за незалежність. Ще в одній громаді (Люботинській) більшість нових назв присвячено топонімам України – наприклад, в’їзд Кримський чи провулок Салтівський”, – зазначили аналітики.

Найбільш оригінальними новими назвами вулиць відзначилася Ізюмська міська громада. Там з’явилися не лише вулиці Бандери та Шухевича, але також Стіва Джобса та Голди Меїр.

“Проте, виходячи з коментарів під публікацією Володимира Мацокіна, заступника начальника ВА, поява вулиці на честь одного з засновників компанії “Apple” мешканцями громади була сприйнята з певним нерозумінням”, – зазначили у блозі “Обсерваторії демократії”.

Читайте також: Деколонізація: на Харківщині серп та молот на будівлі перетворили на Місяць

Головними активістами процесу порятунку від російських топонімів виявилася місцева влада Лозової. Там нові назви отримали вже 123 вулиці та провулка. Також у п’ятірці “передовиків” деколонізації – Богодухівська, Зміївська, Чугуївська та Первомайська громади.

В останній керівництво навіть зробило спробу перейменувати центр громади – місто Первомайський. Однак пропозиція, м’яко кажучи, не викликала ажіотажу у мешканців.

“За результатами голосування членів топонімічної комісії, мешканців громади, представників молодіжної ради та депутатського корпусу, з-поміж 600 запропонованих варіантів нової назви було відібрано 15 варіантів. Після цього відбулося два “тури” голосування. Перший тривав з 10 березня по 9 квітня, і за його результатами, до наступного етапу пройшли два варіанти – Хлібодар та Добродар. У “другому турі” більшість (83%) голосів віддано варіанту “Добродар”. Хоча проголосувати можна було як онлайн, через платформу Е-DEM, так і офлайн, у міському ЦНАПі, кількість людей, які зробили свій вибір, зважаючи на розмір громади, є нерепрезентативною – 763 з 31-ї тис. мешканців. Це пояснюється не лише невдоволенням обраними варіантами нової назви, але й загалом небажанням змінювати назву свого міста”, – вважають аналітики.

Загалом процес перейменувань стартував уже в 11 з 17 міських громад Харківської області.