Сьогодні 10 червня: яке свято та день в історії

10 червня у різні роки померли Александр Македонський та імператор Священної Римської Імперії Фрідріх I Барбаросса. Цього дня представили спосіб друку кольорових фотографій та запатентували кулькову ручку. А 2003 року NASA відправила до космосу перший марсохід – Spirit.

Свята та пам’ятні дати 10 червня

10 червня в Україні відзначають неофіційне професійне свято меблярів – День працівника меблевої промисловості, яке припадає на другу суботу червня.

Під егідою ООН проходять Міжнародний день Модерну та День кулькової ручки. У світі – Всесвітній день морозива.

10 червня в історії

10 (за деякими джерелами 11) червня 323 до нашої ери несподівано помер 32-річний “цар Азії” – один з найвідоміших полководців і завойовників Александр Македонський.

Усього за 12 років, протягом яких він був царем Македонії, Александр уславився успішними військовими кампаніями. Для початку придушив повстання фракійців і підпорядкував Грецію, далі провів успішну війну з Персією, підкорив Сирію, Палестину та Єгипет, Середню Азію, вдерся до Індії. Македонський прийняв титул “цар Азії” та планував “завоювати світ”. Проте амбітним планам не судилося стати реальністю, адже під час підготовки чергового походу – цього разу до Аравії – Александр помер у Вавилоні. Традиційно історики розглядають багато версій причин його смерті. Серед них фігурують тиф, малярія, пропасниця Західного Нілу. Одна з найпоширеніших версій – отруєння. Причому тут також є варіації: від нібито підсипаних Александру стрихніну та миш’яку до ненавмисного отруєння вином, виготовленим і​​з рослини біла чемериця. Кожен з істориків та дослідників наводить аргументи на користь своєї версії. Однак навряд чи ця дискусія колись досягне логічного завершення. Безперечно інше – наслідки смерті молодого царя. Після неї його колосальна держава розпалася. Її розділили полководці самого Македонського.

10 червня 1190 року під час Третього Хрестового походу загинув, втопившися в річці Салеф, імператор Священної Римської імперії Фрідріх I Гогенштауфен (відоміший на італійське прізвисько Барбаросса).

Третій Хрестовий похід був “найпрезентабельнішим” з точки зору учасників – до нього вирушили перші особи трьох ключових європейських держав: французький король Філіп II Август, англійський – Річард Левине Серце і німецький (імператор Священної Римської імперії) Фрідріх Барбаросса. Хоча цілі вони нібито мали спільні, проте постійно ворогували між собою, з’ясовуючи хто головний. Фрідріх під час походу ще й поконфліктував із візантійським імператором і повів свої війська на Константинополь, змусивши імператора укласти з ним “мирову”. Масштабні плани вінценосного хрестоносця обірвалися дорогою до Палестини. 10 червня його військо підійшло до гірської річки Салеф. При переправі через неї одягнений у важкі лати імператор упав з коня та захлинувся у воді.

10 червня 1907 року знамениті “батьки кінематографа” брати Люм’єри презентували ще один винахід – спосіб друку кольорових фотографій. Ідею запропонував молодший із братів – Луї. Метод запатентували 1903-го, а 1907-го вивели на масовий ринок під назвою “Автохром”. Це була скляна пластина, вкрита дуже дрібними (0,01 мм) частинками картопляного крохмалю, які фарбували у три основні кольори: синій, червоний та зелений. Порожнечі між гранулами заповнювали вугільною сажею. Далі все це покривали лаком та чорно-білою емульсією. Гранули крохмалю виступали в ролі світлофільтрів. Також у процесі знімання використовували спеціальний жовтий світлофільтр. Цього було достатньо для портретних та пейзажних фото. “Автохром” залишався популярним до 1935 року.

10 червня 1943 року Ласло Біро запатентував кулькову ручку. Хоча принцип її роботи ще 1888 року вигадав Джон Лауд, він так і не зміг реалізувати свою ідею – чорнило просто витікало з ручки. Біро, на відміну від Лауда, добре знався саме на чорнилі. Разом із братом-хіміком Георгієм вони розробили й авторучку з підшипником, і нове чорнило на базі друкарської фарби, яке рівномірно розподілялося в процесі обертання кульки. Хоча винахід брати здійснили ще в Угорщині та запатентували його в 1938 році, проте датою “народження” ручки все ж таки вважають 10 червня 1943 року, коли, врятувавшись від нацистів в Аргентині, брати Біро вдруге отримали там патент. Вони почали випускати свої ручки та мали великий попит насамперед від Королівських ВПС Великої Британії. Адже ручки Біро працювали на великій висоті. Згодом слово “Біро” стало в Британії синонімом авторучки. 1945 року винахідники продали ліцензію на виробництво французу Марселю Бішу. Він заснував компанію “ВIC” та запустив у виробництво дешеву модифікацію ручки “Біро”. Його ідея мала такий попит, що 2005-го вже було продано 100-мільярдну кулькову ручку “ВIC”.

10 червня 2003 року з мису Канаверал стартувала ракета-носій із марсоходом Spirit.

Це перший марсохід NASA. Він “примарсився” 4 січня 2004 року. Після двох тижнів прибув інший апарат – Opportunity. Spirit пропрацював набагато довше, ніж було заплановано. Він проїхав поверхнею Марса 7,73 км (замість запланованих 600 м). У 2009 році перший марсохід застряг у піщаній дюні. Витягти його не вдалося, тому якийсь час він працював як стаціонарна платформа. Зв’язок з апаратом перервався 22 березня 2010 року.

Церковне свято 10 червня

10 червня християни вшановують пам’ять преподобного Микити, сповідника, єпископа Халкідонського. Він жив у другій половині VIII ст. Відрізнявся милосердям, допомагав жебракам, приймав мандрівників, дбав про сиріт і вдів, заступався за скривджених. У царювання іконоборця Лева Вірменина святитель викривав іконоборчу брехню. Тож переніс багато страждань. Сповідник Микита помер на початку IX ст. У його мощей його відбувалися чудеса зцілення.

Народні прикмети

Безвітряний день – до хорошого врожаю.

Якщо день дуже спекотний, то осінь буде морозною.

Що не можна робити 10 червня

Не можна ображати птахів та погано з ними поводитися.

Не можна запрошувати до будинку незнайомців.

Не бажано спати вдень.