Сьогодні 22 червня: яке свято та день в історії

22 червня в Україні – День скорботи та пам’яті жертв війни. Цього дня 1941 року почалася німецько-радянська війна. 1940-го року перед Третім Рейхом капітулювала Франція. 1815-го вдруге зрікся престолу Наполеон. А 1675-го було засновано Гринвіцьку обсерваторію.

Свята та пам’ятні дати 22 червня

22 червня в Україні – День скорботи та пам’яті жертв війни.

22 червня в історії

22 червня 1675 року в Англії король Карл II заснував Гринвіцьку обсерваторію. Від початку існування її метою було уточнення координат для мореплавців. Розташування обсерваторії, територією якої зараз проходить Нульовий (або Гринвіцький) меридіан, обирав колишній професор астрономії сер Крістофер Рен. Початкова будівля знаходилася на вершині пагорба Гринвіцького замку. Будівництво обсерваторії завершили влітку 1676 року. А  в першій половині XX століття її перемістили в інше місце, перетворивши стару будівлю на музей.

Перші королівські астрономи Гринвіцької обсерваторії каталогізували 60 тисяч зірок (до цього найповніший каталог містив лише 1000 зір). Саме вони почали використовувати Королівську обсерваторію як точку відліку для вимірювань. Через будівлю проходили чотири окремі меридіани, визначені різними інструментами в різний час. Нульовий меридіан вперше використали в 1851 році, а в 1884-му прийняли його як головний меридіан світу під час Міжнародної конференції у Вашингтоні. Із часом саме цей стандарт стали використовувати всі картографи світу. Раніше меридіан був позначений латунною смугою у внутрішньому дворику обсерваторії, а з 1999 року його відзначає потужний зелений лазер, який світить на північ уночі.

Окрім Гринвіцького меридіана, славу обсерваторії ще й складає визначення середнього часу за Гринвічем (GMT). У 1935 році GMT офіційно перейменували на всесвітній час.

22 червня 1815 року французький імператор Наполеон Бонапарт вдруге (і востаннє) зрікся престолу. Перед цим він програв головну битву свого життя – при Ватерлоо. А після цього вирушив у друге заслання на острів святої Єлени, де й прожив свої останні роки.

22 червня 1910 року у Європі відкрилася перша повітряна пасажирська лінія. Вона поєднувала німецькі міста Фрідріхсгафен та Дюссельдорф. Транспортом, який перевозив пасажирів, були не літаки, а дирижаблі.

На першій у світі авіалінії курсував дирижабль “Німеччина”. Крім того, у державі було створено першу в світі пасажирську трансатлантичну авіакомпанію “Німецьке повітроплавання”. У її парку було сім дирижаблів виробництва Цепеліна. До початку Першої світової війни вони здійснили 1500 польотів та перевезли 34 тис. пасажирів. Кінець ері таких пасажирських перевезень поклала аварія флагмана компанії – найбільшого у світі повітряного судна всіх часів – дирижабля “Гінденбург”.

22 червня 1940 року уряд Французької республіки підписав капітуляцію перед Третім Рейхом. Символічно – місцем для цього нацисти обрали Комп’єнський ліс – той самий вагон у ньому, де 1918-го за результатами Першої світової війни уклала принизливий для себе мир сама Німеччина.

Французька кампанія, що передувала цим подіям, була швидкою. Її початком стала окупація німецькими військами Бельгії, Нідерландів, Люксембургу та Північної Франції. Вторгнення туди сталося 10 травня 1940-го. Уже 13 травня війська Третього Рейху перетнули франко-бельгійський кордон, а 21 травня досягли Ла-Маншу. Наслідком цього стало відрізання 28 французьких та англійських дивізій від головних сил та евакуація їх морем із Дюнкерка. Під час цієї операції потонули та безвісти зникли близько 2000 військових, ще понад 50 тисяч потрапили до полону. Уся військова техніка англійських експедиційних сил дісталася німецькій армії.

Хоча французька армія й після цього продовжувала запеклий опір, але затримати швидкісний наступ нацистів не могла. Уряд Франції 8 червня залишив Париж, політики готували капітуляцію та шукали шляхи укласти перемир’я з окупантами. Переговори про це проводив нашвидкуруч створений новий французький уряд на чолі з маршалом Філіпом (Анрі) Петеном. Не згодний з капітуляцією генерал Шарль де Голль емігрував до Великої Британії та 18 червня звернувся до французьких солдатів і офіцерів, які перебували на англійській території, із закликом формувати рух опору. У цьому зверненні він сказав знамениту фразу: “Франція програла битву, але це не означає, що вона програла війну!”

За умовами підписаного 22 червня перемир’я 60% території Франції, включаючи Париж, були окуповані німецькими та італійськими військами, Франція демобілізувала та роззброїла армію, звільнила полонених, віддала флот. Керувати країною став уряд колаборантів, утворений 10 липня 1940 року в місті Віши. Цього дня було проголошено створення Французької держави, очолив її той самий Петен, а визнали Німеччина та її країни-союзниці. У такому форматі Франція проіснувала до 22 квітня 1945 року.

22 червня 1941 року розпочалася німецько-радянська війна.

Перед цим протягом майже двох років Другої світової війни Третій Рейх та СРСР разом ділили Східну Європу та Балкани. Тоталітарні країни спільно ліквідували Польщу та країни Балтії. І в такий спосіб вийшли на спільні кордони. І хоча радники Гітлера виступали проти війни з СРСР, він наполягав, аргументуючи, що будь-якої миті комуністи нападуть першими. Пояснюючи наступ на СРСР у промові перед Рейхстагом 11 грудня 1941 року, Гітлер заявив, що це був превентивний напад – через значну концентрацію радянської техніки та військових біля кордону. О 4:00 22 червня міністр закордонних справ Німеччини Йоахім фон Ріббентроп вручив радянському послу в Берліні Деканозову меморандум, у якому пояснювалися причини німецького нападу. Зокрема, йшлося про порушення СРСР пакту Молотова-Ріббентропа та підривну роботу радянських спецслужб у Німеччині та окупованих нею країнах. Наступ нацистів був блискавичним. Уже 29 червня захопили Мінськ, 30 – Волинь та Галичину, 8 серпня німецька армія була вже в Умані, 19 вересня – у Києві, а 24 жовтня – в Харкові.

22 червня 1994 року Президент України Леонід Кравчук видав розпорядження “Про повернення релігійним організаціям культового майна”. Короткий документ містив вимогу до місцевих органів влади забезпечити до 1 грудня 1997 року передачу в безоплатне користування чи повернення у власність релігійних організацій культових будівель та майна, що перебувають у державній власності та використовуються не за призначенням.

Церковне свято 22 червня

22 червня християни вшановують пам’ять святителя Кирила, архієпископа Олександрiйського. Він походив зі знатної християнської родини, отримав гарну освіту. У юності вступив у скит святого Макарія у Нітрійських горах, де пробув шість років. Патріарх Олександрійський Феофіл висвятив Кирила в сан диякона, зарахував до кліру та доручив вимовляти проповіді. Після смерті патріарха Кирила одностайно обрали на патріарший престол Олександрійської Церкви. На цій посаді він боровся з єрессю Несторія. На ІІІ Вселенському Соборі, скликаному 431 році в Ефесі, святитель Кирило був головою. Помер мирно в 444 році.

Народні прикмети

Якщо на смородині вже червоніють ягоди, буде спека.

Дощ у Кирилів день віщує мінливе, але врожайне літо.

Чим спекотніше погода 22 червня, тим морознішим буде грудень.

Що не можна робити 22 червня

Не рекомендується носити чорні речі.

Не можна на вулиці розпалювати багаття, особливо – біля дому. Може бути пожежа.