Сьогодні 25 червня: яке свято та день в історії

25 червня 1950 року розпочалася Корейська війна. 1939-го у Львові востаннє провело збори Наукове товариство ім. Шевченка. А в 1783 році “батько” сучасної хімії Антуан Лавуазьє повідомив на засіданні Паризької академії наук, що вода – це з’єднання водню і кисню.

Свята та пам’ятні дати 25 червня

25 червня державні та професійні свята в Україні не відзначають. Раніше в останню неділю червня в Україні (ще за радянською традицією) відзначали День молоді. Проте торік його перенесли на 12 серпня.

Під егідою ООН проходять День моряка та День кольорового ТБ.

У світі – Всесвітній день Вітиліго.

25 червня в історії

25 червня 1783 року “батько” сучасної хімії французький учений Антуан Лавуазьє повідомив на засіданні Паризької академії наук, що вода – це поєднання водню та кисню.

На цей момент Лавуазьє не один рік досліджував реакції горіння. Вихідним пунктом його досліджень було те, що вага тіл під час горіння збільшується. Він дійшов висновку, що це відбувається, тому адже речовина, що палає, з’єднується з частиною повітря. Так він вивів своє бачення процесу окиснення. А потім продемонстрував академікам, як у процесі горіння водню в кисні утворюється вода. Цей експеримент він провів разом із фізиком та математиком П’єром Симоном Лапласом – просто на засіданні Академії наук 24 червня 1783 року. Життя геніального хіміка, на жаль, обірвалося рано – його гільйотинували за часів Французької революції.

25 червня 1939 року у Львові відбулися останні збори Наукового товариства імені Шевченка. До цього моменту воно проіснувало понад 60 років, розпочавши свою історію як літературне, а згодом перетворившись на центр вчених. Розквіту товариство досягло за головування у ньому Михайла Грушевського (1897—1916). У 1940 році радянська влада розгромила товариство. Музеї та колекції розділили між іншими установами, багатьох вчених репресували. Надалі у 1947 році організацію відновили – але вже за межами України – у Західній Європі та США. В Україну товариство повернулося 1989 року.

25 червня 1950 року розпочалася Корейська війна. У Південній Кореї її так і називають “Інцидент 25 червня” (раніше – “Заколот 25 червня”). У КНДР назва комуністично пафосна – Вітчизняна визвольна війна.

Історія, що призвела до зіткнення двох Корей, традиційно не обійшлася без протистояння комуністичного та демократичного світогляду. До Другої світової війни та протягом неї (з 1910 по 1945 рік) Корейський півострів був у складі Японської Імперії. Під час війни радянські війська увійшли північ півострова, а американські – на південь. Після капітуляції Японії США та СРСР розділили півострів на дві частини по 38-й паралелі. Їх країни залишили тимчасово під своїм контролем. У результаті в Південній Кореї під керівництвом США сформували демократичний  тимчасовий уряд (на початку його очолив президент Лі Син Ман). А в Північній почали “будувати комунізм” під керівництвом СРСР і на чолі з колишнім майором Червоної Армії Кім Ір Сеном.

Уряди обох частин Кореї не приховували, що в їхніх намірах – об’єднання держави. Однак, звісно, ​​кожен бачив її зі своїм режимом. Деякий час у регіоні зберігався status quo – адже ні США, ні СРСР не хотіли нової війни. Однак її дуже хотів китайський лідер Мао Цзедун – щоб відсунути регіон, що знаходиться під впливом США, від кордонів КНР. У процесі переговорів із головним китайським комуністом Сталін дав згоду на проведення наступальної операції. Вона розпочалася вранці 25 червня о 4 годині. Війська Корейської Народної Армії перейшли державний кордон із південним сусідом. Війська США надали підтримку Південній Кореї, забезпечивши її армію всім необхідним.

У ході війни в неї втяглися з одного боку війська ООН (переважно – американські), Китаю та СРСР (хоча Радянський Союз обмежувався віддаленою підтримкою з повітря, не перетинаючи корейських кордонів). Сили були приблизно рівні, періодично одна зі сторін розглядала можливість використання ядерної зброї. Але до цього не дійшло. До червня 1951 року війна зайшла в глухий кут. Жодна зі сторін не могла захопити всю територію півострова. Тож у липні розпочалися переговори, хоча бойові дії тривали. Так війна тривала до 1953 року, коли в ООН прийняли пропозицію Індії про припинення вогню. Договір уклали 27 липня 1953 року. Лінію фронту зафіксували там само, де від початку проходив розділ двох Корей – по 38-й паралелі. Навколо неї встановили демілітаризовану зону. Цю територію досі охороняють американо-корейські війська з півдня та війська КНДР із півночі. Мирний договір між двома корейськими республіками не підписано.

25 червня 1992 року у Києві розпочався дводенний Всеукраїнський православний собор. Під час нього проголосили об’єднання Української православної церкви та Української автокефальної православної церкви – так утворили Українську православну церкву (Київського патріархату). Предстоятелем УПЦ КП обрали патріарха Мстислава, а його заступником став митрополит Філарет.

Церковне свято 25 червня

25 червня християни вшановують пам’ять преподобного Онуфрiя Великого. Він був сином перського царя. Народився близько 320 року. У царя тривалий час не дуло дітей, і він молився, щоб Бог дарував йому сина. Проте ще до народження Онуфрія до його батька прийшов демон під виглядом мандрівника, обмовляв його дружину, та сказав: “Накажи кинути народжене твоєю дружиною  немовля у вогонь, і, якщо я говорю неправду, то Бог  збереже його непошкодженим”. Цар, повіривши цьому, кинув новонароджене дитя у  вогонь. Але сталося диво – дитина залишилася неушкодженою. А до батька з’явився ангел і наказав йому хрестити сина, назвати Онуфрієм і відвести його, куди вкаже Бог. Так, слідуючи за знаками, батько приніс дитину до монастиря, біля міста Гермополя. Місцевий ігумен взяв царевича на виховання. Цар постійно відвідував сина в монастирі. Під час його перебування в монастирі ставалися чисельні дива. А вже в 10 років Онуфрій пішов у пустелю, знайшов пустельника та залишився в нього – вчитися. 60 років він прожив потім у повній самотності. А наприкінці життя в пустелю до нього прийшов інший подвижник – святий Пафнутій. Поспілкувавшись із ним, уже наступного дня Онуфрій заявив, що Бог прислав Пафнутія, аби він його поховав. Він помер у цей день і заповів, щоб Пафнутій переказав його життя всім християнам заради їхнього спасіння.

Народні прикмети

Якщо роса випала ввечері, то літо буде спекотним.

Якщо пішов дощ – доведеться косити сіно.

Що не можна робити 25 червня

Не можна носити чорне.

Не варто рано лягати спати, краще не спати до півночі, щоб не проспати свої мрії.

Не можна позичати сіль.

Не можна розповідати про свої сни.