На Харківщині слідчий працював у тилу ворога, передаючи дані ЗСУ

Слідчий поліції Ігор Харченко залишився в окупованому Вовчанську, пережив допити та погрози, але примудрявся передавати інформацію своїм, а потім – вирватися з міста, минаючи російські блокпости.

Історію Ігоря Харченка розповів його керівник – начальник Слідчого управління ГУ Нацполіції в Харківській області Сергій Болвінов.

“Його могли викрити багато разів, двічі допитували, погрожували розправою над батьками. Півтора місяці в окупації. А він все витримав та знайшов спосіб повернутися до нас, оминувши більшість блок-постів. Ігорю Харченко двадцять вісім, він був звичайним слідчим до початку вторгнення. І його було нелегко вмовити на те, щоби оприлюднити його історію”, – написав Болвінов у фейсбуці.

На початку російського вторгнення слідчий залишився в окупованому Вовчанську. Він одразу створив групу в телеграмі “для своїх”, щоб обмінюватися інформацією про те, що відбувається. А паралельно – налагодив контакт із ЗСУ та став передавати всю корисну інформацію, яку отримував.

“Я почав передавати інформацію про пересування техніки, я їздив по місту, дивився, де є техніка, де нема, намагався фотографувати або скидати мітку. Приблизну кількість. Кожного ранку я виїжджав на велосипеді на так звану розвідку, катався містом, дивився, що змінилося, чим вони займаються. Якщо було щось цікаве, я фотографував, або якось фіксував. А потім їхав додому та намагався передати інформацію, знаходив інтернет та передавав”, – розповів про свою діяльність сам Ігор.

Робота в тилу ворога призвела до того, що молодого слідчого окупанти витягли з дому, зав’язавши очі. Спочатку вимагали поділитися адресами колег, але Ігор відмовився. Потім, погрожуючи нашкодити родині поліціянта, йому наказували повторити на камеру заготовлений текст. Основний сенс мав бути: “неважливо, який тут буде прапор, ми хочемо миру”, плюс похвала армії РФ. Однак Ігор Харченко примудрився провести росіян.

Читайте також: Врятувала її кішка: історія слідчої з Куп’янська, яка не потрапила до полону РФ

“З людиною, яка дала мені текст, я почав вступати в полеміку, пояснював, що я цього сказати не можу, тому що я громадянин України і я так не вважаю. Мені почали погрожувати. Погрожували сім’ї, рідним. На відео мене знімав військовий, а в нього не було досвіду допитів – тому я розповів багато, але не те, що їм було потрібно. І він навіть не виправляв мене, ми не перезнімали відео, мене відпустили. Я просто пропускав ті моменти, які були проросійськими, “води” їм налив, а конкретику так і не озвучив. А за тиждень виїхав”, — пояснив слідчий.

Вибиратися з Вовчанська Ігор Харченко вирішив, коли росіяни розпочали масовий пресинг на поліціянтів. Їх змушували переходити на бік ворога.

“Зв’язку у Вовчанську тоді не було, але Ігор Харченко знайшов спосіб зв’язатися з нами та повідомив, що готовий виїжджати, – згадує Сергій Болвінов. – Маршрут з хлопцями-колегами розробляли заздалегідь. Вибрали такий шлях, щоби оминути більшість блокпостів”.

Перед виїздом Ігор вилучив усю інформацію зі свого телефону, яка б могла навести російських загарбників на думку, що він співробітник поліції. Вивозили слідчого знайомі – родина з дитиною. Поліціянт їхав на задньому сидінні поряд із дочкою друзів.

“Скоріше за все, прийняли за старшого брата. Коли ми під’їжджали на один блок пост, на другий блок пост, там були “ДНРівців” так звані, з перегаром, з червоними обличчями, і ми коли під’їжджали, вони перевіряли документи лише у водія та пасажира попереду. На всіх вікнах були листи А4 з написом “діти” великими літерами. Тому, вони, скоріше за все, мене прийняли за підлітка, разом з цією дівчинкою я сидів позаду”, – поділився поліціянт.

Ігор примудрився вивезти з окупованої території навіть посвідчення співробітника поліції – під устілкою у взутті. Він зміг неушкодженим дістатися на підконтрольну Україні територію й одразу повернувся на службу.

“Після деокупації Вовчанська поїхав туди та став заступником начальника слідства райвідділу. І тепер під постійними атаками з боку рф продовжує працювати, розслідувати воєнні злочини. Як сам каже – “фіксувати обстріли під обстрілами”, – повідомив Болвінов.