Сьогодні 14 липня: яке свято та день в історії

Рік тому цього дня російські терористи вдарили по Вінниці ракетами. 14 липня 1099 року учасники Першого хрестового походу взяли Єрусалим і влаштували в ньому різанину. 1789-го повсталі парижани захопили Бастилію. 1894-го в Україні відбувся перший футбольний матч. А 1995-го помер патріарх Київський Володимир.

Свята та пам’ятні дати 14 липня

14 липня державні та професійні свята в Україні не відзначають.

У світі – День взяття Бастилії.

14 липня в історії

14 липня 1099 року учасники Першого хрестового походу взяли штурмом Єрусалим. На вулицях міста влаштували різанину, вбиваючи мусульман та євреїв, а також знищили мечеті та синагоги.

Перший хрестовий похід ініціював Папа Римський Урбан II. Офіційно так він відреагував на прохання про допомогу імператора Олексія I Комніна у протистоянні вторгненню армії сельджуків. Проте між проханням та реакцією пройшов значний проміжок часу. А допомога виявилася зовсім не такою, на яку розраховував владика Константинополя. У процесі хрестового походу у Комніна виникли суттєві розбіжності з хрестоносцями, адже їхнє воїнство зовсім не збиралося йому підкорятися. У результаті замість звільнення територій відбувалося їхнє захоплення. До Єрусалиму хрестоносці дійшли у липні 1099 року. На той момент воїнство, що вирушило в похід, скоротилося в кілька разів. Але й 20 тисяч лицарів, що залишилися, виявилося достатньо для захоплення міста. Вони використовували тарани та машини для метання каміння та проломили стіни Єрусалиму. У старовинне місто лицарі увірвалися з криками: “Так хоче Бог!” – і влаштували криваве побоїще. Цю бійню вони назвали “очищенням” Єрусалима. За різними даними, було вбито від 40 до 70 тисяч місцевих жителів. Імператору Олексію Комніну Єрусалим не повернули. Натомість там влаштували державу хрестоносців – Єрусалимське королівство.

14 липня 1789 року увійшло в історію Франції як День взяття Бастилії. Падіння старовинного замку, перетвореного на в’язницю, мало більш символічне, ніж практичне значення. Адже звільняти звідти фактично не було кого – на момент штурму в Бастилії залишалося лише сім ув’язнених. А гарнізон був трохи більше сотні воїнів. Але саме падіння Бастилії стало відправною точкою Великої французької революції. У Франції цей день досі є державним святом.

Штурм повстанці розпочали після відмови коменданта Бастилії маркіза де Лоне добровільно здати фортецю. Натовп без особливих зусиль дістався другого двору фортеці, де були приміщення коменданта і гарнізону. У цей момент комендант вирішив підірвати будову. Але коли він уже вирушив до порохового льоху зі смолоскипом, що палав, його зупинили власні підлеглі. Два офіцери змусили коменданта скликати військову раду. А там гарнізон майже одноголосно вирішив здатися. Над фортецею здійняли білий прапор. Захопивши Бастилію, бунтівники одразу вирішили знести її. Фортецю розбирали до 16 травня 1791 року. Більшість кам’яних блоків пустили на будівництво мосту Конкорд. Також із битого каменю робили сувеніри – мініатюрні зображення Бастилії.

14 липня 1894 року відбувся перший офіційно зареєстрований футбольний матч на території України. У Львові на стадіоні у Стрийському парку зійшлися місцева команда “Сокіл” та їхні суперники з Кракова. Гра йшла до першого голу. Перемогли львів’яни. М’яч на сьомій хвилині забив другокурсник учительської гімназії Володимир Хомицький.

14 липня 1933 року в США вийшов перший мультфільм із персонажем, який згодом став культовим – моряком Попаєм.

До цього Попай уже був популярним серед читачів коміксів. Його створив художник-карикатурист Елзі Крайслер Сегар. Вперше він з’явився 17 січня 1929 року в серії щоденних коміксів “Thimble Theatre”, які друкував “New York Journal”. Попай із самого початку був другорядним персонажем. Він мав бути тільки в одній історії. Але читачам настільки сподобався типаж, що він поступово витіснив головних героїв серії та став головною дійовою особою. Перший мультфільм із Попаєм створила нью-йоркська мультиплікаційна студія “Fleischer Studios”. Він називався “I Yam What I Yam” (спотворене “Я такий, який є”). Перша серія мультфільмів про Попая виходила майже 10 років – до 1942-го. За цей час вийшло 108 короткометражок. Далі історію моряка продовжила інша мультиплікаційна студія, згодом ще й ще. Загалом, він “знімався у мультфільмах” до 1988-го.

14 липня 1995 року помер Патріарх Київський та всієї Руси-України (УПЦ Київського патріархату) Володимир (Василь Романюк). Романюк із юних років брав участь у національно-визвольній боротьбі. Уже в 19 років вперше був засуджений – за належність до ОУН – одразу на 20 років позбавлення волі (згодом термін скоротили до 10 років). Але у в’язниці йому дали другий термін – за “антирадянську агітацію та пропаганду”. В Україну він повернувся 1959-го. Закінчив вищі богословські курси в Івано-Франківську, а потім Московську духовну семінарію. З 1964 по 1972 рік був священником у парафіях Івано-Франківської та Коломийської єпархій Російської православної церкви.

Але в січні 1972-го його знову заарештували та засудили за ту саму “агітацію та пропаганду” – на сім років таборів особливо суворого режиму та три роки заслання. Бувши на засланні, відмовився від радянського громадянства, а вийшовши – зміг емігрувати. В Україну він повернувся 1990-го і був висвячений на сан єпископа. Став єпископом Ужгородським та Виноградівським. Був одним із засновників УПЦ Київського патріархату. Після смерті патріарха Мстислава на Всеукраїнському православному соборі 21 жовтня 1993 року обраний патріархом. Патріарх Володимир за офіційною версією помер від четвертого інфаркту. При цьому обставини його смерті викликають запитання. В останні місяці життя він повідомляв, що одержує погрози від невідомих. У день смерті отримав телефонний дзвінок, після якого пішов зі своєї резиденції до Ботанічного саду Київського університету. Там він зустрівся із двома жінками. Начебто під час зустрічі патріарху стало погано, жінки намагалися його реанімувати, але коли на місце прибула “швидка”, дивні громадянки зникли. Син патріарха Тарас заявляв про насильницьку смерть, але цю тему поступово закрили.

14 липня 2022 року армія РФ здійснила черговий масовий теракт, завдавши ракетного удару “Калібрами” по Вінниці.

Ракети вдарили по центру міста вдень – о 10:45. Внаслідок атаки загинули 27 людей, поранення отримали ще понад 200. Серед загиблих було троє дітей: чотирирічна дівчинка та хлопчики семи та восьми років. Наймолодша із загиблих – Ліза Дмитрієва. У момент удару вона поверталася з мамою із занять із логопедом. Мама Лізи вижила. А фото дівчинки облетіли всі соцмережі, ставши одним із найжахливіших свідчень російського розлюднення. Два вбиті армією РФ хлопчики – це семирічний Максим Жарій, який загинув разом із мамою в медичному центрі, де проходив обстеження, і восьмирічний Кирило Пяхін (він був у припаркованому автомобілі, де чекав на свого дядька, дядько отримав поранення).

Церковне свято 14 липня

14 липня християни вшановують пам’ять безсрібників Косми та Дамiана. Вони жили в III столітті в Римі.  Мати виховала братів у християнському благочесті. Але рано померла. Основним заняттям братів була лікарська справа, в якій вони досягли успіху. Вони не брали за свою працю плати. А, лікуючи людей, проповідували їм слово Боже й пояснювали, що зцілюють благодатною силою Христовою. На братів донесли заздрісники. Косму й Даміана викликали до Риму до імператора Каріна. Імператор вимагав від них визнати язичницьких богів, але святі відмовилися. Коли імператор почав лякати їх тортурами, несподівано його шия скривилася так, що він не міг повернути голови. Тоді Каріна охопив страх. Він покаявся перед братами, сповідав свою віру в Христа – й одразу отримав зцілення. А безсрібників він відпустив на волю. Святі повернулися в рідне селище та продовжили лікувати людей.  Але мирно померти їм не судилося. Вони постраждали від заздрощів лікаря, який колись був їх учителем. Цей лікар заманив їх у гори і там убив.

Народні прикмети

Якщо серп місяця червонуватий, погода буде вітряною.

Якщо листя на деревах уже жовтіє – осінь буде ранньою.

Кричать сороки  – значить спека затягнеться.

Що не можна робити 14 липня

Не можна сваритися та заздрити.

Не треба марно витрачати гроші.

Заборонена тяжка праця.