Сьогодні 15 липня: яке свято та день в історії

15 липня 1015 року помер князь Київський Володимир Великий. 1410-го відбулася Грюнвальдська битва між військами Тевтонського ордену та об’єднаною польсько-литовсько-українською армією. 1799-го знайдено Розетський камінь, що дозволив розшифрувати єгипетську писемність.

Свята та пам’ятні дати 15 липня

15 липня – День українських миротворців.

Під егідою ООН проходить Всесвітній день навичок молоді.

15 липня в історії

15 липня 1015 року в Берестові під Києвом помер Володимир Великий – великий князь Київський.

Він був наймолодшим та ще й позашлюбним сином київського князя Святослава Ігоровича від ключниці Малуші. Щоб зайняти київський престол, Володимир вступив у міжусобну боротьбу з власними братами Ярополком та Олегом. Олег загинув у бою. Ярополка підступно вбили за наказом Володимира варяги, коли той прибув, як він думав, переговори. Вагітну дружину Ярополка Володимир узяв собі наложницею. Після перемоги над братами Володимир князював у Києві – з 980 року. Прославився багатьма виграними битвами та приєднаними землями. Він приєднав до Київської Русі землі в’ятичів, ятвягів, радимичів, білих хорватів. Воював проти булгар, греків, вірмен, поляків, печенігів. Увійшов в історію як Володимир Хреститель – саме він встановив Київську митрополію Константинопольського патріархату та охрестив Русь у 988 році. Також Володимир Великий збудував Десятинну церкву, першим із київських князів став карбувати власну золоту монету. Заснував Володимир та низку інших міст. Останній рік життя князя проходив на тлі повстання, яке підняв син Ярополка, народжений вдовою, наложницею Володимира, — Святополк Окаянний чи “син двох батьків”. Готуючись до війни зі Святополком, Володимир несподівано захворів та помер у віці 57 років у своїй резиденції в Берестові.

15 липня 1410 року відбулася Грюнвальдська битва – одна з битв “Великої війни” між Тевтонським орденом та об’єднаними військами Королівства Польського та Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтського.

Польсько-литовсько-українською армією в цій битві командували литовський князь Вітовт та польський король Ягайло. Бою передувало тривале перемир’я, яке Великий Магістр Тевтонського ордена Ульріх фон Юнгінген сам запропонував противникам невдовзі після оголошення війни (1409-го). Спочатку перемир’я мало тривати до 24 червня 1410 року, далі тевтонці запропонували його продовжити ще три тижні. Під час перемир’я обидві сторони збирали війська для вирішальної битви. Вони зійшлися біля озера Лубень. Існує легенда, згідно з якою у тевтонців був звичай пропонувати противнику скласти зброю, надіславши йому два перехрещені мечі. Але коли мечі отримав король Владислав Ягайло, він не зрозумів послання та вирушив у бій. Частина тевтонського війська опинилася в оточенні, решта намагалися захищатися у таборі. Але його після жорстокого бою все ж таки захопили. Загалом битва тривала близько трьох годин, після того польсько-литовсько-українські війська переслідували ворогів. Тевтонці були розгромлені. Великий магістр ордена – убитий. Ця поразка підірвала могутність тевтонців і зупинила їхній рух на схід. Вони повернули захоплені землі та сплатили контрибуцію.

15 липня 1799 року в Єгипті, неподалік Олександрії, французькі військові армії Наполеона виявили Розетський камінь.

Знахідка належить лейтенантові П’єру Франсуа Бушару. Камінь – це стела, де висічені три версії указу жерців, виданого в Мемфісі 196 року до н. е. Головна особливість каменю – у тому, що написи на ньому зроблені не тільки давньоєгипетськими ієрогліфами (священною мовою жерців) та демотичним письмом (поширеним тоді скорописом), але й однією з давньогрецьких мов – койне. Оскільки написи ідентичні, а давньогрецька мова була відома вченим, це дозволило надалі розшифрувати єгипетські ієрогліфи.

Сам камінь спочатку знаходився у храмі, а потім його використовували як будівельний матеріал при будівництві Форта Жюльєн, неподалік Олександрії. Коли французькі солдати зміцнювали оборонні споруди форту, лейтенант Бушар помітив плиту з написом з одного боку. Він і його командир одразу зрозуміли, що це може бути важливо, тому повідомили керівництву. Поступово інформація про знахідку дісталася Інституту Єгипту – наукової асоціації, створеної Наполеоном у Каїрі. Перш ніж у серпні 1799 року повернутися до Франції, Наполеон особисто оглянув Розетський камінь. Після перемоги британців над французами камінь перевезли до Лондона. Він виставлений у Британському музеї і є найбільш відвідуваним експонатом.

15 липня 1975 року розпочався спільний радянсько-американський проєкт “Союз” – “Аполлон” – стартували космічні кораблі “Союз-19” та “Аполлон-18”.

Через два дні вони у космосі зістикувались один з одним. Метою програми було випробувати елементи зближення космічних апаратів на орбіті, стикувальні агрегати, а також перевірити обладнання переходу космонавтів з корабля на корабель на орбіті. У ході реалізації програми радянський та американський центри управління польотами співпрацювали.

15 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську хартію місцевого самоврядування.

Церковне свято 15 липня

15 липня християни відзначають Покладення чесної ризи Пресвятої Богородицi у Влахернi. У роки правління візантійського імператора Лева Великого (457-474) наближені царя – брати Гальбій і Кандід – вирушили з Константинополя до Палестини на поклоніння святим місцям. У невеликому селищі поблизу Назарету вони зупинилися на нічліг у однієї старої єврейки. У її будинку увагу паломників привернули запалені свічки і фіміам, що куриться. На питання, що за святиня перебуває в будинку, жінка після умовлянь повідомила, що зберігає дорогу святиню – Різу Богородиці, від якої походять багато чудес та зцілень. Перед Успінням пресвята Діва подарувала одну зі своїх одеж благочестивій дівчині-єврейці з цього роду. З того часу цю різу передавали з покоління в покоління.  Дорогоцінний ковчег, що містив священну різу, перевезли до Константинополя. У Влахерні спорудили новий храм на честь Богоматері, де й поклали в новий ковчег святиню.

Народні прикмети

Якщо на траві з’явилася велика роса, то погода буде мокра.

Ранковий туман обіцяє хорошу і ясну погоду.

Що не можна робити 15 липня

Не можна купатися у водоймах.

Не варто пити воду з колодязя.

Строго заборонено в цей день різати домашніх качок.

Не можна без потреби рвати рослини, ламати гілки, рибалити та полювати.