Сьогодні 20 липня: яке свято та день в історії

20 липня 1944 року німецькі заколотники реалізували найбільш успішний з замахів на Гітлера. Цього дня 1969-го “Аполлон-11” здійснив першу в історії людства посадку на Місяць. 1917-го підписано Корфську декларацію, яка запустила процес створення Югославії.

Свята та пам’ятні дати 20 липня

20 липня в Україні та світі – День шахів.

Під егідою ООН відбувається Міжнародний день торта.

20 липня в історії

20 липня 1917 року підписано Корфську декларацію, згідно з якою південнослов’янські народи (у тому числі ті, землі яких входили до Австро-Угорщини) утворювали свою державу – Королівство Сербів, Хорватів та Словенців.

Згодом до об’єднавчого процесу приєдналися представники Чорногорії. Ця подія відбувалася на тлі Першої світової війни. З самого початку війни значна частина словенських і хорватських політичних діячів підтримала Антанту. Вони залишили територію Австро-Угорщини та створили в еміграції політичні центри. На їхній базі 1915-го утворено Югослов’янський комітет. Він об’єднав політиків Хорватії, Далмації, Боснії та Герцеговини та Словенії. Згодом він розпочав переговори з урядами Сербії, США та країн Антанти.

Читайте також: 11 березня 2006 року  в Гаазі помер експрезидент Югославії та Сербії Слободан Мілошевич

Після поразки сербської армії у жовтні 1915-го її залишки евакуювали на острів Корфу. Там розмістився і парламент країни у вигнанні. 1916-го сербський уряд у вигнанні запропонував створення Королівства Югославія. Після переговорів із представниками Югослов’янського комітету сторони дійшли згоди про створення об’єднаної держави південних слов’ян. Ці домовленості були закріплені в Корфській декларації. З початку створення нової держави між представниками сербської сторони та інших народів були розбіжності. Прем’єр-міністр Сербії Нікола Пашич до останнього не втрачав надії, що зможе просто приєднати землі, які відберуть в Австро-Угорщини після поразки, і створить Велику Сербію. Але після Лютневої революції в Росії, на підтримку якої він розраховував, змушений був піти на компроміс та підписати декларацію на паритетних умовах із політичними представниками інших народів. Нова держава – Королівство Сербів, Хорватів та Словенців (у майбутньому – Королівство Югославія) – була утворена 1 грудня 1918 року. А Пашича тимчасово усунули з керівних посад у країні.

20 липня 1924 року було засновано Міжнародну шахову федерацію. Саме тому цього дня у світі та Україні – День шахів.

20 липня 1944 року стався найвідоміший (і найрезультативніший) замах на Адольфа Гітлера. Цього дня полковник Вермахту Клаус Шенк фон Штауффенберґ під час наради у ставці фюрера “Вольфшанце” у Східній Пруссії залишив валізу з вибухівкою просто під столом Гітлера та зміг вчасно залишити приміщення. Але, за збігом обставин, вибухівка вбила кількох учасників наради, а сам головний нацист отримав лише поранення. Паралельно із замахом на Гітлера була здійснена спроба державного перевороту – відома як операція “Валькірія”.

До цієї “найвдалішої” спроби усунути маніяка від влади змовники з-поміж німецьких розвідників та військових йшли не один рік. Перші плани позбавити країну фюрера з’явилися ще до початку Другої світової війни. Так, 1938-го лише згода прем’єра Великої Британії Чембелена піти на переговори з Берліном зупинила змову, що виникла після нападу Німеччини на Чехословаччину та анексії Судет. Надалі бунтівники не втрачали один одного з горизонту та підтримували зв’язки. Але довгий час не намагалися прибрати Гітлера.

Контури змови стали чіткішими вже після початку німецько-радянської війни. З 1941 року група заколотників на чолі з полковником Хеннінгом фон Тресковим діяла в штабі Групи армій Центр на Східному фронті. 1942-го змовники залучили до своїх лав заступника командувача резервної армії генерала Фрідріха Ольбріхта. Резервна армія дуже підходила для реалізації державного перевороту, оскільки залишалася в Німеччині й була призначена для придушення заворушень у країні. Ольбріхт ще з 1941-го розробляв план “Валькірія”, що спочатку призначався для придушення внутрішніх заворушень і був схвалений Гітлером. Після залучення до змови Ольбріхт “модернізував” план, перетворивши резервну армію на зброю для захоплення влади.

Заколотники продумали все до деталей, навіть розподілили між собою пости після потенційного перевороту. А в серпні 1943-го знайшли виконавця для головного пункту плану – вбивства фюрера.

Клаус Шенк фон Штауффенберґ був військовим, служив у Північній Африці у військах Роммеля, але вже до 1942 року розчарувався в нацизмі та вважав, що Гітлер веде Німеччину до катастрофи. Після розгрому німців у Сталінградській битві він прийшов до рішення, що Гітлера не можна залишати живим. У червні 1944-го Штауффенберґа призначили начальником штабу армії резерву. Це давало йому право бути присутнім на військових нарадах – у тому числі у ставці Гітлера “Вольфшанце” у Східній Пруссії. До знаменитого замаху Штауффенберґ кілька разів був за крок від убивства Гітлера, але до реалізації задуму постійно не доходило з різних причин. Зрештою, 20 липня він прибув у ставку фюрера з валізою з вибухівкою. Він активував детонатор, зміг розмістити вибухівку під столом за кілька метрів від Гітлера, та ще й вчасно під приводом важливої розмови покинув приміщення.

Ватажка Третього Рейху врятувала випадковість. Один з учасників наради – полковник Брандт, пересівши ближче до Гітлера, пересунув портфель із вибухівкою, бо той йому заважав. Портфель опинився з іншого боку масивної дерев’яної тумби. Сам Брандт від подальшого вибуху загинув, як і ще троє учасників наради – два генерали та стенографіст. Гітлер одержав численні осколкові поранення, опіки ніг, пошкодження барабанних перетинок, його рука була тимчасово паралізована, а він – контужений. Але він вижив. Штауффенберґ, почувши вибух, був упевнений, що Гітлер помер. Тож повідомив про це іншим змовникам. Тому план “Валькірія” частково почали реалізовувати. Інформація до Берліна приходила суперечлива, паралельно вже йшло розслідування замаху. У результаті невдалим став не лише замах, а й спроба державного перевороту. Головних бунтівників вже надвечір вирахували, затримали, а кількох стратили (зокрема самого Штауффенберґа та Ольбріхта).

20 липня 1969 року космічний корабель США “Аполлон-11” здійснив першу в історії людства посадку на Місяць. До екіпажу входили вже легендарні астронавти: Ніл Армстронг, Майкл Коллінз та Едвін Олдрін.

“Аполлон” стартував із землі 16 липня 1969 року о 13:32 за Гринвічем. А місячної орбіти досяг через 76 годин після старту. Армстронг садив корабель у напівавтоматичному режимі. Таке рішення він ухвалив ще до польоту, пояснюючи це тим, що “автоматика не знає, як обирати майданчики для посадки”. Під час “примісячнення” астронавтам у будь-якому разі довелося б самим керувати процесом. Адже бортовий комп’ютер працював із перевантаженням та увімкнув аварійний сигнал. Рішення здійснити посадку на Місяць навіть за таких умов надалі відзначено спеціальною нагородою NASA. Посадку в Морі Спокою на Місяці здійснили 20 липня о 20:17 за Грінвічем. Армстронг передав на Землю: “Х’юстон, каже База Спокою. “Орел” сів”.

Але відомий перший крок людини на Місяць зробили далеко не одразу після посадки. Для початку астронавти тестували системи та перевіряли, чи зможуть вилетіти назад. Армстронг спустився на поверхню Місяця 21 липня 1969 о 2:56 з фразою, що увійшла в історію: “Це один маленький крок для людини, але гігантський стрибок для всього людства”. Другим на Місяць вийшов Олдрін. Астронавти пройшлися поверхнею, зібрали зразки місячного ґрунту, встановили прапор США, телевізійну камеру, наукові прилади та ще дві хвилини поспілкувалися з президентом США Річардом Ніксоном. Після цього вони поїли та поспали в модулі на Місяці й лише згодом, на 125-й годині польотного часу, стартували назад. Загалом модуль пробув на поверхні Місяця 21 годину 36 хвилин.

Церковне свято 20 липня

20 липня православні вшановують преподобного Фому, що в Малеї. До прийняття чернецтва він був воєначальником. Брав участь у багатьох битвах, здобув низку перемог, мав славу та пошану. Але залишив мир і прийняв чернечий постриг. Через кілька років Фома отримав благословення на відокремлене пустельне життя та пішов на гору Малея (східна частина Афона).  До нього стали стікатися люди, які шукали духовного керівництва. Крім того, він зцілював хворих.  Помер святий мирно.

Народні прикмети

Якщо 20 липня йде дощ, то негода затягнеться надовго.

Якщо павуки плетуть сіті – буде спека та посуха.

Що не можна робити 20 липня

Жінкам заборонено займатися важкою роботою та прати.

Не можна сваритися й сумувати.