На Куп’янському напрямку росіяни наступають, щоб відтягнути сили ЗСУ

Росіяни імітують наступ на Куп’янсько-Лиманському напрямку, щоб відволікти частину резервів ЗСУ від контрнаступу, вважає військовий оглядач групи «Інформаційний опір» Олександр Коваленко.

Минулого тижня російські окупаційні війська розгорнули активну наступальну діяльність у Луганській області, з метою №1 – виходу на адміністративні кордони області, метою №2 – вийти на лівий берег річки Оскол, метою №3… Про неї трохи пізніше.

Насправді у цих планах рф не було нічого несподіваного. Після того, як окупантів вигнали з Харківської області, вони вибрали для закріплення лінію Р66, а точніше Кремінна-Сватове-Троїцьке. При цьому відразу ж стали концентрувати сили та засоби для контрнаступу.

Почати контрнаступ командування армії рф планувало на 24 лютого 2023 року, але воно у них тоді захлинулося, так і не розпочавшись. Безліч факторів зіграли на шкоду, і активізацію одного з найбільш боєздатних та укомплектованих угруповань відклали. 

Але активізація в липні, а якщо бути точним, то з кінця червня, була не спланованою. До цього окупантів спонукала інтенсивність наступальної діяльності ЗСУ із середини травня в районі Бахмута, а також з початку червня у Запорізькій та частково Донецькій областях.

Тобто, план виконання мети №1 і мети №2 став обумовлений необхідністю виконання мети №3 – відвернути командування ЗСУ і розосередити ресурс посилення іншого ділянки фронту. Тобто, первинним завданням рф на Лімано-Куп’янській осі є… імітація.

Вони імітують епічне наступ, розуміючи мінімальний шанс на успіх, тільки з однією метою – відвернути увагу та ресурси від Запорізької та Донецької областей. Але в їхньому “геніальному” плані є один нюанс.

Після того, як сили рф перегрупувалися і закріпилися по лінії Р66, ЗСУ так само не втрачали часу і облаштовували оборону вже на своїх позиціях. По суті, рф зараз змушені наступати такою смугою забезпечення, як і ЗСУ в Запорізькій області, але при цьому з відкритих позицій на закриті.

Ще один дуже важливий момент – ресурс. У нашому просторі постійно звучать цифри: 100 тисяч особового складу та 900 танків. Багато вразливих осіб непритомніють, коли чують такі цифри, і з білим прапором в одній руці і смолоскипом в іншій тікають ретранслювати слоган “Всьо пропало!” Але…

Але, це так само як із недавньою історією про виробництво 200 або 45 тисяч “Ланцетів” на місяць. Більшість повелося на халтурне та дуже дешеве ІПСО росіян, які на місяць можуть зробити і 45, і 200 “ланцетів”, але ніяк не тисячі. Аналогічно і тут – достатньо включити мозок.

Що таке 100 тис особистого складу? Це 125 БТГР. Який фронт наступу Лімано-Куп’янської осі? 172 км. Який функціонал у наступі у БТГр? У січні-лютому 2023 року у напрямку Вугледару наступало 3-4 БТГр по 1 км фронту. Результат? РФ втратити базовий функціонал БТГр у наступу ще 2022 року. Тобто в наступі навіть 4 БТГр на 1 км фронту це не гарантія успішного наступу для рф. Отже, 125 БТГр та 172 км. Далі.

Що таке 900 танків? А точніше, скільки відповідно до штатної комплектації танків має бути у складі 125 БТГр? 1375. Тобто бракує 475 ОБТ, що підриває функціонал БТГр.

Далі. Вся ця маса не знаходиться одночасно у першій лінії. Вони розміщені по ешелонах і відповідно не застосовуються одночасно. Тобто ресурсу для прориву оборони СОУ по осі ще менше, ніж необхідно. І це все, сухі цифри, що підтверджуються на практиці.

Не минуло й тижня активних дій у наступі рф, як воно впало в стагнацію, а де-не-де навіть відкотилося, через відсутність ресурсу утримувати зайняті раніше позиції. А чому? А все тому, що потрібно людям, які споживають інформацію, не просто рефлексувати на цифри, 100 тисяч особового складу, 900 танків, 100500 “Ланцетів”, тактичну ядерну зброю і вибухівку на даху п’ятого енергоблоку, а включати критичне мислення. Якщо ж воно не включається, то слухати тих, хто здорово і з розстановкою все пояснить, без паніки та закликів купувати йодит-калію оптовими партіями.

Читайте також: ДРГ та угруповання РФ на кордоні Харківщини: аналітик повідомив, що відбувається