Сьогодні 24 липня: яке свято та день в історії

24 липня 1015 року вбили руського князя Бориса, який разом із братом Глібом став одним із перших руських святих. 1911-го в Перу знайшли “втрачене місто” Імперії Інків Мачу-Пікчу. 1915-го сталася катастрофа пароплава “Істленд”, під час якої загинуло більше людей, ніж на “Титаніку”. 1945-го Гаррі Трумен повідомив Сталіну про створення ядерної бомби. А 1990-го в Києві вперше за радянських часів підняли синьо-жовтий прапор.

Свята та пам’ятні дати 24 липня

24 липня в Україні – День працівників фінансової сфери (затверджений урядом у 2021 році).

Під егідою ООН проходить Міжнародний день піклування про себе.

24 липня в історії

24 липня 1015 року за наказом Святополка Окаянного було вбито сина Володимира Великого князя Бориса. Він повертався з походу проти печенігів, до якого його відправляв батько перед смертю. Саме дорогою назад Борис отримав звістку про смерть Володимира й одразу зрозумів, що Святополк уб’є його. Формально Святополк був найстаршим із братів, але реально не був сином Володимира – його батьком був старший брат Володимира Ярополк. Того Володимир убив, а його вагітну дружину взяв собі наложницею. Одразу після смерті батька Святополк почав прибирати “конкурентів”. Після Бориса він убив його молодшого брата Гліба – це сталося 5 вересня біля Смоленська.

Однак довго бути при владі Окаянному не вдалося. Його переміг молодший брат Ярослав Мудрий. І саме за Ярослава було зроблено перші кроки до канонізації вбитих Бориса та Гліба. Вони стали одними з перших руських святих.

24 липня 1911 року в Перу знайшли “втрачене місто” Імперії Інків Мачу-Пікчу. Відкривачем став американський археолог Хайрам Бінґем. Саме місто довго було приховане від дослідників, адже знаходиться в Андах на висоті 2400 метрів.

Вважається, що його створив у середині XV ст. правитель інків Пачакутек – як гірський притулок. Воно було “живим” до 1532, коли іспанці увірвалися на територію імперії. А після цього люди покинули Мачу-Пікчу. Іспанські конкістадори не дісталися цього місця, тому воно не було зруйноване, а просто поступово прийшло в запустіння. При цьому деякі селяни жили у руїнах, коли на місце дісталася невелика експедиція професора Єльського університету Хайрама Бінґема. І до його появи місто було частково пограбоване, але й сам професор долучився до процесу. Під час трьох своїх експедицій він вивіз до США близько 5000 артефактів. Зараз Мачу-Пікчу – найпопулярніша в туристів пам’ятка. Територія довкола неї оголошена заповідником. А 1983 року цей заповідник внесений ЮНЕСКО до списку об’єктів Світової спадщини.

24 липня 1915 року в Чикаго сталася катастрофа екскурсійного пароплава “Істленд”. За різними оцінками, у ній загинуло від 850 до 1300 осіб. Оцінки різняться, оскільки точно кількість пасажирів, що перебували на борту, не рахували (загалом на пароплав продали 2500 квитків). Трагічність ситуації додає те, що пароплав зазнав аварії не у відкритому морі, де люди не могли б розраховувати на порятунок. Він перекинувся на борт просто біля берега.

Причиною цього стало навантаження судна. По-перше, на нього незадовго до трагедії завантажили додаткові рятувальні шлюпки та плоти, по-друге, перевищили дозволену кількість пасажирів. 24 липня 1915 року на судні зібралися сім’ї працівників компанії “Вестерн Електрик”, які вирушали на щорічний пікнік. Корабель стояв на якорі біля причалу річки Чикаго, всього за шість метрів від берега. Є версія, що він почав кренитися, коли багато людей зібралося на лівому борту заради групового фото. Корабель різко нахилився на один борт, а потім перекинувся. Частина людей одразу змогла виплисти, але значна кількість виявилася на глибині шість метрів, замкнена під кораблем. Рятувальники встигли дістати живими з пастки лише 40 людей.

24 липня 1945 року під час Потсдамської конференції президент США Гаррі Трумен повідомив Сталіну про створення ядерної бомби. Про цей момент та реакцію Сталіна надалі розповідав у своїх спогадах ще один учасник розмови – Вінстон Черчилль.

За його спогадами, Трумен сказав, що США “тепер має зброю незвичайної руйнівної сили”. А Сталін тільки посміхнувся і навіть не став цікавитись подробицями. Черчилль вирішив, що той просто нічого не зрозумів і не в курсі подій. Насправді того ж вечора Сталін дав вказівку Молотову переговорити з Курчатовим про прискорення робіт з радянського атомного проєкту. А вже через два тижні – 6 серпня 1945 року – ВПС США скинули бомбу на японське місто Хіросіма.

24 липня 1990 року над Київрадою вперше за радянських часів підняли синьо-жовтий прапор.

Ця акція стала реакцією на ухвалення 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет УРСР. Рішення підняти прапор тривалий час обговорювали в Київраді, але на голосування поставили лише тоді, коли до будівлі вже рухався багатотисячний натовп із прапором. Сам прапор шили на Західній Україні, його привезли спочатку на Софіївську площу, де його освятили священники Української автокефальної та Української греко-католицької церкви, церемонію посвяти звершив архімандрит УПЦ Володимир (Романюк). Уже після цього урочиста хода, до якої поступово приєдналося до 200 тисяч людей, рушила до Київради. Рівно о 19:00 у супроводі виконання гімну “Ще не вмерла Україна” прапор підняли над Києвом. Ще деякий час по тому кияни чергували біля флагштока, щоб убезпечити прапор від спроб зірвати та знищити. Нині цей прапор зберігається в Національному музеї історії України.

Церковне свято 24 липня

24 липня православні вшановують пам’ять рівноапостольної Ольги, великої княгині Київської (у Хрещенні – Єлени). Свята Ольга була першою християнкою на великокнязівському престолі Києва. Ольга народилася близько 890 року. Її ім’я – варязького походження, в оригіналі – Гельґа, що означає “свята”. За переказами, князь Ігор побачив на полюванні гарну дівчину і хотів її спокусити, але вона повелася гідно, тому князь вирішив одружитися. 903 року вона стала великою княгинею. А після смерті свого чоловіка – 945-го – регентом при своєму 8-річному синові Святославі. Так вона стала першою жінкою на чолі Київської Русі. Хрестили Ольгу близько 954 року в церкві Пророка Іллі у Києві (хоча є версії, що це сталося у столиці Візантійської імперії – Константинополі). Вона збудувала першу церкву в ім’я святого Миколая на Аскольдовій могилі, а багатьох киян звернула до християнства. Однак переконати свого сина перейти в цю віру не змогла. У 969 році літописець зробив запис про смерть княгині: “І по трьох днях померла Ольга. І плакав за нею син її, і внуки її, і люди всі плачем великим, і, понісши, погребли її на уготованому місці. І заповіла була Ольга не творити тризни (язичницького похорону) над собою, бо мала вона пресвітера (священника), і той похоронив блаженну Ольгу”.

Народні прикмети

Багато павутиння в лісі – до дощу.

Багато мошкари літає – до гарного врожаю грибів.

Якщо грім прогримів, то наступного дня добре ловитиметься риба.

Що не можна робити 24 липня

Жінкам не можна стригти чи фарбувати волосся.

Не можна рубати сосни та ялинки.