Турнір пам’яті: на Харківщині зіграли на згадку про загиблих волейболістів

У Коробових Хуторах вперше за півтора року пройшов ветеранський турнір з пляжного волейболу. Він був присвячений пам’яті загиблих харківських волейболістів: В’ячеслава Шахова, Дмитра Кур’янова, Юрія Броцького та Євгена Колотинця.

Турнір проводили в категоріях “men 90+” (вік команди з двох осіб не менше 90 років) та “girls”. На змагання в Коробових Хуторах зібралося 28 чоловічих та 10 жіночих команд із 16 міст України. Подробиці – в сюжеті.

Анатолій Янущик, чемпіон світу серед ветеранів, дворазовий чемпіон України з пляжного волейболу
Спочатку в цьому чудовому місці, на Коробових Хуторах, проводився традиційний турнір з пляжного волейболу. І професійні, і ветеранські команди. Але після початку військових дій цей турнір тимчасово зупинився. І ось після тривалої перерви (майже півтора року) вирішили провести турнір пам’яті загиблих воїнів  – волейболістів, які загинули під час бойових дій: Шахова В’ячеслава, Кур’янова Дмитра, Броцького Юрія, Колотинця Євгена. Завдяки цим хлопцям та тим нашим воїнам, які зараз захищають Україну, ми маємо таку можливість відновити цей турнір.

Ветеранські турніри з пляжного волейболу в Україні проводять уже 11 років. Той, що пройшов на Харківщині, спеціалісти називають достатньо вагомим.

Сергій Гордієнко, володар першого Кубка України з пляжного волейболу, організатор Ветеранської ліги пляжного волейболу України
Досить серйозний турнір. Зі своїми учасниками, призовим фондом. Відповідно є у всіх стимул. Тобто ветеранський рух – це не просто спілкування. Це ще спорт. Рейтингові команди сюди потрапили.

Турнір проводили у двох категоріях – “men 90+” (вік команди з двох осіб не менше 90 років) та “girls”. Усі ігри грали до 21 очка з трьох партій.

Анатолій Янущик, чемпіон світу серед ветеранів, дворазовий чемпіон України з пляжного волейболу
Тут беруть участь ветерани 90+ (на двох – Ред.) чоловіки та без обмеження віку жінки. Зібралося 28 команд чоловічих та 10 жіночих команд. Грають по сітці звичайного пляжного волейболу.

На турнірі на прифронтовій Харківщині зібралися команди з 16 міст України.

Сергій Гордієнко, володар першого Кубка України з пляжного волейболу, організатор Ветеранської ліги пляжного волейболу України
У нас не доїхало буквально дві-три пари. Микола Бабич – це головний тренер збірної України. Він зараз у Румунії з хлопцями, які виграли дві гри. Не доїхали хлопці, які зараз безпосередньо в ЗСУ служать. Представлені команди: Харків, Сєвєродонецьк, Київ, Горішні Плавні, Дніпро, Запоріжжя, Луцьк… З 16 міст України.

Спортсмени вшановували пам’ять товаришів, які загинули на війні.

Ольга Лобаньова, суддя Національної категорії з волейболу та волейболу пляжного
На жаль, ми маємо втрати. Наші захисники, друзі, гравці. Вони пішли боронити нашу Батьківщину, нашу область. Перша втрата для нас була – це Юрій Броцький. Йому було 56 років. Він загинув під Питомником 28 серпня минулого року. Через 2 тижні після нього ми втратили ще одного гравця – Дмитра Кур’янова. Молодий, красивий, інтелігентний хлопець. У нього залишилися дружина та дочка. І не минуло надто багато часу, як ми змушені були ховати ще одну людину – Славіка Шахова, який працював на Південній залізниці.

Сергій Івашкевич, президент Федерації пляжного волейболу Харківської області
Вони багато разів брали участь разом із нами у змаганнях. Вони були активні учасники. Дуже добрі хлопці. Ми з ними дуже багато провели часу. Хлопці, які дуже любили спорт. Дуже любили волейбол. Дуже любили життя. Вони завжди були дуже чуйними, завжди допомагали. Брали участь у всіх наших заходах: і волейболі, й присвячені волейболу заходах. Вони завжди з нами були поряд. І завжди були підтримкою.

Учасники та організатори спортивних змагань на Харківщині переконані: подібні заходи потрібні й під час повномасштабної війни. Адже спорт – це ліки проти депресії.

Анатолій Янущик, чемпіон світу серед ветеранів, дворазовий чемпіон України з пляжного волейболу
Постійне напруження людину вводить у депресію. І вона починає інакше мислити. Вона губиться, втрачає силу волі, силу духу. А такі змагання нас знову поєднують. Ми зустрічаємося зі старими друзями, спілкуємося. Збираємо гроші на допомогу нашій армії. Приїжджають родичі тих людей, які, на жаль, загинули. Усе це загартує наш дух.

Ольга Лобаньова, суддя Національної категорії з волейболу та волейболу пляжного
Змагання дуже потрібні. Тому що всі ми переносимо стрес. Це важкий стан, коли ти прокидаєшся та кажеш: “Слава богу, я прокинувся”. Коли ти засинаєш: “Господи, подаруй мені завтрашній день”. І морально ця ситуація, звісно, пригнічує кожного. І те, що ми зустрічаємося, повертаємося в ті мирні дні, коли ми зустрічалися, грали, спілкувалися, отримували позитивні емоції – це все й зараз нам дуже допомагає відволіктися від того, що відбувається.