Сьогодні 4 серпня: яке свято та день в історії

4 серпня 1693 року вважають днем ​​винаходу шампанського. Цього дня 1854-го народилася актриса Марія Заньковецька, а 1878-го – письменник і державний діяч Антін Крушельницький. 1914-го створено Союз визволення України.

Свята та пам’ятні дати 4 серпня

4 серпня державні та професійні свята в Україні не відзначають.

У світі – Міжнародний день пива, який завжди відзначають у першу п’ятницю серпня. А також День народження шампанського.

4 серпня в історії

4 серпня 1693 року заведено вважати датою, коли французький монах П’єр Періньйон (відомий як Дом Періньйон – за зверненням до нього як духовної особи) винайшов шампанське.

Насправді процес бродіння вина в пляшках був відомий і до цієї дати. Періньйон, звичайно, вніс у нього “пожвавлення”, спробувавши закоркувати пляшки бджолиним воском. Через наявність у ньому цукру, відбувалося повторне бродіння, і пляшки вибухали. Тож Періньйон, хоч і виявив, і стимулював цей процес, але насправді намагався не розвивати його, а навпаки – позбутися проблеми. Саму технологію виготовлення “сучасного шампанського” ще неодноразово допрацьовували після Періньйона. Проте у світі домовилися “призначити” день народження напою саме на цю дату.

Монах-бенедиктинець Періньйон справді зробив великий внесок у розвиток виноробства у Франції. В абатстві Овілле він обіймав посаду інтенданта льоху. Це була відповідальна посада, адже торгівля продуктами (зокрема й винами) становила значну частину доходів монастирів на той час. Періньйон досяг успіхів у своїй справі. Він подвоїв площі виноградників абатства, розробив технологію змішування різних сортів винограду під час виготовлення вин, технологію освітлення вина з червоних сортів винограду. Крім того, саме він вирішив зробити товстішим скло у пляшках для вина.

4 серпня 1854 року народилася одна з найвідоміших українських акторок усіх часів – Марія Заньковецька.

Вона відома за сценічним псевдонімом, який обрала на згадку про село Заньки, де народилася. У дівоцтві Марія мала прізвище Адосовська. Вона походила зі збіднілої дворянської родини. Тож батьки навіть чути не хотіли про якусь сценічну кар’єру доньки. Вона ж мала гарний голос та мріяла вступити в консерваторію та стати співачкою. У 17 років Марія погодилася вийти заміж за офіцера Олексія Хлистова, який наобіцяв їй, що допоможе в реалізації мрії. Проте після одруження повністю змінив тон розмов. Дружину він сприймав як свою приватну власність і замість походу в консерваторію вивіз її до фортеці Бендери в Бесарабії, де проходив службу. Коли Марія була вагітною, Хлистов побив її так, що вона втратила дитину та залишилася безплідною на все життя.

Проте невдалий шлюб став для неї кроком до іншого подальшого життя. Саме в Бендерах, куди її привіз чоловік, майбутня акторка познайомилася з Миколою Тобілевичем (відомим за псевдонімом Садовський). Вони закохалися одне в одного. А ще Микола зміг обдурити Хлистова, добившись від нього дозволу для Марії співати та виступати на сцені. Це сталося на офіцерській вечірці, де Марія співала, а всі присутні захоплювалися її талантом. Тобілевич умовляв Хлистова дозволити дружині виступати на сцені. Тоді Хлистов погодився, але за умови, яка здавалася йому нездійсненною, – що Марія виступатиме виключно  українською мовою та в українському театрі. Він навіть підписав відповідну розписку, переконаний, що ніякого “українського театру” ніколи не буде. Але вже в 1882 році Марії прийде запрошення від Миколи Садовського – вступити до української трупи.

Вперше вона вийшла на сцену в спектаклі “Наталка-Полтавка”, де грала головну роль. З чоловіком актриса з часом розвелася. Але дружиною Садовського так і не стала. Він хотів дітей і одружився з іншою. Проте все життя ця театральна пара то розставалася, то знову сходилася. Кар’єра Заньковецької тим часом йшла виключно вгору. Загалом у її репертуарі було понад 30 ролей на сцені. Причому визнання її таланту було в усі часи – від дореволюційних, крізь часи Української народної республіки аж до радянського періоду. У 1922 році Заньковецька стала першою народною артисткою УРСР. Вона померла 4 жовтня 1934 року, лише на рік переживши кохання всього свого життя – Миколу Тобілевича (Садовського).  Похована на Байковому кладовищі в Києві.

4 серпня 1878 року народився Антін Крушельницький – письменник, державний діяч та інтелектуал, який разом зі своєю родиною став одним із трагічних символів Розстріляного Відродження в Україні.

Крушельницькі походили з Польщі. Антін навчався на філософському факультеті Львівського університету. Викладав у гімназіях Львова, Відня, Коломиї, Рогатина, Бережан. Був членом Української національної ради за часів ЗУНР. У квітні 1919 року став міністром освіти УНР. А після захоплення України радянськими окупантами емігрував до Відня. Він намагався розвивати українську культуру та літературу у Львові, проте зіткнувся із жорсткими репресіями з боку польської влади. 1932-го його журнал “Нові шляхи” було закрито. А самого Антіна кинули до в’язниці.

Це багато в чому вплинуло на його згубне подальше рішення разом із родиною переїхати до радянської України. Це був дуже короткий період історії, коли могло здатися, що українська культура матиме перспективи та можливості розвитку в УРСР. Проте Крушельницькі приїхали до Харкова на початку 1930-х – тоді, коли цей розвиток уже пригнічували. Антін погодився обійняти посаду у редакції “Української радянської енциклопедії”. А 1934 року його заарештували за сфабрикованим звинуваченням у “створенні центру ОУН на території України” та “підготовці терористичних актів проти представників партії та уряду”. Його спочатку засудили до 10 років в’язниці, але 1937-го розстріляли в урочищі Сандармох у Карелії.Ще 1934-го стратили двох синів Антіна – Івана та Тараса Крушельницьких, а 1937-го – синів Богдана та Остапа й дочку Володимиру.

4 серпня 1914 року у Львові створили Союз визволення України. До цієї політичної організації увійшли вихідці з Наддніпрянської України, які змушені були тікати від російської влади за кордон. Метою організації заявили досягнення самостійності та соборності України. Для цього члени Союзу вважали за можливе скористатися війною між Австро-Угорщиною, Німеччиною та Російською Імперією, яка в ці дні тільки починалася. Серед організаторів Союзу визволення України: Олександр Скоропис-Йолтуховський, Андрій Жук, Маркіян Меленевський. А очолив організацію Дмитро Донцов. Здебільшого учасники займалися видавничою та пропагандистською діяльністю, а також вели перемовини з представниками громадськості різних європейських країн, щоби привернути увагу до українського питання. Також Союз допомагав полоненим українцям із російської армії, які потрапили до австрійських таборів. Організацію ліквідували 1918 року – на тлі державного будівництва в Українській народній республіці.

4 серпня 1914 року Велика Британія оголосила війну Німеччині.

Читайте також: Як і чому розпочалася Перша світова війна

4 серпня 2020 року сталися вибухи в порту столиці Лівану Бейрута, внаслідок яких загинули щонайменше 220 людей, а близько 6000 отримали поранення.

До 300 тисяч людей лишилися без житла. Причиною вибухів стала пожежа на складі, де зберігалося 2750 тонн аміачної селітри. Її свого часу конфіскували в судна “MV Rhosus” і шість років зберігали у неналежних умовах. Зафіксували два вибухи. Потужність другого оцінюють у близько 2 кілотонн у тротиловому еквіваленті. Вибухова хвиля практично повністю зруйнувала припортову інфраструктуру та пошкодила будівлі в радіусі за 10 км від епіцентру.

Церковне свято 4 серпня

4 серпня православні вшановують пам’ять рівноапостольної мироносицi рiвноапостольної Марiї Магдалини. Вона народилася вона в містечку Магдала в Галілеї. З юності страждала на тяжку недугу — біснування. А коли Ісус Христос вигнав із неї сім бісів, залишивши все, пішла за ним. Вона слідувала за Христом разом з іншими зціленими жінками. Марія не залишила Христа навіть після взяття його юдеями, коли почала вагатися віра в нього найближчих учнів. Вона стояла біля Хреста разом із Богородицею та апостолом Іоанном. Марія Магдалина супроводжувала тіло Христа при перенесенні його до труни в саду праведного Йосипа Аримафейського, була при його похованні. А, прийшовши вмастити тіло Христа миром, стала свідком його Воскресіння. Саме Марію Христос відправив до апостолів – сповістити про своє Воскресіння. У цьому благовісті головна подія її життя, початок її апостольського служіння. Марію Магдалину церквою визнано рівноапостольною. Після Вознесіння Христа вона благовістила в Єрусалимі, Римі, Ефесі. Допомагала Йоану Богослову. Померла та була похована в Ефесі (Мала Азія).

Народні прикмети

Гроза 4 серпня – до багатого врожаю зернових.

Якщо грім у цей день гримить постійно, то може бути град.

Що не можна робити 4 серпня

Не можна ходити по росі голими ногами.

Не можна тримати брудними вікна та завіски.