Сьогодні 18 серпня: яке свято та день в історії

18 серпня рік тому в Харкові була одна з найтрагічніших ночей війни, коли два російські “Іскандери” вдарили по гуртожитках. А день завершився вибухами на складах боєприпасів у Бєлгороді. 1991-го розпочався Серпневий путч у СРСР. 1941-го співробітники НКВС підірвали Дніпровську ГЕС.

Свята та пам’ятні дати 18 серпня

18 серпня державні та професійні свята в Україні не відзначають. У світі також нема значних міжнародних заходів.

18 серпня в історії

18 серпня 1836 року народився автор слів духовного гімну “Молитва за Україну” (“Боже великий, єдиний, нам Україну храни”) Олександр Кониський.

Він був перекладачем, письменником та педагогом, твори якого повністю заборонили в СРСР, визнавши автора “націоналістом”. Кониський був членом полтавської та київської “Громад”, а згодом – членом Літературного товариства імені Шевченка та ініціатором його перетворення на Наукове товариство імені Шевченка. Також він є автором українських прописів, виданих ще 1862 року, підручника з арифметики, читанки для українських шкіл. Однією з його головних робіт була повна біографія Тараса Шевченка “Тарас Шевченко-Грушівський” у двох томах. Свою бібліотеку та архів пожертвував Науковому товариству імені Шевченка, а також заповідав частину грошей. Помер Кониський 12 грудня 1900 року в Києві.

18 серпня 1941 року під час наступу нацистської армії працівники НКВС підірвали Дніпровську ГЕС.

Якийсь час в Україні були поширені міфи про десятки тисяч (аж до 100 тис.) жертв внаслідок цього підриву – як серед мирного населення, так і червоноармійців. А також – “цунамі”, яка пройшла Дніпром. Однак сучасні історики вважають, що дані про кількість загиблих суттєво перебільшені, а жодної ні шести-, ні (тим більше) 30-метрової хвилі не було.

“Якщо говорити про найближчу до подій цифру, то це весна 1942 року. В березні 1942 року в “Берлінській ілюстрованій газеті” йшлося про 3 тисячі жертв. На мій погляд, ця цифра найближча до правди, – прокоментував в інтерв’ю “Радіо Свобода” запорізький історик Володимир Лініков, який докладно досліджував історію підриву ГЕС та свідчення сучасників подій. – Ми ніколи не дізнаємося точної кількості жертв, тому що на той момент їх ніхто не підраховував. Проте напевно можна сказати, що дані про 80 тисяч чи 100 тисяч загиблих – це абсолютні вигадки істориків”.

Підрив готували заздалегідь. Принаймні 16 серпня вибухівка вже лежала в “тілі” греблі. Але про момент підриву нікого з місцевих не попередили. Зруйнували греблю не повністю, а лише ділянку – приблизно 175 метрів із загальної довжини понад 600 метрів. Радикально завадити наступу німецької армії в такий спосіб не вдалося. Про жертви серед нацистів через підрив та підтоплення немає жодних свідчень.

18 серпня 1991 року розпочався серпневий путч у СРСР, відомий як “ГКЧП” – за скороченою назвою Державного комітету з надзвичайного стану, який намагався взяти владу в країні.

Нині існує чимало свідчень того, що перший і єдиний президент СРСР Михайло Горбачов, який під час путчу був ізольований на дачі у Форосі, не тільки знав про плани бунтівників, а й деякий час сам брав участь у плануванні можливого запровадження надзвичайного стану в країні. Таку ймовірність радянське керівництво почало обговорювати ще 1990-го – на тлі проголошення незалежності в низці радянських республік. У грудні 1990-го Горбачов доручив голові КДБ Володимиру Крючкову підготувати проєкт ухвали про запровадження надзвичайного стану в СРСР. Однак надалі зрозумів, що це не допоможе. Він почав напрацьовувати “новий варіант СРСР” – союзний договір, який перетворив би країну на конфедерацію. При цьому було ясно, що увійдуть до неї далеко не всі союзні республіки.

1991-го, не отримавши “добро” від президента на запровадження надзвичайного стану Крючков і майбутні члени “ГКЧП” почали готувати запровадження надзвичайного стану неконституційним шляхом. 18 серпня до Горбачова, який був у Форосі, вилетіли перемовники (Бакланов, Болдін, Варенніков і Шенін, а також начальник служби охорони КДБ СРСР Плеханов та його заступник Генералов). Як потім розповідав сам Горбачов, він назвав запропоновані йому заходи – запровадження надзвичайного стану – “авантюрою”. Він також відмовився виїхати до Москви, пославшись на хворобу. Відповідно до спогадів Валентина Вареннікова, Горбачов закінчив розмову словами: “Біс із вами, робіть, що хочете, але доповісте мою думку”. Внаслідок цього Горбачова ізолювали, відключивши йому урядовий зв’язок (хоча є свідчення, що зв’язку не було тільки в кабінеті, а за бажання президент міг вести переговори з урядових автомобілів із супутниковими телефонами, але бажання не мав). У ніч із 18 на 19 серпня віцепрезидент СРСР Геннадій Янаєв підписав указ про покладання на себе з наступного дня повноважень президента СРСР “у зв’язку з неможливістю” їх виконання Горбачовим “за станом здоров’я”.

19 серпня після знаменитих сцен із балету “Лебедине озеро” по центральному ТБ в СРСР у програмі “Время” повідомили про те, що Горбачова усунули. Як відомо, бажаних результатів путчисти не досягли, а лише прискорили неминуче – розпад країни.

18 серпня 2022 року (з вечора 17-го та вранці 18-го) РФ ударила ракетами “Іскандер” по двох гуртожитках у Харкові: на Салтівці та в Слобідському районі.

Пошуково-рятувальні роботи тривали протягом дня 18 серпня й кількість загиблих постійно зростала. Увечері ХОВА повідомила про 17 загиблих та 42 поранених.

Вечір цього ж дня відзначився чи не першою за час війни яскравою пожежею на складах боєприпасів у Бєлгородській області РФ.

Надалі – після повторних вибухів на цих же складах до Дня Харкова 23 серпня губернатор Бєлгородщини В’ячеслав Гладков вигадав причину вибухів – “ефект лінзи”, який став мемом у соцмережах.

Церковне свято 18 серпня

18 серпня – передсвято Преображення Господнього. У цей день православні вшановують пам’ять Мученика Євсигнiя. Він народився в Антіохії в середині ІІІ століття. Протягом 60 років служив у військах римських імператорів Діоклетіана, Максиміана, Констанція, Костянтина Великого та його синів. Святий Євсигній був співрозмовником святого Василиска та описувачем його мученицького подвигу. На початку царювання Костянтина Великого він був свідком явлення на небі зоряного хреста, що передвіщав йому перемогу. На старості святий Євсигній залишив військову службу та проводив час у молитвах, пості й відвідуванні храмів. Так він дожив до царювання Юліана Відступника, який прагнув відновити язичництво. За доносом одного з антиохійських громадян, святий Євсигній як християнин постав перед судом імператора Юліана. На той момент старцю вже було 110 років. Він поставив імператору в приклад його попередника Костянтина Великого та докладно розповів, як він був очевидцем явлення на небі хреста. Юліан наказав відсікти Євсигнію голову.

Народні прикмети

Якщо хмари висять низько над лісом – пора йти по гриби.

Яка погода 18 серпня, таким буде грудень.

Що не можна робити 18 серпня

Не можна розмовляти під час роботи в полі або на городі.

Не можна відмовляти в допомозі – ні людям, ні тваринам.