Сьогодні 20 серпня: яке свято та день в історії

20 серпня 1627 року вийшов перший словник української мови. 1941-го Гітлер видав декрет про створення райхскомісаріату Україна. 1968 року війська СРСР окупували Чехословаччину, щоб придушити Празьку весну. 1991-го Естонія проголосила незалежність, а по СРСР прокотилися мітинги проти “ГКЧП”.

Свята та пам’ятні дати 20 серпня

20 серпня у світі – Всесвітній день лінощів. Також відзначають Всесвітній день москітів та Всесвітній день картоплі фрі.

20 серпня в історії

20 серпня (дата приблизна) 1627 року вийшов перший словник української мови “Лексіконъ славенорωсскїй альбо Именъ тлъкованїє”.

Створив його мовознавець, лексикограф та православний монах Памво Беринда. Він працював над словником понад 20 років. Книга містить близько 7000 слів — спільних та власних назв переважно сучасної церковнослов’янської мови з перекладом та тлумаченням їх на українську літературну мову початку XVII століття. Складаючи словник, Беринда ставив за мету відновити церковнослов’янську традицію літературної мови – на противагу наступу польської та відповідно католицтва.

20 серпня 1884 року народився Омелян Ковч – український греко-католицький священник, відомий як священник Майданека. Його за допомогу євреям заарештувало гестапо, Ковча спалили у крематорії концтабору. У 2001 році він став блаженним католицької церкви.

20 серпня 1941 року Гітлер видав декрет про створення райхскомісаріату Україна. Ця створена окупантами адміністративно-територіальна одиниця існувала до вигнання нацистів з України – 1944 року. Райхскомісаром того ж дня призначили гауляйтера та верховного президента Східної Пруссії Еріха Коха. Райхскомісаріат Україна охоплював не всі території України. За задумом нацистів, він має стати одним з п’яти таких утворень на окупованій території СРСР.

Щоб послабити рух за незалежність, який набував сили в Україні на тлі війни, Галичину окупанти виділили в окремий дистрикт. Також до території райхскомісаріату не включили Північну Буковину та так звану Трансністрію (їх передали Румунії). Центром окупованої України призначили не Київ, а Рівне. При цьому нацисти намагалися надати окупованій території національного забарвлення: визнали українську мову офіційною нарівні з німецькою, запровадили карбованець тощо. Що не заважало райсхскомісару Коху відкрито заявляти, що нацисти вважають українців людьми “другого сорту”. Відома його заява: “Східні народи – як українці, так і всі інші призначені служити своїм природним господарям” (“господарями”, звичайно, визнавалися німці). Українців Кох називав “расово нижчими”. В окупованій Україні загарбники провадили свою людожерську політику, винищуючи місцеву інтелігенцію, будь-яких потенційних противників режиму та, звісно, євреїв.

20 серпня 1968 року розпочалася так звана операція “Дунай” – по суті, окупація військами СРСР та країн Варшавського договору Чехословаччини. Ці події стали хворобливою реакцією радянського керівництва на процеси демократизації в Чехословаччині, які відомі як Празька весна.

Традиційно Празькою весною називають період з 5 січня по 20 серпня 1968 року, відраховуючи його з моменту вступу на посаду першого секретаря Компартії Чехословаччини Александера Дубчека, який розпочав реформи в країні. Але слід зазначити, що прихід Дубчека був не причиною демократичних процесів, а їх наслідком. А самі процеси розпочалися набагато раніше. Суспільство дедалі яскравіше виявляло невдоволення надто млявим процесом “десталінізації” крани, який саботував попередник Дубчека Антонін Новотни. На вістрі опору шаленому комунізму були письменники. Ще 1963 року вони організували конференцію в Ліблице, де реабілітували Франца Кафку після жорсткої критики у Східному блоці. Вважається, що ця конференція проклала шлях подальшим реформам. Поступово сміливішою стала офіційна Спілка чехословацьких письменників,

Намагаючись врятувати себе та “сталінські методи”, Новотни навіть запрошував на засідання ЦК Брежнєва. Але той лише побачив, як цього лідера не сприймають однопартійці, та підтримав його усунення. Очоливши ЦК, Дубчек, який перебував в опозиції в Новотни, розпочав реформи. Чехословаччина почала демонструвати незалежність від СРСР дедалі більше. З цим радянське керівництво вже ніяк не могло змиритися та схилилося до варіанта приборкання “бунтівної республіки” шляхом введення військ. Це зробили в ніч із 20 на 21 серпня. На територію країни зайшли 200 тисяч солдатів та 5000 танків країн Варшавського договору (переважно СРСР). Маршал Радянського Союзу Гречко поінформував міністра оборони ЧССР Мартіна Дзура про це та застеріг від спротиву з боку чехословацьких збройних сил. Чехословацька армія не чинила опору. При вторгненні загинули 72 громадянина Чехословацької Соціалістичної Республіки, сотні було поранено. 1969 року Олександра Дубчека на посаді Генерального секретаря ЦК КПЧ змінив Густав Гусак. А окупаційні війська перебували в країні до 1990 року.

20 серпня 1991 року під час Серпневого путчу в СРСР Верховна Рада Естонської РСР прийняла рішення про відновлення незалежності Естонії.

Цього дня та наступної ночі розвивалися основні події, які стали вироком для “ГКЧП” та його організаторів. Центром подій була Москва. Проте мітинги протесту проти державного перевороту проходили й в Україні – Києві, Львові, Івано-Франківську тощо. Проте міські й обласні комітети КПУ в різних містах України виступили із заявами про підтримку “ГКЧП”. А ось Верховна Рада УРСР увечері прийняла заяву, що постанови “ГКЧП” не мають юридичної сили на території України, допоки відповідні питання не прийме Верховна Рада. Депутати, які входили до опозиції у ВР, однозначно засудили держпереворот.

У Москві та Ленінграді тим часом збиралися багатотисячні мітинги (у Москві зафіксовано 200 тис., у Ленінграді – 400 тис.). Ті, хто прийшов до Білого дому в Москві, заявляли про підтримку Єльцина (на той момент президента РРФСР) та демократії. Люди вирішили захищати адмінбудівлю від можливого штурму, будували барикади.

В обороні Білого дому брали участь не лише городяни, там була міліція, охорона Білого дому, деякі офіцери міліції та КДБ, ветерани війни в Афганістані, озброєні стрілецькою зброєю. “ГКЧП” на початку планував показати силу у “найкращих тоталітарних традиціях”. Підготували проєкт указу т.в.о. президента СРСР Геннадія Янаєва про запровадження прямого президентського правління в низці регіонів (у тому числі в західних областях України). У Москві оголосили комендантську годину з 23:00 до 6:00. Громадянам заборонили бути на вулицях, розраховуючи так розігнати багатотисячну групу захисників Білого дому. У столицю СРСР стягнули війська (зокрема танки) із повним боєкомплектом. Під час цих подій загинули троє людей, які намагалися зупинити БТР. Утім, рішучості “гекачепістам” не вистачило. Ніхто з них не наважився дати команду на штурм. Після третьої ночі заступник міністра оборони СРСР та член “ГКЧП” Владислав Ачалов наказав скасувати операцію та відвести підрозділи з центру міста. Уже на ранок 21 серпня в армії намітився розкол, військові відмовлялися виконувати накази “ГКЧП”. Стало очевидним, що держпереворот провалився.

Церковне свято 20 серпня

20 серпня – післясвято Преображення Господнього. Православні вшановують пам’ять преподобномученика Дометiя Персянина та двох його учнiв. Дометій жив у IV столітті. Він був персом.  Хрестився ще молодим, почувши проповіді християнина Уара . Полишивши Персію, прийшов до одного з монастирів, де був пострижений у ченці.  Згодом у монастирі святих Сергія і Вакха під керівництвом архімандрита Нурвела, суворого аскета, посвячений у сан диякона. Коли ж архімандрит  вирішив поставити його пресвітером, Дометiй відмовився, вважаючи себе негідним. Він усамітнився на пустельній горі в Сирії. Там жив просто неба, а згодом почав жити в печері разом із двома учнями. До них приходили люди за зціленням і допомогою. Багатьох язичників Дометій привів у християнство. Але одного разу в місцевість, де він жив, прибув, прямуючи в похід проти персів, імператор Юліан Відступник. За його наказом воїни, знайшовши святого Дометія та його учнів, закидали їх камінням.

Народні прикмети

Якщо світанок червоний, то буде дощ.

Якщо павуків не видно – погода зіпсується.

Якщо лелеки готуються відлітати, то зима буде ранньою.

Що не можна робити 20 серпня

Не можна лихословити та лаятися.

Жінкам не можна працювати в полі та на городі й виконувати будь-яку іншу важку роботу.

Категорично не можна чіпати лелек і тим паче шкодити їм.