Сьогодні 16 вересня: яке свято та день в історії

16 вересня професійні свята відзначають фармацевти, хірурги та винахідники. Рік тому цього дня “Kraken” заявив про форсування Осколу та звільнення лівобережної частини Куп’янська. 1658-го гетьман Виговський підписав Гадяцький договір з Річчю Посполитою. 1810-го Мексика проголосила незалежність. 1930-го Польський уряд почав пацифікацію на Галичині. 2000-го зник журналіст Георгій Гонгадзе.

Свята та пам’ятні дати 16 вересня

16 вересня в Україні – День фармацевтичного працівника, День хірурга та День винахідника й раціоналізатора. Усі ці свята відзначають щороку третьої суботи вересня.
Також у цю дату відзначають День міста Кропивницький та День Херсона.

Під егідою ООН відбувається Міжнародний день охорони озонового шару.

У світі також: День батьків, які працюють, та Міжнародний день прибирання прибережних територій.

16 вересня в історії

16 вересня 1658 року гетьман України Іван Виговський уклав з Річчю Посполитою Гадяцький договір.

Виговський на початку свого гетьманства позиціонувався як прихильник промосковської політики та користувався підтримкою московитів. Однак поступово став змінювати політику у бік союзу з Річчю Посполитою. Причиною цього були постійні спроби московитів порушувати досягнені домовленості, зокрема Переяславські статті. Гадяцький договір, який він уклав, спочатку передбачав входження Гетьманщини до складу Речі Посполитої як Великого князівства Руського. Воно мало стати рівноправним членом об’єднання – на рівні з самою Польщею та Великим князівством Литовським. Але при ратифікації договору польський сейм суттєво його “урізав”, прибравши більшість гарантій, передбачених для української державності. Навіть сам термін “Велике князівство Руське” в остаточному варіанті договору не згадувався. Така “зрада”, а також війна, яку через підписання договору розв’язала проти Гетьманщини Московія, коштували Виговському посади гетьмана (а згодом – і голови), а на українській території посилили Руїну. Усі ці події призвели до поділу Гетьманщини між Річчю Посполитою та Московським царством за умовами Андрусівського перемир’я та подальшого “Вічного миру”.

16 вересня 1810 року Мексика проголосила незалежність від Іспанії. З цього моменту розпочалася війна за незалежність країни, яка тривала 11 років. Мексика перебувала під іспанським пануванням з часів завойовницьких походів Кортеса проти ацтеків – тобто з першої половини XVI століття. Заснована на руїнах імперії ацтеків колонія отримала назву Нова Іспанія. Лідером визвольного руху в Мексиці став священик та ректор духовної семінарії Вальядоліді Мігель Ідальго. Саме 16 вересня 1810 року (на тлі окупації Іспанії військами Наполеона) Ідальго в місті Долорес звернувся до народу із закликом піднятися на визвольну війну (“Поклик Долорес”).

Надалі він очолив революційну армію, яка виступила проти іспанців. Ідальго проголосили спочатку “генерал-капітаном Америки”, а потім генералісимусом. На початку визвольної війни армія мексиканців розбила іспанську на перевалі Монте де ла Круз і підступила до Мехіко. Однак на штурм столиці так і не наважилися та попрямували до Гвадалахари. Там у листопаді 1810-го сформували уряд на чолі з Ідальго. Однак це було лише початком боротьби. У січні 1811 року іспанці розгромили головні сили Ідальго, а його самого в березні захопили в полон і розстріляли 31 липня. Але загибель лідера не зупинила визвольний рух – мексиканці здобули незалежність. Після тривалої війни 1821 року проголосили першу Мексиканську імперію, яка вже 1824-го трансформувалася в республіку.

16 вересня 1930 року польський уряд розпочав пацифікацію (“умиротворення”) українців у Східній Галичині. До складу Польщі Східну Галичину офіційно передала Ліга Націй 1923 року. При цьому умовою було надання українцям автономії в Польщі. Польське керівництво знехтувало цим зобов’язанням. Більше того, започаткувало політику репресій українства і дійшло до процесу фізичного знищення. Назву “Галичина” змінили на “Східна Малопольща”. Поступово процес державного гніту за національною ознакою посилювався. Рішення про проведення пацифікації ухвалили 1 вересня 1930 року після консультацій прем’єр-міністра Польщі Юзефа Пілсудського із міністром внутрішніх справ Броніславом Перацьким.

У них задіяли поліцію та армію. Проводились масові арешти, побиття та вбивства українців, закриття та руйнування національних установ та шкіл. Загалом таке “умиротворення” охопило 450 населених пунктів у 16 ​​районах Східної Галичини. Такі дії польського уряду призвели до радикалізації національного спротиву українців у Галичині та переходу його до стадії терору. Одного з головних організаторів пацифікації Броніслава Перацького у 1934 році вбили у Варшаві активісти ОУН.

16 вересня 1975 року Папуа Нова Гвінея проголосила незалежність від Австралії.

За свою історію країна була поділена на дві частини – британську та німецьку. 1906 року Велика Британія передала свою частину колонії в управління Австралійського Союзу. А 1914-го війська Австралії окупували й німецьку частину Нової Гвінеї. Під час Другої світової війни тут висаджувалися японські війська, а після її завершення Австралійський Союз отримав мандат від ООН на управління цією територією. 1949-го австралійська влада об’єднала обидві території в спільну адміністративну одиницю – Папуа та Нова Гвінея. А 1975-го парламент Австралії ухвалив Закон про незалежність Папуа Нової Гвінеї. Закон набрав чинності 16 вересня.

16 вересня 1987 року країни світу підписали один із найдієвіших міжнародних договорів – Монреальський протокол про захист озонового шару Землі. Він обмежує виробництво речовин, які вважають відповідальними за виснаження озону. Наразі договір ратифікували всі країни, що входять до складу ООН, а також деякі, що не входять до неї (зокрема Ватикан та Держава Палестина). Загалом його ратифікували 198 країн. За оцінками керівництва ООН, договір ефективно виконується. Колишній голова ООН Кофі Аннан навіть називав його “можливо, однією з найуспішніших міжнародних угод на сьогоднішній день”.

16 вересня 2000 року востаннє бачили журналіста та засновника інтернет-видання “Українська правда” Георгія Гонгадзе.

Цього дня він сідав у машину на бульварі Лесі Українки в Києві. А наступного дня ЗМІ повідомили про його зникнення. 2 листопада у лісі біля Таращі на Київщині виявили обезголовлене тіло, в якому родичі впізнали Георгія. А 28 листопада Олександр Мороз оприлюднив у Верховній Раді “плівки Мельниченка”, які вказували на можливу причетність до зникнення Гонгадзе Президента України Леоніда Кучми та міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка.

16 вересня 2002 року розпочалася активна фаза всеукраїнської акції громадянської непокори “Повстань, Україно!” Цього дня на Європейській площі в Києві пройшов мітинг за участю ідеологічно протилежних політичних сил – Соціалістичної партії, Комуністичної партії та блоків Юлії Тимошенко та Віктора Ющенка. Увечері мітингувальники почали встановлювати намети неподалік Адміністрації Президента України на Банковій. Відбувалися сутички з поліцією. Активні акції протесту тривали до 19 жовтня, а потім відновилися з 4 грудня. Новий етап отримав назву “Звільнення України від Кучми”. Його завершила акція біля пам’ятника Шевченку в Києві 9 березня 2003 року.

16 вересня 2022 року командир батальйону “Азов” у складі спецпідрозділу ГУР “Kraken” Сергій Величко (“Чилі”) заявив про форсування річки Оскіл та звільнення лівобережної частини Куп’янська.

В Ізюмі розпочали ексгумацію тіл жертв російських окупантів на місці масового поховання в лісі.

Церковне свято 16 вересня

16 вересня – субота після Воздвиження. За новим церковним календарем християни в Україні вшановують пам’ять великомучениці Євфимiї Всехвальної. Вона була дочкою християн. Постраждала за Христа в Халкідоні, на березі Босфору, навпроти Константинополя, близько 304 року. Місцевий правитель наказав усім жителям Халкідона з’явитися на язичницьке свято та принести жертву ідолу Арея. 49 християн, які вирішили порушити наказ правителя, ховалися в одному будинку, де таємно проводили службу істинному Богу. Серед тих, хто молився, була і юна дівчина Євфимія. Де знаходяться християни, повідомили правителю, і їх привели на судилище. Протягом 19 днів мучеників піддавали катуванням, але ніхто з них не зрікся віри в Христа. Тоді правитель відправив їх на суд до самого імператора Діоклетіана, але відокремив наймолодшу з мучеників – Євфимію, сподіваючись, що вона, залишившись сама, не витримає випробувань. Проте вона не здалася. Дівчинку прив’язали до колеса із гострими ножами, які при обертанні відрізали шматки тіла. Вона голосно молилася, й колесо само собою зупинилося. А з неба зійшов ангел та зцілив дитину від ран. Тоді правитель наказав кинути дівчинку в піч, але два воїни – Віктор і Сосфен, які отримали такий наказ – побачили в полум’ї двох грізних ангелів. Тоді воїни відмовилися виконати наказ правителя і самі повірили в Христа, та пішли на страждання. Їх віддали на поталу звірам. Євфимія ж залишилася цілою і в печі. Так – живою й цілою вона виходила після багатьох тортур. Нарешті її засудили на поживу звірам у цирку. Перед стратою свята попросила, щоб Бог сподобив її померти. Жоден звір із тих, яких випустили на арену, не кинувся на святу. Лише одна ведмедиця завдала їй невеликої рани на нозі. З рани спливла кров, і Євфимія одразу померла.

Народні прикмети

Сухий і теплий день – до пізньої зими без сильних морозів.

Якщо в цей день гримить грім, то зима буде без снігу.

Що не можна робити 16 вересня

Не можна лінуватися.

Не можна сваритися, злитися, заздрити та пліткувати.

Невдалий день для того, щоб починати нову справу.