Сьогодні 17 вересня: яке свято та день в історії

17 вересня в Україні – День рятівника та День працівника лісу. Цього дня 1787-го прийняли конституцію США. 1939-го СРСР вступив у Другу світову війну, здійснивши спільне з нацистами вторгнення до Польщі. 1989-го у Чернівцях розпочався перший фестиваль “Червона рута”. Однією із його лауреаток стала харківська співачка Марія Бурмака.

Свята та пам’ятні дати 17 вересня

17 вересня в Україні – День рятівника (День працівників цивільного захисту) та День працівника лісу.

Також відзначають День усиновлення та День батька.

У світі: Всесвітній день безпеки пацієнтів, Всесвітній день психолога-педагога, День Конфуція.

17 вересня в історії

17 вересня 1787 року Конституційний конвент ухвалив конституцію США.

Вона закріпила об’єднання незалежних штатів у єдину федеративну державу. А також встановила основні засади державного управління. Конституція США написана від першої особи – народу. Вона починається словами: “Ми, народ Сполучених Штатів…” Документ невеликий. Він містить преамбулу та сім основних статей, а також поправки (за всю історію їх внесли 27, але зараз діють 26 – усі, крім тієї, яка вводила “Сухий закон”). Перші 10 поправок набули чинності майже одразу після набуття чинності Конституцією – 1791 року. Вони містять основні права громадян США. Одна з найвідоміших поправок – 13-та, якою скасували рабство. Кожна з поправок для внесення вимагає ратифікації не менш у трьох чвертях штатів США. Останньою, 1992 року, ратифікували поправку, запропоновану ще 1789-го, – вона обмежує конгресменів у можливостях підвищувати собі зарплату.

17 вересня 1864 року народився український письменник Михайло Коцюбинський.

Він автор відомої повісті “Тіні забутих предків”, екранізованої на студії Довженка Сергієм Параджановим. Також серед уславлених творів Коцюбинського: “Fata Morgana”, “Коні не винні”, “Intermezzo”, “Сон” та інші. Літературні критики називають Коцюбинського “імпресіоністом у літературі”. Він був реформатором, який наближав українську літературу до модерністської європейської.

17 вересня 1939 року СРСР вступив у Другу світову війну. Згідно з попередніми домовленостями з нацистською Німеччиною, закріпленими в Пакті Молотова — Ріббентропа, Радянське військо вдерлося до Польщі. Це вторгнення готувалося в добре знайомому сучасним українцям стилі: приховану мобілізацію та перекидання резервів до кордонів Польщі провели під виглядом “навчань”. Їх розпочали за кілька діб після вторгнення до Польщі німецьких військ. Через десять днів після початку “навчальних зборів” сформували 98 стрілецьких, 14 кавалерійських дивізій, 27 танкових бригад та 24 артполки резерву. Паралельно проводили “ідеологічну підготовку”: населенню пояснювали, що радянська армія порушить усі раніше підписані договори з Польщею, бо “західноукраїнських та західнобілоруських братів” треба “рятувати”. Відповідну програмну статтю опублікував 14 вересня у московській газеті “Правда” голова Верховної Ради РРФСР Жданов.

16 вересня радянські війська отримали наказ увійти на територію Польщі. У директиві, що була ухвалена військовою радою Українського фронту під керівництвом Микити Хрущова, зокрема, говорилося, що мета вторгнення – “рішуче виступити на допомогу трудящим Західної України та Західної Білорусі”. О 3:15 ранку 17 вересня послу Польщі у Москві Вацлаву Гжибовському вручили ноту радянського уряду. У ній дипломату пояснювали, що його держава “фактично припинила існування”, а відповідно і дія всіх договорів, укладених із нею СРСР, припиняється. Також радянське керівництво заявило, що Польща “перетворилася на зручне поле для будь-яких випадковостей та несподіванок, які можуть створити загрозу для СРСР”. О 5:00 ранку радянські війська перетнули кордон і розпочали захоплення західноукраїнських і західнобілоруських територій.

Серед місцевого населення окупанти розповсюджували листівки з текстом: “Ми йдемо до вас, наших братів, щоб допомогти вам звільнитися від гніту польських панів”. Таке “освобождение” радянськими військами відбувалося у чіткій координації з командуванням нацистської армії.

“Військові дії відбувалися у повній співпраці Вермахту і Червоної армії. Агресори обмінювалися інформацією про дислокацію польського війська на Прикарпатті та планували спільні операції для його знищення. Неодноразово полякам доводилося водночас відбивати удари з обох фронтів”, – зазначають експерти Українського інституту національної пам’яті.

Апофеозом “співробітництва” двох країн-окупантів став спільний радянсько-німецький військовий парад, що відбувся 22 вересня у Бресті.

Одразу після захоплення Варшави, 28 вересня, СРСР та Німеччина уклали “Договір про дружбу та кордон”. Згідно з ним СРСР отримав 50,4% території Польщі, збільшивши свою площу на 196 тисяч квадратних кілометрів, а населення – на 13 мільйонів. Надалі “освободители” почали “спасать” населення приєднаних територій методом скоєння воєнних злочинів та масових арештів. Більшість постраждалих становили етнічні поляки, проте дісталося й українцям, і білорусам, і євреям, і чехам.

17 вересня 1944 року війська Великої Британії та США розпочали наймасштабнішу повітряно-десантну операцію у світовій історії – “Маркет Гарден” (або Голландську операцію). Цього дня у повітря піднялися 1344 транспортники, 491 десантний планер, 1113 бомбардувальників та 1240 винищувачів. Наступного – ще 1360 десантних планерів та 1203 планери з буксирувальниками. Уся ця “повітряна армада” десантувала в німецькому тилу 34 876 солдатів та офіцерів, 568 артилерійських гармат, 1926 одиниць транспорту.

Метою такого масштабного та дійсно несподіваного для командування Вермахту нальоту було захоплення мостів для переправи на інший бік річки Рейн. За успіху операції союзники розраховували в найкоротший термін досягти Берліна та завершити війну у Європі ще до початку 1945-го. Однак це їм не вдалося. Міст через річку Ваал у Нідерландах захопили, а ось мости через Недеррейн поблизу міста Арнем “узяти” не вдалося. У результаті британські військові, які перебували в цьому районі, були змушені здатися в полон. Оборону тут німці утримували до березня 1945 року.

17 вересня 1989 року в Чернівцях відкрився перший фестиваль сучасної української пісні “Червона рута”. Він тривав кілька днів – до 24 вересня. Серед лауреатів першого фестивалю була харківська співачка Марія Бурмака – вона здобула другу премію фестивалю.

Церковне свято 17 вересня

17 вересня за новим церковним календарем православні в Україні вшановують пам’ять мучениць Вiри, Надiї, Любові та матерi їх Софiї. Вони постраждали в другому столітті. Віра, Надія та Любов народилися в Італії. Їхня мати, свята Софія, була християнкою. Своїх дочок вона назвала іменами трьох християнських чеснот та виховувала в любові до Христа. Мати та її дочки не приховували своєї християнської віри. Намісник доніс на них імператору Адріану, й той наказав привезти християнок до Риму. Сестер переконували принести жертву богині Артеміді. Проте дівчатка (їм на той момент було: 12 років Вірі, 10 – Надії та 9 – Любові) відмовилися. Їх жорстоко катували, але Бог беріг їх. Софію ж змусили дивитися на страждання дочок. Але вона переконувала дівчат терпіти муки. Усіх дівчаток зрештою обезголовили. Софії імператор дозволив забрати тіла. Вона відвезла їх на колісниці за місто та поховала на високому місці. Софія три дні просиділа біля могили дочок і після цього померла там. Віруючі поховали її тіло на тому самому місці.

Народні прикмети

Дощ 17 вересня – до сухої погоди восени.

Якщо ж після дощу земля швидко підсохла, то погода скоро зіпсується.

Якщо ранок похмурий – усі наступні дні будуть теплими.

Що не можна робити 17 вересня

Не можна влаштовувати пишні гуляння та застілля.

Жінкам не можна займатися будь-якою роботою, в тому числі – домашніми справами.