Сьогодні 24 вересня: яке свято та день в історії

24 вересня в Україні – День дошкілля та День машинобудівника. 1852-го Анрі Жіффар здійснив перший політ на дирижаблі з паровим двигуном. 1941-го розпочалася операція “Вогняний смерч”: в окупованому німцями Києві НКВС СРСР знищило вибухами історичний центр міста. 1989-го Папа Римський Іван Павло II визнав, що Галілей мав рацію і попросив вибачення. 2004-го на кандидата в президенти України Януковича вчинили “страшний замах”, влучивши в нього яйцем.

Свята та пам’ятні дати 24 вересня

24 вересня в Україні відзначають День машинобудівника та Всеукраїнський день дошкілля, коли вітають вихователів та персонал дитсадків.

Це також День Мелітополя та Нової Каховки.

У світі: Міжнародний день дочок, Міжнародний день караванника, Всесвітній день досліджень раку, Всесвітній день мігрантів і біженців, Всесвітній день сітківки ока, Всесвітній день річок, Міжнародний день глухих.

24 вересня в історії

24 вересня 1852 року французький винахідник Анрі Жіффар здійснив перший політ на дирижаблі з паровим двигуном власної конструкції.

Повітроплаванням Жіффар захопився після першого ж польоту на повітряній кулі, коли йому було 18 років. Цьому захопленню він присвятив усе життя. Він хотів сконструювати повітряне судно, яке буде рухатися не за вітром, а в заданому напрямку – за допомогою двигуна. Зрозуміло, що найбільшою проблемою була вага двигуна, адже кожен зайвий грам заважав піднятися в повітря. Парові двигуни в часи Жіффара були вже доволі розповсюдженими. Йому ж вдалося вдосконалити конструкцію так, що вона важила лише 45 кг, маючи потужність 2,2 кВт. Разом із котлом такий двигун важив 150 кг. Жіффар також вдосконалив і повітряне судно. Винахідник побудував дирижабль (ця назва походить від латинського “dirigere” – “керувати”). Він мав форму гострої сигари довжиною 44 метри та місткість 2500 кубічних метрів.  На оболонку дирижабля накинули сітку, до якої кріпився  дерев’яний брус, а до нього — платформа, на якій розташовувався котел, парова машина і запас вугілля. Поруч із котлом було місце для самого повітроплавця. У рух дирижабль приводив пропелер, діаметром майже 3,5 м. Аеростат наповнювався воднем. У перший політ дирижабль  вирушив із паризького іподрому. Усі, хто спостерігав за польотом, відзначили, що Жіффар може керувати своїм судном і летіти в заданому напрямку. Проте це працювало, поки судно не дісталося висоти 1800 метрів, де швидкість вітру перевищувала можливості двигуна дирижабля, тож далі він полетів за вітром – його віднесло від Парижа до містечка Трапп. Усе ж повітроплавець зміг приземлити дирижабль, але через те, що він не зміг повернутися до місця зльоту, цей політ зарахували як некерований.

24 вересня 1941 року в центрі Києва почалися масові вибухи та пожежі.

Першим вибухнув магазин “Дитячий світ”, а одразу за ним – сусідні будівлі. Пожежа швидко поширювалася по будинках, у яких були дерев’яні перегородки. Попри подальші спроби радянської пропаганди заявляти, що “Київ підірвали нацисти”, розкриті архівні документи свідчать: це була спецоперація НКВС СРСР. Вона відома як “Вогняний смерч”. Відступаючи з Києва, радянські сили замінували всі важливі об’єкти в центрі міста (зокрема, архітектурні пам’ятки та низку житлових будівель), каналізаційні тунелі, електростанції, водопровідну систему, об’єкти залізничного транспорту, поштамт, телеграф, мости через Дніпро тощо. Вибухівку активували “підпільники”, що залишилися в окупованому місті. Вибухи в центрі Києва тривали до 28 вересня. На початку газета “Українське слово” (у жовтні 1941-го) інформувала про знищення “близько 200 житлових та адміністративних будівель”. Подальші підрахунки істориків свідчать, що їх було набагато більше – 940. Число загиблих мирних жителів так ніколи й не оприлюднили. Під час підривів, звичайно, загинули й сотні німецьких військових. Без житла залишалося 50 тисяч киян. Зокрема, вибухами було знищено забудову на Хрещатику, Думській площі (Майдані Незалежності), вулиці Ольгинській та низці інших вулиць історичного центру столиці. За даними Київського університету імені Бориса Грінченка, серед знищених архітектурних пам’яток: цирк Крутікова (на його місці зараз кінотеатр “Україна”); Міська Дума (знаходилась на Майдані Незалежності); хмарочос Гінзбурга (зараз там готель “Україна”); будівля консерваторії.

24 вересня 1989 року Папа Римський Іван Павло II публічно визнав, що Галілео Галілей мав рацію, й попросив вибачення від імені церкви. Іван Павло II повернув Галілею “право бути законним сином церкви”. Усього за часи керівництва Католицькою церквою Іван Павло II приніс близько 100 публічних вибачень за рішення, які приймав Святий Престол упродовж багатьох століть. Зокрема, з його ініціативи реабілітували Джордано Бруно, Савонаролу, Яна Гуса та Мартіна Лютера.

24 вересня 2004 року стався знаменитий “яєчний замах” на кандидата у президенти України Віктора Януковича.

Під час передвиборчої кампанії на той момент чинний прем’єр-міністр отримав яйцем у груди в Івано-Франківську. Влучив у Януковича студент Дмитро Романюк. Популярності ця історія набула насамперед через реакцію Януковича на “атаку”. Він упав і нібито знепритомнів. Щобільше, його навіть доправили до лікарні. Яйце, що прилетіло до прем’єра, оголосили “важким тупим предметом”, а постраждалий заявив, що отримав черепно-мозкову травму.

Церковне свято 24 вересня

24 вересня за новим церковним календарем православні в Україні вшановують пам’ять першомучениці рiвноапостольної Фекли та преподобного Феодосія Манявського.

Святий Феодосій був уродженцем міста Галича. Походив із благочестивої християнської родини. У монастирському житті став помічником преподобного Іова Манявського в 1608 р. і вважається разом з ним засновником древньої святині – Манявського скиту. Мужньо переносив гоніння на православних з боку католиків. Став ігуменом Манявської обителі після смерті преподобного Іова. Мудро керував обителлю, збільшуючи число її братії та дбаючи про її належне облаштування. Преподобний Феодосій мирно помер 1629 року та був похований поряд із преподобним Іовом. Помісний собор Української православної церкви (Київського Патріархату) приєднав цього подвижника до лику святих у 2004 році.

Першомучениця Фекла жила в першому столітті в місті Іконії. Вона була дочкою знатних та багатих батьків і вирізнялася незвичайною вродою. У 18 років мала вийти заміж за знатного юнака, проте, почувши проповідь апостола Павла про Спасителя, вирішила присвятити себе Богу. Мати Фекли змушувала її змінити рішення та вийти заміж. А сам наречений поскаржився правителю міста на апостола Павла, звинувачуючи його в тому, що він відвернув від нього наречену. Імператор ув’язнив святого апостола у в’язниці. Три дні вона сиділа біля ніг апостола, слухаючи його проповідь. Феклу почали розшукувати рідні й виявили у в’язниці та привели додому насильно. Апостола Павла засудили до вигнання з міста. Фекла ж так і не погодилася вийти заміж. За християнську віру її судили, й мати дівчини вимагала для неї смертного вироку. Феклу засудили до спалення. Проте їй явився Спаситель, благословляючи на подвиг, а полум’я так і не торкнулося дівчини. А потім розпочалася гроза, й дощ погасив багаття. Мучителі в страху розбіглися, а Фекла покинула місто та відшукала апостола Павла. Разом із ним і апостолом Варнавою вона пройшла з проповіддю Євангелія до Антіохії. А там зазнала переслідувань місцевого сановника, який захопився дівчиною та хотів одружитися. Вона відмовила й була засуджена на смерть як християнка. Двічі на Феклу  випускали голодних звірів, але вони не чіпали її. Тоді дівчину прив’язали до двох биків, аби розірвати. Але розірвалися міцні мотузки, а вона ж лишилася неушкодженою. Сам правитель налякався, зрозумівши, що Бог зберігає мученицю. Він відпустив Феклу. Вона оселилася в пустелі та прожила там довгі роки в молитвах. Свята Фекла привела до Христа багатьох язичників, тож церква називає її рівноапостольною. Померла в 90 років. Під час переслідування найманців, підісланих язичницькими волхвами, вона звернулася по допомогу до Христа: тоді гора розступилася та прийняла святу діву.

Народні прикмети

Якщо білки активно закопують горіхи, то скоро почнуться морози.

Якщо бджоли ще літають, то зима буде пізньою та м’якою.

Якщо вже зійшли озимі, то наступного року буде хороший урожай.

Що не можна робити 24 вересня

Не можна підіймати предмети з землі.

Не можна мити голову.