ISW оцінив, чи російські десантники потраплять в оточення під Вербовим (мапа)

Інститут вивчення війни (ISW) проаналізував події на найгарячішій ділянці південного фронту – в районі Роботиного та Вербового. Там українська бронетехніка вже прорвалася за “лінію Суровікіна”. Але росіяни не відступають – ймовірно, “елітні” війська “спалюють” заради інформаційного ефекту або через мікроменеджмент Путіна.

“Станом на 24 вересня українські сили завдають ударів по трьох напрямках у межах Оріхівського виступу. Українські сили ведуть атаки з Роботиного на Новопрокопівку. Українські сили атакують прямо по західній стороні Вербового. Українські сили також атакують на північ від Вербового”, – повідомили про останні події аналітики ISW.

За даними російських джерел, ЗСУ увірвалися до Вербового 22 вересня і з того часу продовжують атаку, застосовуючи бронетехніку (у тому числі помічені американські БМП “Бредлі”).

“На геолокованих бойових кадрах, опублікованих 24 вересня, видно, як українська БМП діє в межах найзахіднішої частини села Вербове. Джерело, пов’язане з ПДВ (повітряно-десантними військами – Ред.), повідомило, що українські війська вперше увійшли до Вербового 22 вересня і продовжили просування на схід. Пізніше джерело з ПДВ повідомило, що станом на 24 вересня українські війська зайняли половину Вербового”, – перерахували заяви російських джерел в ISW.

Генштаб ЗСУ, своєю чергою, підтвердив, що українські війська захопили нові невказані об’єкти біля Вербового.

Активні бої на цьому напрямку видно на картах NASA.

“Дані NASA про теплові аномалії FIRMS/VIIRS, зібрані в період з 22 по 24 вересня, показують надзвичайно інтенсивний кластер теплових аномалій на північ від Вербового. Ці аномалії, хоч і не є визначальними, є додатковим індикатором бойових дій на північ від Вербового та підтверджують російські та українські повідомлення про українську активність між Новофедорівкою та Вербовим”, – зазначили в Інституті вивчення війни.

Одне з питань, яке турбує російських “військкорів” у зв’язку з подіями в районі Вербового, – це ймовірність оточення 56-го полку ПДВ у Новофедорівці, його ізоляції від сил окупантів, які перебувають у Вербовому.

“Російське джерело у ПДВ 21 вересня попередило, що існує “реальна загроза” виходу українських військ у тил 56-го полку ПДВ під Новофедорівкою. Джерело у ПДВ попередило 22 вересня, що українські війська знаходяться в межах 7 км від оточення 56-го полку ПДВ та що полк опиниться у важкому становищі, якщо його командир не ухвалить рішення про відхід з Новофедорівки на інші заздалегідь підготовлені позиції. ISW не вважає за ймовірне оточення 56-го полку ПДВ, хоча українські сили можуть ізолювати його від решти 7-ї дивізії ПДВ, якщо українцям вдасться перехитрити його, зайшовши з півночі від Вербового, і полк із незрозумілих причин залишиться на своїх нинішніх позиціях”, – прокоментували цю ситуацію в ISW.

Деякі російські “військкори” також відзначають низький бойовий дух 56-го полку ВДВ, а також повідомляють, що більш ніж половина особового складу 7-ї та 76-ї дивізій ПДВ — мобілізовані. При цьому російське командування наполегливо не відводить війська на наступні підготовлені оборонні позиції, сточуючи підрозділи, які вважаються елітними, у контратаках. Таку поведінку аналітики Інституту вивчення війни пояснюють кількома причинами. І обидві мають одне прізвище – Путін.

По-перше, для російського президента, який готується до чергових так званих “виборів” (без вибору) важливим є інформаційне тло. Тому, не шкодуючи війська, окупанти намагаються створити ілюзію відсутності успіхів контрнаступу ЗСУ. А користуючись з контратак – ілюзію деяких своїх перемог.

“Путін, ймовірно, наказав російському військовому командуванню утримувати всі початкові оборонні позиції Росії, щоб створити ілюзію того, що українські контрнаступи не принесли жодних тактичних чи оперативних результатів, попри суттєву підтримку Заходу. Однак цей інформаційний захід може увінчатися успіхом у довгостроковій перспективі лише в тому випадку, якщо російські війська дійсно зможуть перешкодити українським силам прорватися та звільнити великі території”, — прокоментували аналітики.

Друга причина – або мікроменеджмент все того ж таки Путіна, або бажання командування окупаційних військ “вислужитися” перед начальником.

“Інсайдерське джерело в Кремлі заявило, що Путін, як повідомляється, дав міністру оборони Росії Сергію Шойгу термін в один місяць до початку жовтня 2023 року, щоб покращити ситуацію на лінії фронту, зупинити український контрнаступ і повернути російським військам ініціативу щодо початку наступальної операції. Заява інсайдера, якщо вона правдива, може вказувати на те, що російське військове командування, можливо, віддає наказ про нещадні контратаки в надії довести український контрнаступ до кульмінації, навіть ціною високих втрат російського військового потенціалу. ISW раніше вже спостерігав випадки, коли російське міністерство оборони, побоюючись неминучої втрати прихильності Путіна, активізувало свої зусилля щодо чищення командирів, які пропонували чесні, але негативні рішення, і переслідувало недосяжні військові цілі за рахунок російських сил”, – зазначили в Інституті вивчення війни.

Читайте також:  Перша атака на Куп’янсько-Лиманському напрямку за довгий час – дані ISW

Там також вказали три фактори, наявність яких визначить, чи зможуть Сили оборони України досягти значного в оперативному відношенні прориву на південній лінії фронту.

“Значний український успіх буде імовірнішим, якщо: російські сили не мають необхідних резервів і бойової могутності для підтримки російської оборони в західній частині Запорізької області; українські сили зберігають достатню бойову міць, щоб продовжувати наступ після виснаження бойової могутності Росії; російські оборонні позиції за нинішнім районом бойових дій не так сильно заміновані та добре підготовлені, як укріплення, що прорвали українські війська”, – підсумували в ISW.