Після восьми операцій харківський нацгвардієць повернувся в стрій (фото)

Харків’янин, бойовий медик 5-ї Слобожанської бригади з позивним “Прапар”, отримав тяжке поранення на початку 2023 року. Він переніс серію операцій та втратив 40 кг ваги. Але вже знаходиться в розташуванні своєї бригади – поки що вчить молодих парамедиків, але планує незабаром знову воювати.

У лютому 2023 року Прапара (саме так пишеться його позивний – не через “О”) призначали старшим на найбільш важливі та небезпечні позиції.

“В один з “гарячих” днів був втрачений зв’язок з певною позицією, на якій були бійці 5-ї Слобожанської бригади. Прапар взяв резервний комплект радіостанцій та пішов перевіряти, чи все гаразд у побратимів. На щастя, у хлопців все було добре. Та коли гвардієць повертався з позиції то дістав важких поранень через мінометний обстріл. Уламки міни знизу зайшли під бронежилет. Шолом теж був пробитий — він йому врятував життя, але боєць все ж отримав важку контузію та був евакуйований”, — розповіли про побратима в пресслужбі Східного ОТО Нацгвардії України

Сам Прапар згадує, що прийшов до тями вже в Дніпрі – після операції. Спочатку подумав, що вибув із ладу ненадовго. До поранення він займався пауерліфтингом та рукопашним боєм.

“Ніколи не хворів, навіть застуди не було ніколи. Натомість вперше за тривалий час захворів саме після поранення, і дуже здивувався цьому”, – поділився воїн.

Читайте також:  Вибрався з окупації та пішов у військкомат: історія воїна харківської бригади

Поранення виявилося важким, а період відновлення – тривалим.

“За пів року мені зробили вже вісім операцій, вирізали частину кишківника, я втратив майже половину своєї ваги, але медики кажуть, що мені дуже пощастило. Я їм вірю, бо маю можливість повернутися у стрій, хай навіть і після реабілітації. Наразі я вже знаходжусь у розташуванні свого батальйону, щойно трохи відновлюсь – знову буду воювати”, — запевнив Прапар.

Наразі він займається фізичною підготовкою та відновлює форму, а також продовжує заочно навчатися у Харківському національному університеті внутрішніх справ (на слідчого). А також навчає у своєму підрозділі молодих парамедиків.

“Батьки у мене працюють у сфері медицини, тому питання, що робити в армії у мене не виникало. На Лимані та під Кремінною я евакуював бійців, працював парамедиком. Скільки людей вивіз? Ніколи не рахував… Багато… Роботи вистачало, на жаль”, – зауважив нацгвардієць.

До початку повномасштабного вторгнення РФ він не був кадровим військовим – працював начальником варти в одній із колоній Харківської області та заочно навчався у ХНУВС. При цьому мав спецзвання прапорщика (звідки й позивний).

“24-го лютого 2022-го Прапар їхав на службу, мав заступити на чергування. Почув вибухи — увімкнув радіо — послухав новини. Одразу хотів йти до військкомату, але вагітна дружина вмовляла коханого бути поруч до народження дитини. Під Харковом, куди до родичів Олександр відвіз дружину, стало небезпечно, тому за декілька днів чоловік відправив її на захід України. Після народження дитини Прапар одразу пішов до розташування 5-ї Слобожанської бригади НГУ, адже там вже служили його друзі. Далі був короткий курс підготовки та вибір спеціальності бойового медика“, – повідомили подробиці нацгвардійці.