• Пт 22.11.2024
  • Харків  +4°С
  • USD 41.29
  • EUR 43.47

Сьогодні 30 вересня: яке свято та день в історії

Події   
Сьогодні 30 вересня: яке свято та день в історії

30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек. Цього дня 1791 року відбулася прем’єра останньої опери Моцарта. 1938-го європейські країни підписали Мюнхенську угоду, згідно з якою Німеччина без бою отримала Судетську область Чехословаччини. 1946-го почалося оголошення вироків на Нюрнберзькому процесі. 2016-го знайшли дві картини Ван Гога, які викрали з музею за 14 років до цього. 2022-го Україна подала заявку на вступ до НАТО.

Свята та пам’ятні дати 30 вересня

30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек. До цього року 30 вересня в Україні також відзначали День усиновлення. Він припадав на День пам’яті Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії. З переходом ПЦУ на новий церковний календар День усиновлення також перенесли – на 17 вересня.

День міста святкує Хмельницький (завжди – в останню суботу вересня).

Світ: Міжнародний день перекладача, Міжнародний день подкастів, Міжнародний день мережива, День грязелікування.

30 вересня в історії

30 вересня 1791 року відбулася прем’єра останньої опери Моцарта – “Чарівна флейта”.

Чарівна флейта – опера Моцарта
Афіша прем’єри опери “Чарівна флейта” 30 вересня 1791 року. Фото: wikipedia.org

Її вперше поставили у Відні. Дуже помітні “масонські мотиви” у сюжеті опери свого часу викликали чутки про “вбивство Моцарта масонами” через те, що оприлюднили їхні ритуали. Були й протилежні пересуди: нібито віденська масонська ложа виступила замовником цієї опери. Насправді, і сам Моцарт, і автор сюжету опери Шиканедер справді були “вільними мулярами”. Містична символіка та ритуали масонів відбилися на сцені. Однак це, швидше, була просто данина тогочасній моді. Масонством марило все вище суспільство, тому Моцарт і Шиканедер просто “підхопили тренд”. За переказами, “Чарівна флейта” була улюбленим твором Моцарта, саме її він побажав послухати на смертному одрі. Композитор помер трохи більше, ніж за два місяці після прем’єри – 5 грудня 1791 року.

30 вересня 1938 року уклали Мюнхенську угоду. Вона стала піком “політики умиротворення”, яку намагалися проводити Франція та Велика Британія щодо гітлерівської Німеччини. Європейські країни дозволили собі розділити Чехословаччину – навіть без її участі у переговорах.

Мюнхенська угода: Чемберлен, Деладьє, Гітлер та Муссоліні
На фото (на передньому плані) ліворуч: Чемберлен, Даладьє, Гітлер, Муссоліні та міністр закордонних справ Італії граф Галеаццо Чіано. Фото: Bundesarchiv, Bild

Перша Чехословацька Республіка в існуючих на той момент кордонах була утворена після розпаду Австро-Угорської імперії – у 1918 році. До її складу увійшли зокрема й території, де більшість населення складали етнічні німці. Вони жили компактно – у прикордонних та найбільш промислово розвинених регіонах історичної Чехії – Судетах. Німецьке населення в цьому регіоні становило близько 3,3 млн осіб. І від початку своєї політичної діяльності Гітлер прагнув “захищати їхні права” і вимагав “возз’єднання німців”. Від слів до дій він перейшов після аншлюсу Австрії навесні 1938 року. Майже одразу після “референдуму” в Австрії нацистська Судетська німецька партія висунула вимоги до уряду Чехословаччини щодо надання регіону автономії. А вже 10 вересня гітлерівські агенти інспірували заколот нацистів у Судетах. Чехословацька держава придушила його, і тоді Третій Райх почав відверто загрожувати країні збройним вторгненням.

Далі долю Чехословаччини вирішували без Чехословаччини. Єдиний її формальний союзник – СРСР – навіть погодився прийти на допомогу, однак, по-перше, не поспішав, а по-друге, не мав спільного з Чехословаччиною кордону чи дозволу від Польщі для проходження армії її територією. Тим часом Гітлер 15 вересня розпочав переговори із прем’єр-міністром Великої Британії Чемберленом. Уже за два дні британський уряд схвалив так званий “принцип самовизначення” – вигадану конструкцію, щоб не називати анексію Судетів словом “анексія”. Користуючись ситуацією, територіальні вимоги до Чехословаччини висунули також Польща та Угорщина. 29-30 вересня, з ініціативи поплічника Гітлера італійського “дуче” Муссоліні, провели спільну нараду керівництво Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії. Де й підписали Мюнхенську угоду. Згідно з нею Чехословацька республіка мала до 10 жовтня передати нацистській Німеччині Судетську область – з усім майном (зокрема, зброєю та укріпленнями). Також у документі прописали, що Чехословаччина “має задовольнити територіальні претензії Польської республіки та Королівства Угорщина”. Гітлер проголосив, що це його “остання територіальна претензія у Північній Європі”. А Чемберлен, повернувшись до Великої Британії, заявив публіці в аеропорту: “Я привіз вам мир”. На що згодом зреагував Вінстон Черчилль знаменитою фразою: “Англії було запропоновано вибір між війною та безчестям. Вона обрала безчестя і отримає війну”. Вже березні 1939 року Німеччина ліквідувала незалежність Чехословаччини, захопивши всю територію республіки.

30 вересня 1939 року після захоплення Польщі нацистською Німеччиною та СРСР у Парижі створили уряд Польщі у вигнанні.

Прапор Польщі

Після захоплення нацистами Франції він переїхав до Лондона. Уряду у вигнанні під час Другої світової війни підпорядковувалися збройні формування польського підпілля (Армія Крайова). У жовтні 1943-го уряд надав Армії Крайовій застороги на випадок вступу на територію країни радянських військ. Зокрема, йшлося про наступне: “Країна з Радами взаємодіяти не буде. Уряд одночасно застерігає, що у разі арешту представників підпільного руху і якихось репресій проти польських громадян підпільні організації перейдуть до самооборони”. У 1944-му урядовці-вигнанці створили організацію “Непідлеглість”, яка, знову ж таки, мала чинити спротив новій окупації Польщі – цього разу, радянськими військами. Проте уже навесні 1945-го цей спротив ліквідували, лідери “Непідлеглості” були заарештовані. Реальний політичний вплив Уряду Польщі у вигнанні остаточно припинився, коли в липні 1945-го його перестали визнавати Велика Британія та США. Проте надалі він продовжував формальне існування та офіційно завершив діяльність лише після обрання Президентом Польщі Леха Валенси. Йому урядовці-вигнанці передали президентські регалії від президента Ришарда Качоровського.

30 вересня 1946 року у Нюрнберзі почали оголошувати вироки нацистським злочинцям – підсудним на Нюрнберзькому процесі.

Нюрнберзький трибунал ухвалює вирок
Зал засідань Нюрнберзького трибуналу 30 вересня 1946 року. Фото: Bundesarchiv, Bild

До персоналій перейшли лише 1 жовтня. А 30 вересня судді зачитали основні документи процесу. 20 сторінок тексту було присвячено захопленню влади нацистами. Окремо судді зазначили, що предметом розгляду в процесі не є довоєнні злочини, “якими б огидними та жахливими вони не були”. Судили нацистів виключно за скоєне під час Другої світової війни, тобто з 1939 року. Першого дня оголосили висновки трибуналу про злочинність організацій.

Так, Нюрнберзький трибунал визнав злочинними керівний склад та окремо визначені “групи осіб” (для кожної організації наводилися свої параметри їх визначення) Націонал-соціалістичної робочої партії Німеччини, охоронних загонів партії (СС), служби безпеки (СД) та державної таємної поліції (гестапо). Суд відмовився визнати злочинними організаціями генеральний штаб та командування збройних сил нацистської Німеччини, штурмові загони (СА) та так званий “урядовий кабінет”. Описуючи реакцію підсудних, журналісти відзначили здивування Германа Герінга, коли виправдали штурмові загони. А от військові ніяк не відреагували на виправдання Генерального штабу та Верховного командування.

Герінг та Гесс у Нюрнберзі
Герман Герінг та Рудольф Гесс під час судового засідання у Нюрнберзі. Фото: ТАСС

Найбільш популярною у радянському (а згодом і пострадянському) інформаційному просторі є тема вироку СС. Адже до цієї структури входили й українські формування. Цей факт регулярно експлуатує російська пропаганда для просування наративу про “український нацизм”. Як пояснює юрист, співробітник Українського інституту національної пам’яті, представник України в International Justice for the Co Сергій Рябенко  “Нюрнберзький трибунал визнав злочинною не всю структуру СС, а лише “групу, яка складалася з тих осіб, яких було офіційно прийнято в члени СС […] які стали членами цієї організації чи залишалися її членами, знаючи, що ця організація використовується для вчинення злочинів, або тих осіб, які були особисто замішані як члени організації у вчиненні злочинів, за винятком однак тих осіб, які були призвані в цю організацію державними органами, причому таким чином, що вони не мали права вибору, а також тих осіб, які не вчиняли подібних злочинів. Ні ОУН, ні УПА, ні створені за участю Абвера у 1941 році батальйони “Нахтіґаль”  і “Роланд”, ані навіть  навіть дивізія військ СС “Галичина” та їх члени не були засуджені Нюрнберзьким трибуналом, а самі ці структури не були визнані злочинними. Ба, більше, Трибунал не визнав злочинним у цілому жоден партійний або державний орган чи формування Третього Райху. В усіх випадках ішлося про окремі злочинні групи всередині цих організацій. Зауважмо, що за нацистським законодавством членами СС могли бути виключно особи, які мали бездоганне расове походження. Крім того, бажаною було також наявність у них так званої “арійської” зовнішності. Тому ані українці, ані представники інших «не арійських» національностей, які були призвані до підрозділів військ СС, “членами СС” не були та бути не могли“.

30 вересня 2016 року знайшли дві картини Ван Гога, викрадені з музею Амстердама за 14 років до того: “Вид на море у Схевенінген” (1882) та “Паства виходить з реформістської церкви в Нью Нене” (1884-1885).

Картини Ван Гога повернули до музею через 14 років після викрадення
Фото: www.dutchnews.nl

У Музей Ван Гога в Амстердамі злодії проникли у 2002 році – сходами через дах. Хоча спрацювала сигналізація, викрадачі встигли втекти. Сумарну вартість двох викрадених ними картин оцінили у 30 млн доларів. Самих зловмисників затримали 2004 року, але картин у них не було. Розслідування тривало ще 12 років – і завершилося успіхом. Твори мистецтва знайшли в Італії. Музейники підтвердили їхню справжність. Картини мали незначні ушкодження через те, що їх витягли з рам під час крадіжки. Наразі полотна знаходяться на своїх місцях.

30 вересня 2022 року Україна подала заявку на вступ до НАТО. У заяві із цього приводу Президент України Володимир Зеленський наголосив: “Ми зробили свій визначальний крок, підписуючи заявку України на вступ у прискореному порядку до НАТО”.

Церковне свято 30 вересня

30 вересня за новим церковним календарем християни вшановують пам’ять святителя Михаїла, першого митрополита Київського i всiєї Русі. А також – Григорiя Просвітителя, єпископа Великої Вiрменiї.

Михаїл І — легендарний митрополит Київський, який охрестив Русь за правління князя Володимира. Вважається першим головою Київської митрополії Константинопольського патріархату. Михаїл I був присутній при Хрещенні Русі, а також благословив князя Володимира на будівництво Десятинної церкви та сприяв заснуванню церкви Архангела Михаїла, на місці якої тепер розташований Михайлівський Золотоверхий собор. Митрополит Михаїл допомагав князю в поширенні віри, обходив землі з проповідями, хрестив нових вірян. Помер митрополит 991 або 992 року. Його поховали в Десятинній церкві в Києві. 30 вересня 1730 року його мощі перенесли до Успенського храму Києво-Печерської лаври, тому і згадують святого в цей день.

Священномученик Григорiй, просвiтитель Великої Вiрменiї, народився в 257 році. Батько святителя, Анак, домагаючись вірменського престолу, убив свого родича, за що весь рік Анака знищили. А Григорія врятував родич. Він вивіз немовля з Вірменії до Кесарії Каппадокійської, де виховав у християнській вірі. Григорій був одруженим, мав двох синів. Один із синів став священником, другий – ченцем. Сам Григорій поступив на службу до сина вбитого вірменського царя – Трдата, бажаючи старанною службою загладити провину свого батька. Прибувши до Вірменії в 287 році в супроводі римських легіонів, Трдат III повернув собі батьківський престол. Трдат любив Григорія як друга, але не міг терпіти його християнського віросповідання. Він вимагав від Григорія зректися віри в Христа. Але той був непохитним. Тож новий цар звелів кинути свого вірного слугу в каземати або колодязь Арташату (Артаксата), де він був в ув’язненні близько 15 років. За цей час Трдат III впав у божевілля. І саме Григорій зцілив його. Після цього Трдат ІІІ у 301 році сам хрестився й проголосив християнство державною релігією у Вірменії. Наступного року Григорій був висвячений на єпископа, після чого побудував храм у столиці царя Трдата III. У 325-му Григорій передав кафедру синові, а сам пішов в усамітнення, де незабаром помер у 326-му. Його поховали у Ечміадзіні. Вірменське архієпископство довго залишалося в роді Григорія.

Народні прикмети

Якщо ранок похмурий, то найближчі дні будуть теплі.

Суха погода 30 вересня віщує, що зима буде нескоро.

Якщо йде дощ, то зима буде сніжною.

Що не можна робити 30 вересня

Не можна ходити в брудному одязі та спати в несвіжому ліжку.

Не можна пускати в дім чужих людей.

День не підходить для того, щоб робити ремонт.

Автор: Оксана Горун
Популярно

Ви читали новину: «Сьогодні 30 вересня: яке свято та день в історії»; з категорії Події на сайті Медіа-групи «Обʼєктив»

  • • Більше свіжих новин з Харкова, України та світу на схожі теми у нас на сайті:
  • • Скористайтеся пошуком на сайті Обʼєктив.TV і обов'язково знаходите новини згідно з вашими уподобаннями;
  • • Підписуйтесь на соціальні мережі Обʼєктив.TV, щоб дізнатися про ключові події в Україні та вашому місті;
  • • Дата публікації матеріалу: 30 Вересня 2023 в 06:00;
  • Кореспондент Оксана Горун у цій статті розкриває тему новин про те, що "30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек. Цього дня 1791 року відбулася прем’єра останньої опери Моцарта. 1938-го європейські країни підписали Мюнхенську угоду, згідно з якою Німеччина без бою отримала Судетську область Чехословаччини. 1946-го почалося оголошення вироків на Нюрнберзькому процесі. 2016-го знайшли дві картини Ван Гога, які викрали з музею за 14 років до цього. 2022-го Україна подала заявку на вступ до НАТО".