Мільярди для ЗСУ: чи отримає Україна гроші від США – думки експертів

Вилучення фінансування для України з тимчасового бюджету США на найближчі 45 днів викликало панічні настрої в інформаційному просторі. Що за інтриги відбуваються в Конгресі США та як Україна стала в них “наріжним каменем”, пояснюють журналісти-міжнародники та політологи.

“50 років спостерігаю наприкінці вересня за “банкрутством Америки”

“Шантаж шатдауном”, який відбувався в Конгресі США останні кілька тижнів, зовсім не ексклюзивна ситуація для місцевої політики. “Виторгувати” щось для себе, погрожуючи залишити уряд (а також силовиків та транспортників) без фінансування, – улюблена тактика як демократів, так і республіканців. Хто її застосовує, залежить від того, “чий” сьогодні Білий дім, спікер і більшість у Конгресі.

“50 років я вже спостерігаю наприкінці вересня за одним і тим само видовищем: “банкрутство Америки”, – каже політолог Андрій Піонтковський, який розпочинав свою діяльність ще за часів СРСР, а 2016 року емігрував до США через політичне переслідування в РФ. – Підраховується, скільки днів, скільки годин залишилося до банкрутства. Радянська пропаганда із захопленням пише. Потім Радянський Союз помер – російська пропаганда підхоплює цю тему. До 30 вересня, згідно із законом, вони мають затвердити параметри бюджету наступного року. І, звичайно ж, запекла боротьба за гроші, за пріоритети, за фінансування між Республіканською та Демократичною партіями йде до останнього моменту. І обидві вони шантажують одна одну: якщо ви не погодитеся, тоді буде банкрутство. До речі, 10 разів банкрутство було. Два місяці держслужбовці не отримували зарплати, потім якось вожді республіканської та демократичної партії домовлялися. Те саме було тут”.

Нюансом цьогорічних “торгів” стало те, що провідні видання США вже називають “розколом у Республіканській партії”. Більшість республіканців у Палаті представників США – вкрай незначна. У них 222 голоси – на 10 більше, ніж у демократів. При цьому всередині цих 222 є окрема група “трампістів”, яку часто називають “МАГА” (від англ. “MAGA” – скороченого гасла Трампа “Make America Great Again”). Ця незначна за кількістю група отримала “золоту акцію” – без них республіканцям не вистачає голосів. Такий розклад сил дозволяє нечисленним “трампістам” часто диктувати свої умови більшості у своїй партії. Найяскравіше це виявилося під час виборів спікера Палати представників Конгресу. Вони проходили безпрецедентно довго – знадобилося аж 15 раундів. Представнику республіканців Кевіну Маккарті не вистачало голосів – при тому, що формально партія мала більшість. Усе ж таки обратися він зміг, лише пішовши на угоду з “трампістами”. І зрештою – спочатку їх заручником став сам спікер, а надалі – й ті рішення, на які він може вплинути.

Читайте також: “Упевнений – рішення знайдуть” – Чалий про виділення США коштів Україні

“Попри те, що більшість республіканців у палаті представників усе ще виступає за подальшу допомогу Україні у війні з РФ, і тут існує так званий двопартійний консенсус, спікер палати представників американського Конгресу Кевін Маккарті залежить від республіканців-трампістів, адже під час свого обрання на посаду він уклав із ними політичну угоду, яка не дозволяє йому діяти навіть на користь тієї більшості, яка існує”, – пояснює український журналіст та політолог Віталій Портников.

Демократів поставили перед вибором між Америкою та Україною

Утім, домовленість Маккарті з МАГА явно “розвалилася” минулими вихідними, коли за його безпосередньої участі конгресмени все ж таки прийняли тимчасове фінансування для уряду.

“Маккарті здійснив “майстерний кидок”. Він розігрував партію одноосібно. І навіть його найближчі соратники, мабуть, не підозрювали, куди ця “багатоходівка” веде”, – вважає уродженець Харкова та колишній радянський розвідник у вашингтонській резидентурі КДБ, а зараз – громадянин США Юрій Швець.

На думку Швеця, Маккарті спеціально пропонував і навіть “пускав у роботу” безліч різних варіантів рішень для продовження фінансування уряду. Деякі з них включали гроші для України, деякі – ні. Був навіть варіант із 12-ма різними документами на розгляд. Метою цієї бурхливої ​​діяльності було показати, що він вичерпав усі можливості в пошуках компромісу.

“І тоді він вступає за зачиненими дверима в переговори з демократами. І каже: ми приймаємо один закон, як ви й хотіли, залишаємо всі ваші побажання. Але ви повинні мені дати нібито “відмазку”, чим я відбиватимуся від своїх товаришів по Республіканської партії. Це Україна. Потрібно принести в жертву Україну”, – описав Швець свою версію подій, які тимчасово залишили Україну без фінансування США.

Читайте також: “Відключити” допомогу Україні в 10 разів гірше за виведення військ з Афганістану – сенатор

По суті, демократів у Конгресі поставили перед вибором між Америкою та Україною, вважає Швець.

“Демократи, щоб врятувати країну від цього банкрутства, пішли на невключення (на чому наполягали “трампісти”) додаткового фінансування (для України – Ред.) на наступний рік у цю проміжну угоду”, – підтверджує таку інтерпретацію Піонтковський.

“Потрібно створити пекло, хаос – і звалити це все на Байдена”

При цьому очікувано, що метою “трампістів” насправді було зовсім не позбавлення України фінансової допомоги. Точніше – не тільки воно. Рішення, яке зрештою ухвалили, викликало в МАГА “істерику”, стверджує Швець. Адже вони не змогли досягти мети, поставленої Трампом, – шатдауну та хаосу в США.

“Навіщо йому (Трампу – Ред.) це потрібно? З особистих міркувань. Він люто ненавидить Байдена, адміністрацію Байдена. Помста – ось головна рушійна сила цієї людини. Друге – йому потрібно рятуватися від в’язниці. Для цього йому конче потрібно виграти президентські вибори І для цього потрібно створити максимально погану обстановку в США – в надії, що це вдарить по Байдену, демократам. В ідеалі – хаос. Потрібно створити пекло, хаос – і звалити це все на Байдена. І на цій хвилі підняти свій електорат”, – пояснює цілі експрезидента США Швець.

Невдоволення “трампістів” рішенням про тимчасове фінансування (навіть без України в ньому) вже вилилося у відкритий конфлікт зі спікером Маккарті. Наразі, за повідомленнями Politico, “трампісти” погрожують висловити недовіру спікеру, а він сам шукає союзу з демократами для продовження повноважень.

“Байден пов’язав свою політичну долю із питанням про підтримку України”

Чи позбавлять такі внутрішньополітичні баталії Україну фінансування надалі? Більшість експертів сходяться на відповіді: ні. Проте очевидно, що Україна тепер буде постійним предметом політичного торгу в США – до самих виборів.

“Байден та лідери демократичної партії дуже рішуче заявили, що окрема угода (про фінансування для України – Ред.) буде прийнята, що спікер палати це обіцяв. Але справа не в тому, що спікер обіцяв. А в тому, що в палаті представників при при всіх цих “мавпячих вправах” “трампістів” є пристойна проукраїнська більшість, – каже Андрій Піонтковський. – “За” – всі демократи і половина республіканців. Отже, ніщо у фінансовому плані Україні не загрожує – при цьому складі Конгресу, який перебуватиме в Капітолії до 9 січня 2025 р. А президент Байден – до 21 січня 2025 р. У цьому складі виконавчої та законодавчої влади жодних загроз скорочення допомоги Україні немає”.

Тієї ж думки дотримується і Юрій Швець. Більше того, він упевнений, що у президента Байдена немає іншого вибору, окрім як домогтися виділення фінансування для України. На кону стоїть його політичне майбутнє.

“Байден виступив із жорсткими висловлюваннями – прямолінійними, без жодної дипломатії. Він заявив, що Україна може розраховувати на підтримку США. Ось його прямі слова: “Я можу запевнити Україну, що ми досягнемо свого, що ми зробимо це. Я хочу запевнити наших союзників, що ви можете покладатися на нашу підтримку. Ми не підемо”. США – це країна, де кожне слово на вагу золота. І просто так обіцянками напередодні президентської кампанії політики тут не кидаються. Це дуже жорстка заява, яка свідчить про те, що Байден пов’язав свою передвиборчу кампанію та взагалі свою адміністрацію урочистою обіцянкою, він пов’язав свою політичну долю з питанням про підтримку України”, – підкреслив Швець.

Гроші для України можуть “вибивати порціями”

При цьому очевидно й інше – кожне виділення коштів для України стане предметом політичного торгу між демократами та республіканцями.

“Тема війни Росії проти України стає не просто темою американської політики, але й передвиборчим сюжетом. На що й розраховував президент РФ Володимир Путін, коли ухвалив рішення про затягування війни принаймні до президентських виборів у США“, – вважає Віталій Портников.

На його думку, з кожним тижнем передвиборних перегонів ця ситуація погіршуватиметься.

“Уже зараз і адміністрації президента США, й Україні потрібно думати про те, як діяти в критичній ситуації, яка може виникнути з фінансовими ресурсами, якщо республіканці поставлять питання допомоги Україні в центр своєї конфронтації з демократами та зроблять його важливим сюжетом передвиборчої кампанії“, – зазначив Портников.

На думку Швеця, у найближчій перспективі демократи підуть на “вибивання грошей порціями” – невеликими сумами, але частіше. Проте ситуація може змінитися на краще для України й радикально: якщо розкол Республіканської партії дійде до логічного завершення, і “здорова більшість” республіканців у Конгресі, яка, в тому числі, підтримує Україну, знаходитиме компроміси з демократами. Першою ознакою таких подій може стати інтрига навколо спікера Кевіна Маккарті, якого “трампісти” хочуть скинути з посади за “зраду”. Розв’язка цієї інтриги може наступити вже найближчим часом.

Поки що ж у коментарях американським ЗМІ конгресмени і від Демократичної, і від Республіканської партій заперечують завершення підтримки України. Як пише у свіжому номері The Financial Times, багато питань, які прозвучали в суботу (після рішення про тимчасове фінансування – Ред.), були такими: “Ну що, чи це означає, що для України настав кінець?” “Я думаю, що це неправильний висновок”, – заявив журналістам видання один із чиновників Конгресу.