Сьогодні 4 жовтня: яке свято та день в історії

4 жовтня рік тому ЗСУ продовжили звільняти Харківщину: повідомили про деокупацію Богуславки та Борівської Андріївки. 4 жовтня 1582 року для низки країн Європи стало останнім днем ​​”за юліанським календарем” – наступного дня настало 15 жовтня. 1675-го цього дня нідерландський фізик Християн Гюйгенс запатентував кишеньковий годинник. 1890-го створили першу українську політичну партію. А 1957-го запустили на орбіту перший у світі штучний супутник Землі.

Свята та пам’ятні дати 4 жовтня

4 жовтня розпочинається Всесвітній тиждень космосу.

В Україні – День ветеринарної служби у системі МВС.

У світі: Всесвітній день тварин, Всесвітній день вихованця, День покращень в офісі, Міжнародний день “До школи пішки або на велосипеді” (проводять у першу середу жовтня).

4 жовтня в історії

4 жовтня 1582 року стало останнім днем ​​”за юліанським календарем” у європейських країнах, що виконали буллу Папи Римського Григорія XIII. Наступного дня в цих країнах настало одразу 15 жовтня.

Першими перехід на новий стиль здійснили Італія, Франція, Іспанія, Португалія та Річ Посполита (зокрема й території України, які на той момент входили до її складу). Реформу календаря до Григорія XIII марно намагалися здійснити папи Павло III та Пій IV. Причиною, через яку церква так активно долучилася до питань літочислення, стало зміщення відносно чинного календаря дня весняного рівнодення (пов’язаного з датою Великодня). Про необхідність “актуалізувати” календар заявляли й учені – насамперед астрономи. І тут стався рідкісний для тих часів збіг інтересів церкви та науки. Підготовку реформи календаря Папа Римський доручив астрономам Луїджі Ліліо (Алоізію Ліліусу) та Христофору Клавію. Крім ліквідації десятиденного відставання календаря від реальності, реформа також передбачала скорочення кількості високосних років. Нововведення Папа запровадив буллою Inter gravissimas 24 лютого 1582 року.

Необхідність перейти на новий календар Папа Римський намагався довести “колегам” із православної церкви. Він написав лист із цього приводу Константинопольському Патріарху Єремії II. Але у відповідь Єремія зібрав великий помісний Константинопольський собор – 20 листопада 1583 року, де вкотре засудили всі католицькі догмати та навіть наклали анафему на всіх, хто прийме Григоріанську пасхалію і григоріанський календар. У результаті, починаючи з 1582 року католицькі та православні країни почали жити за різними календарями. Проте поступово необхідність “відкоригувати” календарі ставала очевидною – її переконливо обґрунтовували вчені. Отже, одна за одною країни переходили на григоріанський календар. В Україні його затвердили 1918 року – рішення ухвалило керівництво УНР. Згодом “новий стиль” прийняла й більшовицька Росія. На цей момент для переходу довелося “перестрибнути” не 10 днів, як зробили 1582-го, а 13. Звідки й узявся виключно радянський феномен “старого Нового року”. При цьому, як відомо, Російська православна церква відмовилася слідом за державою перейти на новоюліанський календар. Православна церква України та Українська греко-католицька церква запровадили його з 1 вересня 2023 року.

4 жовтня 1675 року вчений і винахідник Християн Гюйгенс запатентував кишеньковий годинник.

Гюйгенс був дуже активним та результативним дослідником. Він закінчив Лейденський університет і вже у 22 роки видав перший трактат. Головною зоною його інтересів були математика та астрономія. Зокрема, саме він провів одне з перших досліджень теорії ймовірностей (видав трактат “Про розрахунки при грі в кості”), удосконалив об’єктив телескопа, отримавши рекордне на той час 92-кратне збільшення та відкрив кільця Сатурна та його супутник Титан. На цьому тлі винахід годинника був для Гюйгенса не метою, а засобом досягнення мети. Для точності астрономічних спостережень йому знадобився точний засіб виміру часу. Тому в 1657 році він створив перший маятниковий годинник зі спусковим механізмом (завдяки якому годинник йшов без зупинки). А 1675-го запатентував уже й кишеньковий годинник. До речі, перший такий науковець подарував королю Франції Людовику XIV.

4 жовтня 1890 року створили першу політичну партію України – Русько-українську радикальну партію. Її “місцем народження” став Львів, а “батьком” – письменник Іван Франко. Базою для політичної партії стали так звані “драгоманівські гуртки”, які об’єднували радикально налаштовану молодь Галичини. 4-5 жовтня 1890 року у Львові провели з’їзд, на якому схвалили програму партії. Її розробниками стали Іван Франко, Северин Данилович і Михайло Павлик. Лідерами партії в різні часи також були Микола Лагодинський, Лев Бачинський, Іван Макух. Програмні засади РУРП відповідали “модним тенденціям“ того часу – партійці були прихильниками соціалістичних ідей. Своєю метою проголошували “пробудження свідомості мас“. Проте, окрім соціалістичних ідей, відстоювали й національні – в першу чергу, соборність України. РУРП стала першою українською політичною партією європейського зразка – з масовою організацією та реєстрованим членством. Вона зіграла значну роль у часи національно-визвольних змагань початку ХХ століття.

4 жовтня 1957 року в космос запустили перший у світі штучний супутник Землі – “Супутник-1”.

Цей день ООН проголосила Днем початку космічної доби людства. Запуск здійснили з космодрому біля села Торетам (на той момент – Тюра-Там) у Казахській РСР (зараз це космодром “Байконур”). На орбіту супутник виводила ракета-носій, створена українським конструктором Сергієм Корольовим. Сам супутник мав вигляд сфери діаметром пів метра з чотирма антенами. На ньому були два радіопередавачі. Важило перше штучне космічне тіло 83,6 кг. Ракета зі супутником стартувала з космодрому о 21 годині 28 хвилин 34 секунди за київським часом. На 314,5 секунди польоту “Супутник-1” уперше передав із космосу радіосигнал на землю. На полігоні ловили сигнал упродовж двох хвилин. Ті, що зібралися, гойдали на руках конструкторів і кричали: “Ура”. Навколо Землі перший супутник літав 92 дні – до 4 січня 1958 року. За цей час він здійснив 1440 обертів навколо планети. Радіопередавачі працювали протягом двох тижнів після старту, й радіоаматорів у СРСР закликали приймати перші сигнали з космосу.

4 жовтня 2022 року ЗСУ продовжили звільняти Харківщину від окупантів. Цього дня Борівська селищна рада повідомила про звільнення ще двох сіл громади – Богуславки та Борівської Андріївки.

Церковне свято 4 жовтня

4 жовтня за новим церковним календарем православні в Україні вшановують священномученика Єрофея, єпископа Афiнського. Він був членом афінського Ареопагу (верховного суду) і звернений до Христа апостолом Павлом разом із Діонисієм Ареопагітом. Апостол Павло висвятив Єрофея в єпископи. Він був присутній разом з єпископом Діонисієм під час поховання Пресвятої Богородиці. Помер святитель Єрофій у першому столітті мученицькою смертю.

Народні прикмети

Якщо день теплий, але дме вітер – зима буде холодною.

Якщо береза ще не скинула все листя, то зима буде нескоро

Ворони зібралися в зграї — погода почне погіршуватися.

Що не можна робити 4 жовтня

Жінкам та дівчатам не можна розмовляти із незнайомцями.

Не рекомендується довго стояти на порозі.

День не підходить для сватання.