• Нд 06.10.2024
  • Харків  +22°С
  • USD 41.22
  • EUR 45.52

Сьогодні 6 жовтня: яке свято та день в історії

Події   
Сьогодні 6 жовтня: яке свято та день в історії

6 жовтня 1596 року розпочався Берестейський церковний собор, за результатами якого уклали унію та створили Українську греко-католицьку церкву. У 1553-му в цей день за наказом турецького султана Сулеймана I Пишного стратили його сина – шехзаде Мустафу. У 1927-му в Нью-Йорку відбулася прем’єра першого в історії повнометражного звукового фільму. 1948-го в Ашгабаті стався один із найбільш руйнівних землетрусів у світі. А 2000-го через масові протести у відставку пішов президент Югославії Слободан Мілошевич.

Свята та пам’ятні дати 6 жовтня

6 жовтня під егідою ООН відзначають Всесвітній день охорони місць проживання.

Також у світі: День помічника лікаря (асистента), Всесвітній день посмішки, Всесвітній день таблиці множення (проводять у першу п’ятницю жовтня), День божевільного Капелюшника.

6 жовтня в історії

6 жовтня 1553 року за наказом султана Сулеймана I Пишного стратили його сина – шехзаде Мустафу.

Шехзаде Мустафа – син султана Сулеймана Пишного
Шехзаде Мустафа. Ілюстрація: wikipedia.org

Українцям найчастіше ця історія відома з популярного серіалу “Величне століття. Роксолана”. Проте турецькі історики дещо інакше оцінюють дійових осіб та їхні стосунки. Так, за їхніми даними, старшого зі своїх синів султан Сулейман справді спочатку планував зробити спадкоємцем престолу. Тому відправив його у 18 років санджак беєм (губернатором) у найближчу до столиці провінцію – Манісу. Однак поступово поведінка Мустафи та його амбіції, а також інтриги матері спадкоємця Махідевран віддали сина від батька. Турецький історик Талха Угурлу Ель так описав нерозумні з погляду етикету вчинки Мустафи: він відпустив бороду (шехзаде це дозволено лише після сходження на престол), створив власну тугру (персональний знак правителя), зібрав пишний двір зі своїми поетами та письменниками та, звичайно, мав свою армію. Сулейман спочатку просто відправив амбітного сина подалі – до Амасії. А Манісу віддав іншому синові – Мехмеду – від Роксолани (Хюррем Султан). Однак надалі відносини Сулеймана та Мустафи продовжили погіршуватися. Звичайно, на цьому грали противники Мустафи та його матері Махідевран. Однак неправильно вважати, що вони “плели інтриги заради інтриг”. У Туреччині тих часів питання престолонаступництва було не тільки та не так про владу, як про виживання. Прийшовши до влади, новий султан майже гарантовано вбивав інших спадкоємців, щоб прибрати конкурентів. Якщо шехзаде Мустафу й “підставили конкуренти” на чолі з Роксоланою, то причини для цього вони мали вагомі. За основною версією подій, Мустафа зі своїм військом виступив у табір Сулеймана, розбитий в Ереглі під час османсько-перської війни. Батько сприйняв дії сина не як бажання приєднатися до його війська, а як загрозу. Тому вирішив стратити Мустафу. Навколо цієї сюжетної лінії багато варіацій щодо того, хто вмовив Мустафу виступити до батька та хто підказав Сулейману ідею, що син йому загрожує та хоче відібрати його владу.

6 жовтня 1596 року розпочався Берестейський церковний собор. Його результатом стала ратифікація Берестейської унії та утворення Української греко-католицької церкви. До створення УГКЦ Київська митрополія православної церкви пережила чимало темних днів – з моменту ординської навали. Центр митрополії перемістився, Московська церква самовільно проголосила автокефалію, вийшовши з підпорядкування української – Київської митрополії. Частина церковних ієрархів Київської митрополії позитивно ставилася до ідеї відновлення єдності православних та католиків. А оскільки підтримки з Константинополя не було, наприкінці XVI століття єпископство прийняло синодальне рішення перейти під опіку Римського престолу. Це й спричинило укладання в 1596 році Берестейської унії. Згідно з нею, частина ієрархів і вірян Київської митрополії вийшла з канонічного підпорядкування Константинопольському патріархату та визнала перевагу Папи Римського, а також прийняла католицькі догмати. При цьому збереглися “візантійські” обряди, канонічний правопорядок та власні адміністративні структури.

6 жовтня 1927 року в Нью-Йорку відбулася прем’єра першого в історії повнометражного звукового фільму. Це був музичний фільм “Співак джазу” режисера Алана Кросленда.

Співак джазу – постер до фільму
Ілюстрація: Warner Bros.

До нього звукові діалоги з’являлися й в інших стрічках, але вони були короткометражними. У повнометражці “Вулиця мрій”, що вийшла раніше за “Співака”, був один пісенний епізод і шум натовпу. А ось Кросленд до свого фільму включив і пісенні, й розмовні епізоди. Хоча звукових діалогів і там небагато – близько двох хвилин з усього фільму.

6 жовтня 1948 року в Ашгабаті (тоді – Туркменській РСР) стався один із найпотужніших землетрусів у світі.

“У ніч з 5 на 6 жовтня 1948 року в 1 годину 12 хвилин 5 секунд в Ашгабаті та прилеглих районах стався потужний землетрус. Продовжуючись усього 10 секунд, але з магнітудою понад 9 і 10, страшний землетрус знищив спляче місто миттєво”, – описує ті події стаття в туркменській версії “Вікіпедії”.

Ашгабадський землетрус 1948 року
Ашгабат після землетрусу. Фото: wikipedia.org

Разом зі столицею від підземних поштовхів постраждали й найближчі населені пункти – близько 30 поселень. Епіцентр охопив площу близько 1000 квадратних метрів. З амплітудою, що згасала, поштовхи тривали ще чотири дні. Різні джерела дають різні оцінки кількості загиблих від цього лиха: від 40 до 100 тисяч осіб.

“За історичними даними, на початок 1948 року в Ашгабаті, без урахування передмість, проживало 115 673 особи. До середини того ж року у столиці разом із військовими проживало до 132 тисяч осіб. За даними історика Шохрата Кадирова, загальна чисельність населення Ашгабата після землетрусу склала 66 739 осіб, у тому числі 3 303 особи, які прибули після землетрусу”, – повідомляє сучасні дані туркменське “Радіо Азатлик” (“Радіо Свобода”).

У 1995 році, уже в незалежному Туркменістані, цей день проголосили Днем пам’яті та національної жалоби.

6 жовтня 2000 року в наслідок масових протестів, що розпочалися після першого туру дострокових виборів президента Югославії, у відставку подав Слободан Мілошевич.

Слободан Мілошевич - президент Сербії та Югославії
Фото: Stevan Kragujević

На той час Югославія вже була лише союзом Сербії та Чорногорії. Мілошевич уже побував президентом Республіки Сербія та нової версії Югославії, ввів війська в Косово, спрямував армію до Словенії після оголошення нею незалежності, отримав звинувачення від ООН і НАТО у воєнних злочинах, порушенні Женевської конвенції та геноциді. А авіація НАТО провела 78-денне бомбардування території Югославії, яке змусило режим Мілошевича вивести з Косово югославські війська та поліцію. Попри всі ці епізоди свого керівництва країною, президент Мілошевич розраховував переобратися на наступний термін. У першому турі президентських виборів 24 вересня 2000 року його опонент Воїслав Коштуниця набрав більше голосів, проте виборчком оголосив, що жоден із кандидатів не набрав понад 50%, тому буде другий тур. Саме це, а також повідомлення про численні порушення під час проведення виборів спричинили масові протести, що охопили всю країну. 5 жовтня сотні тисяч мітингувальників з’їхалися до столиці – Белграду. Відбулися сутички із силовиками, демонстранти захопили будівлю парламенту Югославії, взяли штурмом телецентр. Командири підрозділів армії та поліції столиці провели переговори з лідерами протесту та гарантували дотримання нейтралітету – в обмін на припинення агресивних акцій. Консенсус силовиків та народу поставив крапку у спробах Мілошевича утриматися при владі. Увечері 6 жовтня він подав у відставку.

Навесні наступного року Мілошевича заарештували – для початку за звинуваченням у перевищенні повноважень та корупції. А вже у червні 2001-го передали Гаазькому трибуналу. Мілошевич так і не дочекався вироку – він помер у в’язниці у 2006 році.

Церковне свято

6 жовтня за новим церковним календарем в Україні вшановують пам’ять апостола Фоми. Він був рибалкою з галілейського міста Пансади. Почувши благовістя Ісуса Христа, він все залишив і пішов за ним. Фома – один із 12 святих апостолів, учнів Христа. На восьмий день після воскресіння Ісус Христос з’явився апостолу Фомі та показав свої рани. “Господь мій і Бог мій!” – вигукнув апостол. Йоан Золотоустий так описував подальше перетворення апостола: “Фома, колись слабший за інших апостолів у вірі, зробився з благодаті Божої мужніший, ревніший і невтомніший за всіх їх, так що обійшов зі своєю проповіддю майже всю землю, не побоявшись сповіщати слово Боже народам диким”. Апостол Фома заснував християнські церкви в Палестині, Месопотамії, Парфії, Ефіопії та Індії. Помер мученицькою смертю. Він звернув у християнство сина та дружину правителя індійського міста Меліапора. За це апостола ув’язнили та піддали тортурам, а потім – пронизали п’ятьма списами.

Народні прикмети

Якщо бур’ян виріс високий – зима буде сніжною.

Якщо в лісі майже немає грибів – зима буде суворою.

Що не можна робити 6 жовтня

Не можна лінуватися.

Не можна переїдати.

Не можна хвалитися грошима.

Автор: Оксана Горун
Популярно

Ви читали новину: «Сьогодні 6 жовтня: яке свято та день в історії»; з категорії Події на сайті Медіа-групи «Обʼєктив»

  • • Більше свіжих новин з Харкова, України та світу на схожі теми у нас на сайті:
  • • Скористайтеся пошуком на сайті Обʼєктив.TV і обов'язково знаходите новини згідно з вашими уподобаннями;
  • • Підписуйтесь на соціальні мережі Обʼєктив.TV, щоб дізнатися про ключові події в Україні та вашому місті;
  • • Дата публікації матеріалу: 6 Жовтня 2023 в 06:00;
  • Кореспондент Оксана Горун у цій статті розкриває тему новин про те, що "6 жовтня 1596 року розпочався Берестейський церковний собор, за результатами якого уклали унію та створили Українську греко-католицьку церкву. У 1553-му в цей день за наказом турецького султана Сулеймана I Пишного стратили його сина – шехзаде Мустафу. У 1927-му в Нью-Йорку відбулася прем’єра першого в історії повнометражного звукового фільму. 1948-го в Ашгабаті стався один із найбільш руйнівних землетрусів у світі. А 2000-го через масові протести у відставку пішов президент Югославії Слободан Мілошевич".