Сьогодні 20 жовтня: яке свято та день в історії

20 жовтня 1930 року в Москві розстріляли генерал-хорунжого армії УНР Юрія Тютюнника. 1944-го в Японії сформували перші загони пілотів-камікадзе. 1953-го в США опублікували антиутопію Рея Бредбері “451 градус за Фаренгейтом”. 1968-го колишня перша леді США Жаклін Кеннеді вийшла заміж за Арістотеля Онассіса. Рік тому Укренерго анонсувало обмеження подачі електроенергії на Харківщині.

Свята та пам’ятні дати 20 жовтня

20 жовтня – Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози.

У світі: Міжнародний день авіадиспетчера, Міжнародний день кухаря та кулінара, Всесвітній день профілактики остеопорозу та Міжнародний день лінивця.

20 жовтня в історії

20 жовтня 1930 року в Москві розстріляли генерала-хорунжого армії УНР, а також письменника та сценариста Юрія Тютюнника.

Після створення Української Центральної Ради він взяв участь в українізації частин російської армії. 1918 року створив на рідній Звенигородщині підрозділ Вільного козацтва. Коли Київ захопили більшовики, у лютому 1918 року збільшив своє військо на Звенигородщині до 20 тисяч повстанців. Козаки з Тютюнником на чолі 12 лютого розігнали більшовицький повітовий з’їзд, і вже 13 лютого селянський з’їзд визнав український уряд. Але стосунки Тютюнника з більшовиками протягом бурхливого періоду Української революції 1917-1921 років складалися по-різному. Якогось моменту – 1919 року – він навіть очолював штаб 1-ї бригади 1-ї Задніпровської дивізії Української радянської армії, був комендантом Одеси. Але у травні 1919-го знову залишив “червоних” та пішов на з’єднання з частинами армії УНР Симона Петлюри. 8 листопада 1919 року Петлюра призначив Тютюнника командувати армією УНР. Він став одним із ініціаторів та керівників Першого зимового походу. У 1920-х командував Повстанською армією. А після поразки Другого зимового походу з невеликим загоном пробився до Польщі.

На відміну від багатьох своїх сучасників – діячів УНР – Тютюнник не лишився доживати життя в еміграції. Він прагнув продовжити справу Української революції та “попався” на цьому. Радянські агенти змогли виманити Тютюнника в Україну на підставі нібито формування нової повстанської сили. Він повертався з метою очолити українське повстання, а потрапив у руки ворога. Тютюнника заарештували 16 червня 1923 року після переправи через Дністер. Але, як не дивно, у грудні відпустили, обмеживши у правах на рік. Колишній генерал-хорунжий оселився у Харкові, де перекваліфікувався на письменника та сценариста. Але такий період “відлиги” у відносинах із радянською владою тривав для нього недовго. Уже 1929 року Тютюнника в Харкові викликали на допит та заарештували. Його звинуватили у “пропаганді українського фашизму та приховуванні контрреволюційного елементу”. Тютюнника відправили до Москви нібито для дорозслідування справи. А вже наприкінці року – 3 грудня – ухвалили йому смертний вирок.

Під вагою цього вироку він прожив у в’язницях ще майже рік – Тютюнника розстріляли 20 жовтня 1930-го.

20 жовтня 1944 року в Японії сформували перші загони пілотів-камікадзе. До них увійшли пілоти підрозділів морської авіації. То справді був відчайдушний крок армії, що залишилася майже без авіації. У розпорядженні Першого повітряного флоту Японії залишилося лише 40 літаків. Тоді його командувач віце-адмірал Онисі Такідзіро вирішив сформувати спеціальний ударний загін льотчиків-самогубців.

На брифінгу 19 жовтня він заявив: “Я не думаю, що є ще якийсь спосіб виконати поставлене перед нами завдання, окрім як обрушити озброєний 250-кілограмовою бомбою “Зеро” на американський авіаносець”. Саме Онисі називають “батьком камікадзе”. Сама назва походить від божественного вітру камікадзе, який врятував Японію від монгольської навали в XIII столітті. Першу атаку пілоти-смертники провели 21 жовтня 1944-го – тоді літак із 200-кілограмовою бомбою вдарив по крейсеру “Австралія”. Але бомба не вибухнула. Однак щонайменше 30 людей загинуло, включаючи капітана корабля.

20 жовтня 1953 року в США вийшла книга Рея Бредбері “451 градус за Фаренгейтом”.

Вона широко відома насамперед завдяки точному передбаченню недоліків розвитку інформаційного суспільства, зробленому автором. Провісником роману стала новела “Пожежник”, опублікована в журналі “Galaxy Science Fiction” у 1951 році. Її розширену до розміру роману версію Бредбері набрав на друкарській машинці лише за дев’ять днів. Така швидкість пояснювалася тим, що він використовував прокатну машину в громадській бібліотеці Лос-Анджелеса. За 10 центів вона включалася на пів години. Загалом на набір свого шедевра письменник витратив 9 доларів та 80 центів. Звісно, ​​він набирав із рукописних нотаток. Надрукувало роман видавництво “Ballantine Books”. Як відомо, назва роману містить температуру, за якої спалахує папір. І це дуже символічно, адже присвячений роман спалюванню книг. Головний герой – пожежник, який насправді не ліквідує пожежі, а створює їх. Пожежники працюють на керівництво тоталітарної держави (у Бредбері це антиінтелектуальна Америка). Їхнє головне завдання – знищувати книги, читаючи які люди починають думати. Книги у цій державі заборонені. Щоб люди менше думали та аналізували те, що відбувається, для них створили максимально активний спосіб життя та великий потік інформації – насамперед за допомогою телебачення. До ідеї ще більшого прискорення інформаційної реальності – до рівня інтернету та соцмереж Бредбері у 1950-х ще не додумався, але точно спрогнозував, який це матиме ефект.

“Турбувала мене не свобода, а люди, яких телебачення перетворює на ідіотів, – пояснював головну думку своєї книги сам Бредбері в інтерв’ю “Los Angeles Weekly”. – “451° за Фаренгейтом” – не про цензуру, він про недолугий вплив популярної культури через ТБ та новини, про розповсюдження величезних екранів та про бомбардування “фактиками”. Усі програми на телебаченні не дають тобі нічого окрім цих “фактиків”. Вони скажуть вам, коли Наполеон народився, але не скажуть, ким він був насправді”.

20 жовтня 1968 року вдова президента США Джона Кеннеді Жаклін вийшла заміж вдруге – за грецького олігарха Арістотеля Онассіса.

З моменту смерті Джона Кеннеді минуло 5 років. Після вбивства президента Жаклін із дітьми ще близько двох тижнів прожила у Білому домі, збираючи речі. А поїхавши, попросила водіїв прокладати маршрути так, щоб вона не бачила більше цієї будівлі. Перший рік удова провела у жалобі. Вона займалася увічненням пам’яті Джона Кеннеді і намагалася, наскільки це можливо, убезпечити дітей від надмірної уваги преси та громадськості. Радикальне рішення взагалі залишити США Жаклін ухвалила після вбивства молодшого брата свого колишнього чоловіка – сенатора Роберта Кеннеді. Він помер 5 червня 1968 року. Сама Жаклін була шокована цією звісткою і потім пояснювала: “Якщо вони вбивають Кеннеді, тоді мої діти теж мішені… Я хочу виїхати з цієї країни”. Того ж року це було зроблено.

20 жовтня 1968 року вона вийшла заміж за людину, яка могла захистити і її, і дітей – грецького олігарха Арістотеля Онассіса. Йому на той момент було 62 роки, Жаклін – 39. На цей момент вони були знайомі вже тривалий час і іноді інформація про їхні зустрічі “витікала” в пресу. Однак до певного часу цьому не надавали великого значення, вважаючи спілкування з популярною в США колишньою першою леді спробою “попіаритися” з боку олігарха. Проте 10 жовтня 1968 року Онассіс зробив пропозицію Жаклін. А вже 20-го вони одружилися у невеликій каплиці Святої Богородиці на острові Скорпіос, що належав Онассісу. Подальше життя популярної пари істотно затьмарювало “полювання” на них папараці. Вони прожили разом сім років – до смерті Арістотеля у 1975 році. Далі двічі вдова вступила у юридичну битву за спадок другого чоловіка. Вона завершилася отриманням Жаклін 26 мільйонів доларів “відступних” від дочки Онассіса Христини. Відносин із сім’єю свого другого чоловіка Жаклін після цього суду більше не підтримувала.

20 жовтня 2022 року Укренерго повідомило про запровадження віялових відключень електроенергії у Харківській області. “Диспетчерський центр “Укренерго” змушений запровадити тимчасове контрольоване обмеження споживання електроенергії у Харківській, Сумській, Полтавській областях”, – повідомили в Національній енергетичній компанії. Услід мер Ігор Терехов поінформував, що найближчими днями відключень безпосередньо в Харкові не планують. Але заходи економії почалися – наприклад, у метро зупинили ескалатори та зменшили освітлення на станціях.

Церковне свято

20 жовтня за новим церковним календарем в Україні вшановують пам’ять великомученика Артемiя. Він був одним із видатних воєначальників за часів правління царя Костянтина Великого та його сина Констанція. Артемія поставили намісником Єгипту. На цій посаді він багато зробив для поширення та зміцнення християнства в Єгипті. Але коли Констанція змінив імператор-відступник Юліан, він захотів повернути язичництво й почав боротьбу з християнами. Артемій заступився за двох єпископів в Антіохії. Тоді Юліан наказав піддати намісника жорстоким тортурам і кинути до в’язниці. Там Артемію явився Христос і підтримав мученика. Наступного дня Юліан зажадав, щоб Артемій визнав язичницьких богів. Але той рішуче відмовився. Тож його знову піддали тортурам, під час яких мученик передрік Юліану, що той незабаром отримає справедливу відплату за зло, заподіяне християнам. Тоді він наказав обезголовити Артемія. Останки мученика поховали християни. А його пророцтво Юліану справдилося. Незабаром військо імператора-відступника завів у Карманітську пустелю провідник-перс, який переконав імператора, що готовий зрадити свій народ і допомогти ворогові. У результаті у вирішальну битву з перським військом військо Юліана вступило знесиленим спрагою та голодом. А Юліан у цій битві отримав смертельне поранення.

Народні прикмети

Якщо в цей день гримить грім, то зима буде без снігу.

Туман та тепла погода 20 жовтня віщують м’яку осінь.

Що не можна робити 20 жовтня

Не можна прибирати в будинку.

Не варто рахувати дрібні гроші, бо можна втратити всі накопичення.