«Можемо вже їх не побачити»: як війна змінює світ диких звірів на Харківщині

Понад 900 тисяч гектарів лісових угідь в Харківській області постраждали з початку повномасштабного вторгнення РФ. Через небезпеку замінованості користувачі угідь не можуть зайти до лісу. Тож дикі звірі залишилися на самоті під російськими обстрілами. Як тварини намагаються врятуватися та що чекає на світ диких звірів після перемоги – дивіться у сюжеті МГ «Об’єктив».

Із початку повномасштабного вторгнення у Харкові частіше почали бачити диких тварин. Ось, наприклад, нещодавно вулицями міста розгулювала лисиця. Вчені кажуть, хижаки можуть виходити з лісу, аби шукати їжу або безпечну територію.

Сергій Утєвський, професор кафедри зоології та екології тварин ХНУ ім. Каразіна

Це такий природний розвиток подій, коли немає інших ресурсів для них і вони пересуваються до міста. Під час війни, якщо людей стає менше, вони не турбують тварин, то вони поширюються на ті території, де немає людей, де їх не турбують.

А ось справді «турбують» тварин у лісах Харківщини з початку повномасштабного вторгнення. За даними облуправління лісового та мисливського господарства, майже 900 тисяч гектарів угідь були чи знаходяться в зоні активних бойових дій. З них 842 тисячі гектарів – перебували й частково залишаються під окупацією.

Павло Селютін, представник Північно-східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства

Площа мисливських угідь Харківської області складає 2,6 мільйона гектарів. І надана в користування 40 користувачам мисливських угідь. У зв’язку з агресією РФ безпосередньо постраждали 25 користувачів мисливських угідь.

Зайти до лісу та дізнатися, скільки тварин загинули і встановити збитки, 25 користувачів не можуть через щільну замінованість, продовжує Селютін. Як повідомляють в ОВА, наразі близько 170 тисяч гектарів лісових насаджень, які були під окупацією ворога, вважаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.

Іван Сокол, директор департаменту цивільного захисту ХОВА

Повноцінно до розмінування лісів ще ми не приступали тому, що на даний момент стоїть завдання повернути життєдіяльність в населені пункти. Це відновити світло, відновити водопостачання, газопостачання.

Потенційно заміновані ліси знаходяться у Куп’янському, Ізюмському, Чугуївському та Харківському районах, додає Сокол.

Іван Сокол, директор департаменту цивільного захисту ХОВА

Щодо лісових масивів – проводиться робота з розмінування, але повномасштабною її назвати не можна. Це робота в екстрених випадках, коли ми розуміємо, що нам необхідно забезпечувати життєдіяльність зимою людей, забезпечити їх паливом, дровами.

В облуправлінні лісового та мисливського господарства припускають, що через російські обстріли та замінованість чисельність диких звірів в лісах Харківщини значно зменшилась. Серед причин називають й міграцію тварин до інших, більш спокійних, областей. Наприклад, до Полтавської, Сумської, Луганської чи Дніпропетровської, каже Селютін.

Павло Селютін, представник Північно-східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства

Тварини, безумовно, ареал яких – лісові угіддя або польові вони шукатимуть ті місця, де їм комфортно.

Можна очікувати й скорочення популяції птахів та ссавців в лісах області, зазначає професор Сергій Утєвський. Він каже, вибухи, гучні звуки, активність техніки впливає на розмноження тварин. Професор підкреслює, наразі найбільше від бойових дій страждають великі звірі.

Сергій Утєвський, професор кафедри зоології та екології тварин ХНУ ім. Каразіна

Для більших тварин, більших розмірів, це завжди, людська така активність, в тому числі і ці бойові дії, це величезна проблема і ми можемо вже їх не побачити в тій кількості, як було до війни.

Утєвський також припускає, що після завершення бойових дій у лісах можуть з’явитися й інвазійні, так звані, чужорідні види, яких раніше на території Харківщини не було. В облуправлінні лісового та мисливського господарства попри все вірять, після перемоги України природа відновиться і світ диких тварин повернеться у свій звичний довоєнний стан.

Нагадаємо, ще однією значною проблемою, що виникла у тваринному світі Харківщини через повномасштабну війну, є різке зростання захворюваності на сказ. Через обстріли й замінування протягом тривалого часу спеціалісти ветеринарної медицини не мали можливості дістатися до низки лісових масивів області. Традиційні заходи із попередження сказу – як то розкидання приманок із вакцинами для тварин – протягом минулого року не проводили. Зараз цю роботу відновили, але все одно розкладати приманки можуть тільки там, де немає мінної небезпеки. Спеціалісти б’ють на сполох: у цьому році кількість спалахів сказу за пів року перевищила річну статистику довоєнних часів. Докладніше про ситуацію зі сказом у регіоні – в матеріалі МГ “Об’єктив”.

Довідково. За даними голови науково-технічної ради Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь Василя Новицького,  загалом в Україні залишаються замінованими понад 650 тис. га лісів. Загальна площа замінованих територій у країні – більша, ніж площі таких країн як Австрія, Чехія чи Угорщина. Для порівняння, із самого початку розмінування на Харківщині обстежили лише близько 3874 га території.

“Під загрозою зникнення з терен України опинилися 80 видів тварин, а 20% природоохоронних територій досі потерпають від війни”, – відзначив Новицький у своїй доповіді в рамках Міжнародного форуму “Перспективи вольєрного та фермерського розведення диких тварин з метою повоєнного відновлення тваринного світу України”, який проходив 13-14 жовтня на Волині.

Втрати тваринного світу в окремих найбільш постраждалих регіонах, до яких можна віднести й Харківщину, професор оцінив у відносних цифрах у 40%. Якщо говорити в абсолютних значеннях, мова може йти про втрату  близько 25 тис. голів великих копитних, 270 тис. хутрових звірів та понад 2 млн птахів. За прогнозом експерта, впродовж ще року-півтора війни на окупованих територіях залишиться близько 15-20% довоєнної чисельності тварин. Новицький вважає, що після цього запустяться незворотні екологічні процеси.

Матеріал підготовлений за підтримки ГО «Інтерньюз-Україна»

Читайте також: “Господи, не дай мені умерти, бо хто їх напоїть”: доля тварин у Харкові