Сьогодні 23 жовтня: яке свято та день в історії

23 жовтня 1864 року ліквідували Азовське козацьке військо. А 1956-го почалося антирадянське повстання в Угорщині, яке жорстоко придушили. У світі святкують Міжнародний день шкільних бібліотек.

Свята та пам’ятні дати 23 жовтня

23 жовтня – Міжнародний день шкільних бібліотек.

Професійні свята 23 жовтня – у рекламістів (День працівників реклами) та працівників сфери розваг (День організатора заходів).

У світі також: День поінформованості про синдром Кабукі та Міжнародний день снігового барса.

23 жовтня в історії

23 жовтня 1864 року вийшов наказ російського імператора, яким той ліквідував Азовське козацьке військо. Козаків перевели до селянського стану, канцелярію війська розпустили, а регалії та зброю передали Кубанському козацькому війську. Це стало продовженням справи винищення українського козацтва, яке розпочалося за сторіччя до цього  ліквідацією Запорізької Січі. Після її знищення частина козаків на човнах спустилася Дніпром до Чорного моря. А там вони пішли за Дунай, де, отримавши дозвіл Османської імперії, створили нове поселення – Задунайську Січ. На початку XIX століття вона стала вагомою військовою силою, тож російський уряд вирішив повернути козаків знову собі. Коли 1828 року почалася російсько-турецька війна, останній кошовий отаман Задунайської Січі Йосип Гладкий не виступив проти Росії, зрадивши присягу козаків турецькому султану. Гладкий розпочав переговори з росіянами, отримав обіцянки про повернення прав і вільностей козакам і вирішив цим обіцянкам повірити. У результаті козаки з сім’ями у травні 1828 року залишили Задунайську Січ і перейшли на бік російських військ. Їм виділили землі на узбережжі Азовського моря – від Маріуполя до Бердянська.

Саме це козацтво отримало назву Азовське козацьке військо. Звичайно, як завжди, своїх обіцянок росіяни не виконали. Жодних вільностей козакам не повернули, і вони знову почали тікати за Дунай та на Кубань. А 1864 року імператор остаточно відмовився від усього обіцяного та ліквідував військо.

23 жовтня 1956 року розпочалося 200-тисячне антирадянське повстання в Будапешті (також його називають Угорською революцією). Йому передував тривалий період “закручування гайок” нав’язаною угорцям комуністичною владою та наростання невдоволення населення. Компартія Угорщини дорвалася до влади після Другої світової війни за очевидної допомоги радянських військ, які звільнили країну від нацистів, проте не поспішали її покидати. У результаті в країні встановилася диктатура Угорської партії трудящих на чолі з першим секретарем партії Матяшем Ракоші. Оскільки реальної підтримки у комуністів у країні не було, щоб утриматися при владі, вони застосовували методи терору: всього за чотири роки (з 1952-го по 1955-й включно) у країні переслідувань зазнали понад мільйон громадян. Паралельно відбувалися націоналізація майна, колективізація та інші процеси “за образом і подобою” СРСР. В Угорщині ці події, а також зниження доходів населення та придушення свобод викликали дедалі більше невдоволення серед широких верств. У самій Угорській партії трудящих (УПТ) розгорнулася внутрішня боротьба між сталіністами та прихильниками реформ.

Після смерті Сталіна політичні суперечності загострилися. За реформаторські погляди репресували прем’єр-міністра Імре Надя. Слідом уже на вимогу керівництва СРСР влітку 1956-го змінили першого секретаря ЦК УПТ Ракоші. Замість нього призначили ще радикальнішого противника реформ – міністра держбезпеки Ерне Гере. На тлі подій політична активність в Угорщині лише зростала. Вона сягнула піку в жовтні. На вістрі протесту були угорські студенти. 16 жовтня студенти університету в Сегеді організовано вийшли з угорського аналога комсомолу – “Демократичного союзу молоді”. Замість нього вони відродили “Союз студентів угорських університетів та академій”, який уряд розігнав після війни.

Уже 22 жовтня студентство сформувало перелік із 16 вимог до влади. Серед них – вимагали повернення до керівництва країною Імре Надя, проведення відкритих виборів, економічних реформ, виведення радянських військ із країни та забезпечення прав і свобод (зокрема права на протест та свободи слова). 23 жовтня вони запланували марш протесту – від пам’ятника національному герою Юзефу Бему до пам’ятника революційному поетові Шандору Петефі. На цю акцію о третій годині дня 23 жовтня зібралося близько 200 тисяч людей. Вони провели марш і не мали наміру розходитися. Близько 20:00 з’явилася реакція влади на події – новий голова УПТ Ерне Гере різко засудив демонстрантів у виступі на радіо. Тоді демонстранти спробували зайняти Будинок радіо, щоб повідомити в етері свої вимоги до влади. З цього почалися зіткнення з підрозділами угорської держбезпеки. Уже надвечір з’явилися перші вбиті та поранені. Радянські війська в цей час отримали команду висуватися до Будапешту – на допомогу угорським органам безпеки. Окупанти прибули на місце о 6-й ранку 24 жовтня та вступили в бої з громадянами Угорщини.

Події Угорського повстання тривали до січня 1957 року. У процесі до влади таки повернули Імре Надя, який заявив про намір Угорщини вийти з Варшавського договору. Зрозуміло, що радянська влада не могла такого дозволити. Радянські війська двічі втручалися у ситуацію – у першу добу повстання, а також у ніч на 4 листопада, коли радянські окупанти здійснили артобстріл, авіаудар та піхотно-танковий штурм Будапешта. Під час повстання загинули тисячі громадян Угорщини, ще більше людей зазнали поранень, майже 200 тисяч угорців залишили батьківщину як біженці. У січні революцію повністю придушили. У сучасній Угорщині день початку повстання – 23 жовтня – відзначають як державне свято.

Церковне свято 23 жовтня

23 жовтня за новим церковним календарем в Україні вшановують пам’ять  Апостола Якова, брата Господнього за плоттю. Яків був сином Йосипа Обручника від його першої дружини, тому в Євангелії називається братом Господнім. За переказами Ісус Христос явився йому після воскресіння й поставив його єпископом Єрусалимської церкви. Яків не проповідував християнство по різних країнах, як інші апостоли, а служив у Єрусалимі. Як глава Єрусалимської церкви він головував на Апостольському соборі в Єрусалимі в 51 році.

Апостол Яків був незайманим, не пив спиртних напоїв, утримувався від м’яса, носив лише лляний одяг. Він так часто простягався на землі в молитві, що шкіра на його колінах огрубіла.

Перебуваючи на посаді Єрусалимського єпископа близько 30 років, він поширив та утвердив віру в Єрусалимі та у всій Палестині. Бачачи такий вплив апостола, іудейські начальники почали побоюватися, щоб увесь народ не звернувся до християнства, і вирішили або домогтися, щоб Яків відмовився від Христа, або вбити його. При великому зібранні народу апостола ввели на портик храму й почали питати про воскресіння Христа. Він, звичайно, заявив, що Ісус воскрес і зараз на небі. Тоді апостола скинули на землю й побили камінням. Один із великих каменів ударив Якова по голові, і він помер. Разом з апостолом того дня загинуло багато християн.

Народні прикмети

Якщо 23 жовтня випав сніг або град, то через 40 днів настануть справжні морози.

Якщо йде дощ, то до кінця жовтня дощитиме.

Якщо небо чисте – то погода буде ясною найближчими днями.

Ранковий туман віщує похолодання.

Гроза 23 жовтня – до погіршення погоди та сильних вітрів.

Що не можна робити 23 жовтня

День не підходить для початку масштабних проєктів.

Не варто купувати одяг.

Не можна розводити багаття – особливо біля оселі.

Не можна позичати нічого, навіть близьким людям.