Сьогодні 28 жовтня: яке свято та день в історії

28 жовтня – День вигнання нацистських окупантів з України, а також – День бабусь та дідусів. Цього дня 1886 року відкрили статую Свободи. 1962-го після досягнення максимального ризику для людства вирішилася Карибська криза. 1989-го українська мова отримала статус державної.

Свята та пам’ятні дати 28 жовтня

28 жовтня – День вигнання нацистських окупантів з України, а також в Україні – День бабусь та дідусів.

У світі: Міжнародний день анімації, Всесвітній день дзюдо, День змін на краще, День любителів плюшевих тварин, Міжнародний день креольської мови та культури, День дикої їжі (присвячений рослинам, овочам, фруктам, ягодам, що виростають у дикій природі).

28 жовтня в історії

28 жовтня 1886 року в США урочисто відкрили статую Свободи – подарунок від французів, який доставили до міста в розібраному вигляді.

Останній мідний лист прибили до п’яти правої ноги статуї 23 жовтня 1886 року. На церемонію відкриття витратили 56 тисяч доларів. На ній були присутні 250 тисяч осіб, у тому числі особисто президент США Гровер Клівленд, губернатор Нью-Йорка, представники армії та флоту, дипломати тощо. Провели парад, який тривав близько двох годин, а от феєрверк довелося скасувати через погану погоду. Його провели окремо – за чотири дні.

28 жовтня 1896 року в Харкові народився український письменник Майк Йогансен.

28 жовтня 1944 року завершилося вигнання нацистських окупантів з України. Останнім від німецьких загарбників очистили Закарпаття. 27 жовтня 1944 року радянські війська зайняли Ужгород, а безпосередньо 28 жовтня вийшли на околиці міста Чоп на кордоні сучасної України. При цьому позиційна боротьба на цій ділянці тривала ще до 25 листопада. Але датою вигнання нацистів вирішили вважати 28 жовтня. В указі Президента України цей день називається День визволення України від фашистських загарбників. Але Інститут національної пам’яті рекомендував змінити термінологію на “вигнання нацистських окупантів”. Це зумовлено тим фактом, що після 28 жовтня 1944 року Україна не стала вільною державою, а змінила нацистських окупантів на радянських.

28 жовтня 1962 року після найбільш напруженої доби була все ж таки подолана Карибська криза.

Протягом 27 жовтня ситуація загострювалася. Цей день називають “чорною суботою” – коли світ стояв найближче до початку ядерної війни. Кубинський команданте Фідель Кастро повідомляв у Кремль про те, що в найближчі дві-три доби розпочнеться американська інтервенція. Командувач радянських військ на Кубі інформував про активність американської стратегічної авіації в районі Карибського басейну. Обидва повідомлення надійшли Хрущову близько 12:00. Слідом американські військові кораблі змусили спливти два радянські підводні човни, які виявили в “карантинних” водах навколо Куби. Піку криза досягла під час двох “повітряних” інцидентів. Перший стався безпосередньо над “Островом Свободи”, коли радянські зенітники збили американський літак “U-2” майора Рудольфа Андерсона. Військовий загинув. Другий інцидент стався в іншій частині земної кулі – літак “U-2” Чарльза Молтсбі збився з курсу біля Північного полюса та перетнув повітряний простір СРСР. У повітря за тривогою підняли винищувачі “МіГ”. У США перехопили радянський радіообмін та, своєю чергою, підняли перехоплювачі “F-102”. Повітряного зіткнення не сталося – Молтсбі вчасно зорієнтувався та залишив радянський повітряний простір.

На тлі всіх цих подій військові радники тиснули на президента Кеннеді, переконуючи в необхідності вторгнення на Кубу. А Фідель Кастро через посла СРСР на Кубі Алексєєва пропонував Хрущову завдати превентивного ядерного удару по США. За таких обставин у ніч із 27 на 28 жовтня брат президента США Роберт Кеннеді зустрівся з радянським послом Анатолієм Добриніним. За дорученням Джона Роберт Кеннеді повідомив послу, що “ситуація ось-ось вийде з-під контролю та загрожує породити ланцюгову реакцію”. Він також передав, що президент США готовий дати гарантії ненападу та подальшого зняття блокади з Куби, а також розв’язати питання з ракетами “Юпітер” у Туреччині. Вранці 28 жовтня до Кремля надійшло повідомлення від президента Кеннеді, який пропонував чіткий компроміс: СРСР виводить системи озброєння з Куби під наглядом ООН, а США знімають морську блокаду і дають гарантії ненападу на Кубу. Услід зателефонував посол Добринін і розповів суть розмови з Робертом Кеннеді. Посол передав попередження від брата президента США: “Ми маємо отримати відповідь із Кремля сьогодні ж, у неділю. Залишилося дуже мало часу для розв’язання проблеми”. Хрущов одразу почав диктувати відповідь – згоду на запропоноване рішення. Також він адресував два конфіденційні листи особисто президенту США: у першому повідомив, що отримав послання Роберта, у другому – що він розцінює це послання як згоду США прибрати ракети з Туреччини, якщо СРСР прибере свої з Куби. Паралельно, щоб не відбулося жодних провокацій, радянським зенітникам на Кубі заборонили використовувати зброю проти американських літаків, а всі радянські літаки забрали з простору над Карибським морем. Потім радянські військові на Кубі отримали наказ розпочати демонтаж стартових майданчиків ракет Р-12.

За три тижні радянські ракети з Куби прибрали. 20 листопада Кеннеді наказав припинити морську блокаду, а за кілька місяців американські ракети вивезли з Туреччини. Попри порятунок світу, всі сторони кризи залишилися незадоволеними. У СРСР політбюро критикувало Хрущова за нерішучість та поступки “імперіалістам” (через два роки його відправили у відставку). У США низка військових відверто висловлювала невдоволення через те, що їм “не дали повоювати на Кубі”. У самій Кубі вважали, що радянські союзники зрадили їх, адже всі питання вирішували між собою Кеннеді та Хрущов – думкою Фіделя Кастро не цікавилися.

28 жовтня 1989 року Верховна Рада прийняла закон “Про мови в Українській РСР”, який надав українській мові статус державної. Закон гарантував громадянам України національно-культурні та мовні права. Цим само документом російську мову визнавали “мовою міжнаціонального спілкування народів СРСР”. Вибір мови спілкування залишали правом самих громадян.

Церковне свято 28 жовтня

28 жовтня за новим церковним календарем в Україні вшановують пам’ять мучениці Параскеви-П’ятницi. Параскева (це ім’я у перекладі з грецької означає “п’ятниця”) жила в III столітті в Іконії. Її батьки були багатими та благочестивими, а особливо шанували день страждань Господніх – п’ятницю. Тому й дочці дали таке ім’я. Параскева дала обітницю безшлюбності й вирішила присвятити все своє життя Богу і просвічувати язичників. За віру в Христа їй довелося постраждати. Язичники вимагали, щоб Параскева принесла жертву їхнім богам, проте дівчина відмовилася. За це її прив’язали до дерева, вбивали в неї залізні цвяхи, а потім усю поранену кинули до в’язниці. Але Бог зцілив її. Однак мучителі не зупинилися – Параскеві довелося перенести ще низку тортур. Зрештою їй відтяли голову.

Народні прикмети

Блакитне небо 28 жовтня віщує тривале поліпшення погоди.

Якщо 28 жовтня випав сніг, то наступного року буде багато зерна.

Якщо ніч хмарна – буде негода.

Що не можна робити 28 жовтня

Подружжю не можна лаятися.

День не підходить для ремонтних робіт.

Не можна порушувати правила безпеки та ризикувати – у цей день підвищується риск отримати травми та поранення.