Сьогодні 2 листопада: яке свято та день в історії

2 листопада 1708 року сталася Батуринська трагедія – винищення росіянами цілого українського міста. 1917-го розпочав роботу ІІІ Всеукраїнський військовий з’їзд, який суттєво вплинув на рішення Центральної Ради проголосити незалежність УНР. 1938-го харків’янка Валентина Гризодубова стала першою жінкою, якій надали звання Героя СРСР. 2000-го у лісі біля Таращі на Київщині виявили тіло Георгія Гонгадзе.

Свята та пам’ятні дати 2 листопада

2 листопада – Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів.

Також у перший четвер листопада у світі: Міжнародний день боротьби з насильством та булінгом у навчальних закладах, День проджект-менеджера, День, коли чоловіки готують обід.

2 листопада в історії

2 листопада 1708 року сталася Батуринська трагедія. Московський цар Петро І вирішив помститися гетьманові України Івану Мазепі за союз зі Швецією проти московитів. Але замість того, щоб битися з козацьким військом, росіяни традиційно пішли воювати з цивільними – жителями мазепинської столиці міста Батурин. Місто не було беззахисним – це була досить добре укріплена фортеця із гарнізоном.

На початку московити на чолі з Меншиковим спробували переконати захисників Батурина здатися, але отримали відмову. Однак у лавах козаків знайшовся зрадник. Наказний полковник прилуцького полку Іван Ніс заявив побратимам, що не хоче битися з московським військом та агітував за здачу. За це його прикували до гармати та збиралися судити. Щоб урятуватися, Ніс відправив за стіну до Меншикова свого старшину, щоб той вказав ворогові таємний хід до фортеці.

“За переказами, Ніс, указав у батуринській стіні хід. Меншиков відрядив туди солдат. З другого боку був початий приступ”, – пише про ці події історик Микола Костомаров.

О 6 ранку 2 листопада росіяни увірвалися до Батурина. Гарнізон бився з ними протягом двох годин, але сили ворога значно переважали. Вбивством військових московити не обмежилися. Захопивши Батурин, вони випалили та зруйнували місто, а його мешканців – від немовлят до дідів – вбивали та катували; ґвалтували та вбивали жінок. Побачивши наслідки цієї різанини через кілька днів – 7 листопада, Мазепа, за свідченням хроністів, був “вражений у саме серце”. За різними оцінками, у цій бійні загинуло від 11 до 15 тисяч батуринців.

Археологічні розкопки в Батурині розпочалися лише за часів незалежності України – 1995 року.

Протягом десяти років – з 1996-го по 2006-й там виявили 138 поховань періоду правління Івана Мазепи, 65 з них належать убитим під час взяття Батурина – здебільшого це жінки та діти, яких поховали без трун та видимих ​​ознак проведення християнських обрядів. 14 листопада 2008 року жертв Батуринської трагедії перепоховали – у відбудованій Замковій церкві Воскресіння Господнього, яку 1708-го спалили за наказом Меншикова. Повторному будівництву цього храму сприяла Харківська облдержадміністрація.

2 листопада 1917 року в Києві розпочав роботу III Всеукраїнський військовий з’їзд. На ньому зібралося понад 3000 делегатів, які представляли близько 3 млн українських військових.

Центральним питанням стала подальша доля Української народної республіки, яка до цього моменту ще намагалася вибудувати відносини з російським керівництвом і отримати більшу самостійність, не виходячи остаточно зі складу імперії, що розпадалася. Але керівництво УНР поступово усвідомлювало, що така конструкція не є життєздатною. Саме на цьому з’їзді голова Центральної ради УНР Михайло Грушевський висловив сподівання, що українське військо разом із Центральною радою розвиватиме самостійну українську державу. Учасники з’їзду були налаштовані рішуче. У резолюції, яку затвердив з’їзд, від ЦР вимагали негайно проголосити незалежність УНР та провести повну українізацію армії та флоту. Під час роботи з’їзду надійшла звістка про більшовицький переворот у Петрограді. Тоді з’їзд перервав роботу та проголосив себе “Першим українським полком охорони революції”, а Київ став перетворюватися на великий військовий табір.

2 листопада 1938 року харків’янка Валентина Гризодубова стала першою жінкою, яка отримала звання Героя Радянського Союзу.

Разом із нею звання отримали ще дві льотчиці – Поліна Осипенко та Марина Раскова. Їх нагородили за рекордний безпосадковий переліт на Далекий Схід. Політ тривав 26 годин та 29 хвилин. За цей час льотчиці подолали відстань 6450 км. До кінця перельоту його учасниці втратили зв’язок із землею і пролетіли повз аеродром, де мали сідати. Тож Гризодубова вирішила сідати у тайзі. Раскова стрибнула з літака з парашутом, адже її місце було в носовій частині літака, і при вимушеній посадці вона могла загинути. Літак приземлився в болота, згодом екіпаж виявили пошуковики – з повітря.

2 листопада 1956 року під час Угорського повстання уряд країни заявив про вихід Угорщини з Варшавського договору та звернувся до ООН і країн Заходу по допомогу проти вторгнення радянських військ. Як відомо, це не допомогло країні вирватися з “дружніх обіймів” СРСР. Уже в ніч проти 4 листопада радянські окупанти здійснили артобстріл, авіаудар та піхотно-танковий штурм Будапешта. Остаточно повстання придушили до січня 1957-го.

2 листопада 2000 року в лісі біля Таращі на Київщині виявили тіло без голови. На той момент уже півтора місяця в Україні розшукували зниклого засновника “Української правди” Георгія Гонгадзе. Дружина Гонгадзе та його друзі впізнали Георгія. Але довгий час (поки йшли експертизи) офіційні джерела говорили просто про “таращанське тіло”. Резонанс справі надавав той факт, що “Українська правда”, яка на той момент існувала лише близько пів року, публікувала викривальні матеріали щодо чинного президента Леоніда Кучми та його оточення. Уже наприкінці листопада 2000 року в Україні вибухнув “касетний скандал”: Олександр Мороз у Верховній Раді оприлюднив записи, що були зроблені в кабінеті Леоніда Кучми майором Мельниченком. Аудіо свідчили про можливу причетність президента та міністра МВС Юрія Кравченка до вбивства журналіста. Сам Леонід Кучма завжди відкидав будь-які звинувачення у причетності до вбивства Гонгадзе. Однак ця справа та плівки Мельниченка викликали значний резонанс – і за кордоном, і в Україні. Вони дали старт майбутнім акціям протесту “Україна без Кучми”.

Церковне свято

2 листопада в Україні вшановують пам’ять мучеників Акиндина, Пигасiя, Афонiя, Єлпидифора, Анемподиста та iнших з ними. Акиндин, Пигасій і Анемподист були придворними перського царя Сапора II – таємними християнами. Заздрісники донесли цареві, що його придворні моляться Христові. Цар наказав бити їх батогами. Мученики мовчки знесли жорстокі тортури. Двічі втомлювалися кати, а потім і цар не витримав – знепритомнів. Присутнім здалося, що він взагалі помер, проте мученики звернулися до Бога, і цар опритомнів. Але замість того, щоб висловити подяку за спасіння, він звинуватив святих у чаклунстві й наказав їх повісити над багаттям, щоб вони задихнулися димом. Але вогонь згас, а мотузка, якою були пов’язані мученики, розпалася. Цар запитав у святих, як це сталося, вони пояснили, що їм допоміг Бог. Але Сапор не повірив – почав кричати та хулити ім’я Боже. Тоді святі проголосили: “Хай будуть безголосими уста твої”, – і цар онімів. Він намагався знаками наказати, щоб мучеників кинули до в’язниці, але присутні не могли його зрозуміти. Тоді він оскаженів – почав рвати на собі речі, волосся, бив себе по обличчю. Акиндин пошкодував його та розрішив царя від німоти. Однак цар знову звинуватив святих у чаклунстві та продовжив тортури. Їх поклали на решітку й розпалили під нею вогонь, але за молитвами святих почався дощ – і погасив вогонь. Багато хто з тих, хто дивився на ці чудеса, повірив у Христа, а святі закликали новонавернених прийняти хрещення цим дощем. Один із катів, Афоній, всенародно просив вибачення у святих мучеників і пішов на страту за Христа. Вельможа царя Єлпидифор і мати царя також прийняли християнство. Тоді цар наказав відрубати голови Акиндину та Пигасію, Анемподисту та з ними Єлпидифору. Коли святих мучеників вели до місця страти, їх супроводжував величезний натовп, прославляючи Христа. Сапор звелів знищити всіх – до 7000 християн, разом із ними вбили Єлпидифора. А Акиндина, Пигасія й Анемподиста разом із матір’ю царя спалили наступного дня. Християни знайшли тіла святих та поховали їх.

Народні прикмети

Якщо галки влаштували пташиний “базар”, то погода найближчим часом буде гарною.

Якщо сніг випав на суху землю, то буде тепло.

Що не можна робити 2 листопада

Не можна лінуватися.

Не можна лаятися та сваритися.