Щоб не перейменовувати Красноград, мерія провела розслідування: що з’ясували

 Історики наполягають: Красноград отримав назву в “нагороду” за “відданість трудівників міста справі революції та соціалізму”. У мерії переконують: і більшовики ні до чого, і “красний” – не російське слово, і в гербі міста “замасковано Тризуб”.

Мерія Краснограда опублікувала заяву щодо перейменування міста.

“На підтримку волевиявлення мешканців міста в опитуванні щодо перейменування Краснограда, коли майже 96% опитаних висловилися за тлумачення назви міста в значенні “гарне” і “красиве”. На розгляд чергового засідання сесії Красноградської міської ради було винесено Звернення до Експертної комісії Українського інституту національної пам’яті з питань реалізації норм Закону України “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізацію топонімії”, яке було одноголосно підтримано депутатами. Чекаємо на результат – висновок експертної комісії“, – зазначили на сторінці Красноградської міськради у фейсбуці.

У зверненні, текст якого зацитували чиновники, вони доводять, що місто перейменували з Костянтиноград на Красноград не з тих причин і не в той момент, на які посилаються фахівці Українського інституту національної пам’яті.

В УІНП наполягали на необхідності перейменування Краснограда, посилаючись на дані видання “Історія міст та сіл УРСР: у 26 томах”. У ньому краєзнавець Петро Рущенко повідомив, що Костянтиноградський повіт у грудні 1922 року нагородили орденом “Трудового червоного прапора”, а заразом відзначили “відданість трудівників справі революції та соціалізму” новою назвою центру – Красноград замість Костянтинограда.

Однак у мерії припустили, що автори 26-томника просто “притягували” описані в ньому факти до 50-х роковин “Жовтневої революції”.

“Комісія з питань топоніміки при виконавчому комітеті Красноградської міської ради вирішила провести власне дослідження щодо пошуків документальних джерел, котрі б спростовували або підтверджували факт існування цих подій історичної давності”, – повідомили у фейсбуці Красноградської міськради.

Читайте також: Перейменування вокзалу в Харкові: замість “Слобідського” з’явилося 6 варіантів

Розслідування показало, що нову назву місто отримало раніше, ніж згаданий у радянському багатотомнику орден. Щоб це довести, чиновники підняли архіви в Полтаві та виявили, що Костянтиноград перейменували 9 листопада 1922 року.

“Тобто місто перейменовано ще до події вручення Костянтиноградському повітові відповідної державної нагороди, а не після цього (…) Історичне задокументоване тло подій свідчить про те, що проблемно пов’язувати зміну назви міста Костянтинограда на Красноград із врученням місту нагороди ордена “Трудового червоного прапора”, – вважають у мерії.

Там стверджують, посилаючись на слова краєзнавця Дмитра Мариненка, сказані “у приватній розмові”, що перейменовували місто просто з необхідності провести “деімперіалізацію” – прибрати з назви ім’я онука російської імператриці Костянтина. Пропоновані варіанти були безглузді та самі жителі запропонували “ідеологічно нейтральну назву міста – КРАСНОГРАД, красний – красивий”.

Щобільше, красноградські топографи так захопилися процесом, що навіть заглибилися у філологічні дослідження, доводячи, що ні слово “красний”, ні “град” – не російські. Дослідники навіть змогли пов’язати “красний” не з більшовиками, а з кольором українських оберегів та вишиванок.

Окремо вони розібрали прапор і герб міста, довівши, що й вони – “незаангажовані”.

“Ба більше, стилізовані три пелюстки полум’я газу (славна газовидобувна галузь нашого регіону) — досить виразно нагадують форму Малого Герба, державного символу України — Тризуба”, – вважають винахідливі топонімісти.

Підсумовуючи, вони повідомили спеціалістам УІНП список заслужених жителів міста, які вважали себе однозначно “красноградцями”.