Сьогодні 3 листопада: яке свято та день в історії

3 листопада – День ракетних військ та артилерії та День інженерних військ ЗСУ. Цього дня 1918 року в Першій світовій війні капітулювала Австро-Угорщина, а в Німеччині розпочалася Листопадова революція. 1937-го в урочищі Сандармох розстріляли видатних діячів України. 1941-го вибух зруйнував Успенський собор Києво-Печерської Лаври. 1962-го народився український театральний режисер Андрій Жолдак.

Свята та пам’ятні дати 3 листопада

3 листопада професійне свято відзначають у двох родах військ ЗСУ. Це День ракетних військ та артилерії.

А також День інженерних військ.

У світі: Міжнародний день біосферних резерватів (його вперше відзначили у 2022 році; біосферний резерват – це територія екосистем, визнана міжнародною програмою ЮНЕСКО “Man and the Biosphere” (MAB) – “Людина та біосфера”), День кліше, Всесвітній день косплею, Всесвітній день медузи.

3 листопада в історії

3 листопада 1918 року Австро-Угорщина капітулювала у Першій світовій війні. У цей день держава уклала Падуанське перемир’я з Антантою. Австро-Угорщина була тією країною, яка розпочала світову війну нападом на Сербію 28 липня 1914 року. Але результат чотирирічного кровопролиття став для імперії руйнівним: замість того, щоб придбати нові території, вона розпалася на низку держав.

На території Австро-Угорщини в різних її частинах компактно проживало 11 націй. В останні місяці війни в імперії відбувався відвертий хаос. З армії втекло близько 150 тисяч військових. Країною прокотилася хвиля протестів. А останніми днями перед капітуляцією розпочався “парад суверенітетів”: свою незалежність проголошували одна за одною різні частини Австро-Угорщини. 17 жовтня 1918 року унію з Австрією розірвав парламент Угорщини та проголосив незалежність країни. Про вихід зі складу імперії заявила Чехословаччина. Поляки також відокремили від колишньої імперії частину земель для возз’єднання їх із тими, що були під владою Німеччини та проголосили незалежність ще раніше. 19 жовтня Українська національна рада оголосила про створення Української держави (13 листопада вже була проголошена ЗУНР).

Уже 5 листопада в Будапешті Карла I Габсбурга скинули з угорського престолу. А за кілька днів він зняв із себе повноваження імператора Австрії та Богемії (хоча офіційно престолу так і не зрікся, оголосивши, що “усувається від управління державою”). Офіційно Габсбургів права на престол позбавив австрійський парламент 3 квітня 1919 року. Остаточно розпад Австро-Угорської імперії оформили 10 вересня 1919 року, коли у Парижі підписали Сен-Жерменський договір. Згідно з ним Австрія визнала незалежність нових держав і погодилася з кордонами, що склалися. Країни Антанти, у свою чергу, визнали незалежність Австрійської республіки. Австрії заборонили мати флот та авіацію, а армія не могла перевищувати 30 тисяч осіб. Також на країну наклали репарації.

3 листопада 1918 року розпочалося Кільське повстання, яке стало поштовхом для Листопадової революції в Німецькій імперії.

Як і австрійці, німці розуміли, що війну програно. Керівництво країни шукало можливості укласти перемир’я з Антантою. Але поки договір не було підписано, армія продовжувала воювати та зазнавати втрат. Бунт матросів у Кілі викликало рішення командування кинути їх у безнадійну битву. 24 жовтня адмірал Шеєр видав директиву флоту йти в “останню вирішальну битву” проти британців. Для кого з противників ця битва справді стане останньою, німецькі військові добре розуміли. Під час якірної стоянки поблизу міста міста Вільгельмсхафена в ніч із 29 на 30 жовтня частина екіпажів двох лінкорів відмовилася брати участь у суїцидальній атаці. Їхні побратими, які не були готові зрадити присязі, навели на бунтівників зброю та змусили 1 листопада повернутися в порт приписки – Кіль. Понад тисячу матросів заарештували.

3 листопада в Кілі пройшов мітинг саме на підтримку цих арештантів. Із самого початку планували мирну демонстрацію. Але по її учасниках відкрив вогонь військовий патруль. Загинули дев’ять демонстрантів, ще 29 отримали поранення. Один із матросів застрелив командира патруля. Для придушення заворушень на місце викликали війська, але піхотні частини, що прибули в Кіль, перейшли на бік повсталих. До вечора 4 листопада разом із матросами вони розбили урядові війська. Далі створили Раду робітничих і солдатських депутатів, а на всіх кораблях, окрім одного, що вийшов у море, підняли червоні прапори. Уряд усе ще робив спроби придушити повстання, але за кілька днів воно охопило всю Німеччину. 10 листопада 1918 року кайзер Вільгельм II виїхав до Нідерландів, де згодом зрікся престолу.

19 січня 1919 року в Німеччині провели вибори до Національних зборів.  Їхнє установче засідання пройшло 6 лютого 1919 року у Веймарі. А формально революція завершилася 11 серпня 1919-го із набранням чинності Веймарською конституцією та створенням Веймарської республіки. Щодо колишнього кайзера, то він продовжив жити в Нідерландах, хоча за Версальським мирним договором його оголосили винуватцем війни та мали віддати під суд Міжнародного трибуналу. Однак уряд Нідерландів відмовився видати Вільгельма, а країни Антанти не надто й “полювали” за ним. Вільгельм активно листувався з президентом Веймарської республіки Паулем фон Гінденбургом, з яким товаришував. Помер колишній кайзер вже під час Другої світової війни – 1941 року.

3 листопада 1918 року в Чернівцях відбулося Буковинське народне віче, яке одноголосно ухвалило рішення про приєднання Північної Буковини до ЗУНР.

3 листопада 1936 року президентські вибори в США вдруге виграв Франклін Рузвельт.

Він досі є єдиним президентом США, який обіймав цю посаду довше за два терміни. А саме – чотири рази, аж до смерті. Франклін Рузвельт вперше став президентом США під час Великої депресії (1933 року). І друге обрання стало результатом того, що його програма масштабних реформ – “Новий курс” – виявилася дієвою. Хоча Велику депресію традиційно датують по 1939 рік, але 1936-го найважчі дні вже були позаду. Рузвельт переміг на своїх других виборах “розгромно” – він отримав 523 голоси виборників проти 8 голосів у республіканця Альфреда Лендона. Чинного президента підтримали всі штати, крім двох – Мена та Вермонта. Саме Рузвельтові довелося провести США через Другу світову війну. Він переконав Конгрес у необхідності введення ленд-лізу та підтримки навіть таких ідеологічних противників, як СРСР. Президент помер 12 квітня 1945 року від крововиливу в мозок, трохи не доживши до самогубства Гітлера, капітуляції Німеччини та остаточної перемоги у Другій світовій війні.

3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох за рішенням НКВС розстріляли 265 ув’язнених так званого “першого соловецького етапу”. У списку тих, кого вбила радянська влада 3 листопада, – видатні діячі української політики, культури й мистецтва. Серед них –  Лесь Курбас, Микола Зеров, Микола Куліш, Матвій Яворський, Володимир Чехівський, Валер’ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер’ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий.

3 листопада 1941 року вибух зруйнував Успенський собор Києво-Печерської Лаври, збудований у XI столітті.

“Вибух був настільки потужним, що вся територія монастиря була всіяна уламками мозаїк, фресок, різьби та цегли. Загорілася трапезна церква, музеї та бібліотеки, архіви й навіть дзвіниця”, – описує події Український інститут національної пам’яті.

Існує кілька версій того, хто висадив у повітря собор. Зрозуміло, що за радянських часів усе “списали” на німецьких оккупантів. При цьому є свідчення лейтенанта 11-го взводу спецпризначення Михайла Татарського про те, що вибухівку заклали ще влітку 1941-го мінери, яких він очолював. Тож головні варіанти: підірвав хтось із радянських підпільників, сталася детонація через пожежу або висадили в повітря німці, які або не змогли, або не захотіли розмінувати будівлю.

Однозначно, що окупаційна німецька влада знала про замінування. До знищення собору з Лаври вивезли найцінніші музейні колекції, архіви та книги. Їх відправили до Берліна. Храм збудували заново у 2000 році.

3 листопада 1962 року народився український театральний режисер Андрій Жолдак, який прославив на весь світ Харківський державний академічний український драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка.

Жолдак був художнім керівником театру в 2002-2005 роках. За цей час у Харкові поставили спектаклі “Гамлет. Сни”, “Один день Івана Денисовича”, “Місяць кохання”, “Гольдоні. Венеція”, “Ромео та Джульєтта. Фрагмент”. Театр Жолдака був абсолютно нестандартним для харківського глядача на той момент, адже режисер широко застосовував прийоми сучасного, авангардного театру, провокував, ставив вистави тривалістю чотири-п’ять годин, саджав акторів у клітки або відправляв на сцену голими. З 2006 року Жолдак живе та працює в Німеччині. Він був достатньо популярним у РФ і проводив там вистави після 2014 року. Але в перші дні повномасштабного вторгнення повідомив про рішення зняти своє прізвище з афіш драматичних та оперних вистав, поставлених ним у РФ. Він заявив про геноцид громадян України, здійснюваний РФ.

“Вважаю, що весь цивілізований світ повинен перестати співпрацювати з представниками сьогоднішніми російської культури, бо ця країна сьогодні є людиноненависницькою і небезпечною для людей та цивілізації”, – заявив він у коментарі виданню “Гордон“ .

У липні 2023 року Жолдак випустив прем’єру “Ромео та Джульєтта” у румунському Театрі імені Раду Станка. Вистава отримала позитивні відгуки критиків.

Церковне свято 3 листопада

3 листопада за новим церковним календарем в Україні – день пам’яті мучеників Акепсима, єпископа, Йосифа, пресвiтера, i Аїфала, диякона. Єпископ Акепсим очолював християнську Церкву в одному з міст Персії. Цар Сапор наказав розшукати та стратити християнське духовенство. Схопили й Акепсима, якому на той момент було 80 років. Його привели до міста Арбели, де святий старець перед судом відмовився принести жертву язичницьким богам. За це старця жорстоко побили та кинули до в’язниці. Наступного дня до цієї в’язниці відправили 70-річного пресвітера Йосифа та диякона Аїфала. Три роки їх усіх тримали в кайданах, мучили голодом та спрагою. А потім до храму неподалік Арбелів, прибув цар Сапор і захотів побачити мучеників. Замордовані старці постали перед царем і знову твердо відмовилися вклонитися язичницьким богам. Тоді єпископу Акепсиму відрубали голову, а пресвітера Йосифа та диякона Аїфала забили камінням.

Народні прикмети

Якщо 3 листопада випав перший сніг, то зима буде ранньою.

Якщо день сонячний, то в найближчі дні погода буде ясною, але морозною.

Що не можна робити 3 листопада

Не можна вирушати в далеку дорогу.

Не можна стригти волосся.

Не можна садити дерева.