Сьогодні 4 листопада: яке свято та день в історії

4 листопада в Україні – День залізничника. Цього дня 1861 року на вокзал у Львові прибув перший поїзд із Відня. 1918-го почалися перші масштабні бої польсько-української війни 1918-1919 років – за Перемишль. Цей день 1922 заведено вважати днем ​​відкриття гробниці єгипетського фараона Тутанхамона. 1995-го єврейський екстреміст убив – прем’єр-міністра Ізраїлю Іцхака Рабіна.

Свята та пам’ятні дати 4 листопада

4 листопада в Україні – День залізничника та День регулювальника.

У світі відзначають: День Тутанхамона, День сумчастого мурахоїда та День здорового глузду.

4 листопада в історії

4 листопада 1861 року до Львова прибув перший пасажирський потяг із Відня. Потяг мав власне ім’я – “Ярослав”.

Залізничну колію з Перемишля до Львова, протяжністю 90 км, почали прокладати 1859-го, а будівництво вокзалу завершили напередодні прибуття першого рейсу – у жовтні 1861-го. Потяг зустрічали музиканти та жителі міста, а на станціях його вітали сотні мешканців сіл. Надалі почалося регулярне пасажирське сполучення між Львовом та Віднем. Потяг між містами рухався зі швидкістю до 30 км/год.

4 листопада 1918 року вночі розпочалися перші масштабні бої польсько-української війни 1918-1919 років – за Перемишль. Напередодні Австро-Угорська імперія, до складу якої входили як польські, так і українські землі, капітулювала у Першій світовій війні. Держава, до складу якої входили землі 11 народів, розпадалася на частини. Свою незалежність проголосили й українці, і поляки. Але останні претендували на входження українських земель до складу Польщі. 31 жовтня у Львові відбулося засідання Української національної ради та Військового комітету. На ньому вирішили діяти на випередження та захопити владу в місті, доки туди не прибула так звана Польська ліквідаційна комісія. І це зробили. А вже 1 листопада відбулася перша подія українсько-польської війни – збройний виступ проти української влади у Львові об’єднаних польських підпільних військових організацій. Подібні виступи пройшли й в інших містах: Дрогобичі, Самборі, Перемишлі тощо. У Перемишлі, окрім виступів польських військових, відбувалися також сутички між громадянськими – українцями та поляками. Австрійський губернатор відмовився передати владу в місті українцям. Він передав її полякам, і місто формально приєднали до Польщі. Коли польська поліція придушувала українські протести, загинуло семеро студентів. І це спровокувало вже збройне повстання українців у місті. Українська влада у Львові розуміла, що Перемишль, який пов’язаний із містом прямим залізничним сполученням, по суті, є ключем до Львова. Але на початку з поляками намагалися домовлятися, 2 листопада домоглися рішення створити спільну комісію. Але в ніч із 3 на 4 листопада загони українських добровольців за участю низки колишніх вояків Українських січових стрільців захопили правобережжя Перемишля. Почалися бої. Уже 10 листопада до міста підійшли 2000 польських солдатів із бронепоїздом, броньовиками та гарматами. Проти них було лише 700 українських добровольців. Проте українці не прийняли ультиматум і не здалися. Надвечір 11 листопада польські сили захопили міське управління та зміцнилися на позиціях. Бої закінчилися наступного дня, українські сили відступили.

4 листопада 1922 року заведено вважати днем відкриття гробниці єгипетського фараона Тутанхамона. Інколи називають іншу дату – 5 листопада. Проте ООН Днем Тутанхамона визначила все ж четверте. У цей день дослідники, які працювали під началом англійця Говарда Картера, знайшли першу кам’яну сходинку сходин, що вели до гробниці Тутанхамона.

Світову славу ім’я саме цього єгипетського фараона (далеко не наймогутнішого) отримало через те, що його гробниця – єдина збереглася до ХХ століття не розграбованою. Відкриття, яке зробив Говард Картер, стало сенсацією й викликало у світі сплеск зацікавленості історією Стародавнього Єгипту. До цього відкриття Картер провів вісім років у марних пошуках в Долині Царів – проте не здавався. Вхід до вцілілої гробниці Тутанхамона несподівано знайшли під фундаментом однієї з робітничих хатин, зовсім поруч із гробницею Рамзеса IV. Знайдені сходини дослідники розчистили, пробралися крізь дві стіни та потрапили до камери, заповненої скринями, ложами, кріслами, вазами, різноманітними речами царського ужитку. У камері збереглися давньоєгипетські цінності: золото й коштовності, а також кераміка та посуд, виготовлені з алебастру. Також на місці віднайшли паланкін із позолоченими прикрасами й трон, поверхня якого була оброблена золотом, склом, фаянсом і коштовностями. Але це було лише перше сенсаційне відкриття.

За першою камерою віднайшлась друга, де також містилася маса історичних цінностей, а повсюди значилися імена й титули власника цього багатства – фараона Тутанхамона.  У лютому 1923 року Картер пробив отвір у стіні та поступово дістався гігантського ковчега в усипальниці. У першому ковчегу знаходився інший. Обидва – позолочені та заповнені низкою дорогоцінних прикрас. Якщо печатка першого ковчегу була порушена, то на другому вціліла. Це була печатка із тронним іменем фараона Тутанхамона — єдина ціла печатка в усій Долині царів. Цю печатку зламав особисто Картер. Там віднайшовся третій ковчег, а також – багато інкрустована зброя Стародавнього Єгипту. У третьому ковчегу був четвертий, і лише в тому – жовтий кварцитовий саркофаг, закритий важкою плитою з рожевого граніту. У саркофазі містилася золота труна у формі мумії, а в ній – ще одна труна, виконана з дерева й покрита золотом та інкрустаціями.

Нарешті, третя труна із самим тілом фараона була виконана з чистого золота та зображала самого Тутанхамона в образі бога Осіріса. На самому тілі Тутанхамона виявили велику кількість старовинних прикрас – браслетів, амулетів і кілець. Позаду усипальниці виявили скарбницю. Усі скрині та ковчеги в ній були цілими й запечатаними. Мумія фараона й досі знаходиться в Долині Царів, а більшість знайдених у гробниці цінностей перемістили до Каїрського музею єгиптології.

4 листопада 1970 року помер Герой України та один із воїнів, які встановили радянський прапор на даху німецького Рейхстага 30 квітня 1945 року, Олексій Берест.

Берест загинув, рятуючи з-під потяга дитину. 3 листопада 1970 року близько 19:00 він вів п’ятирічного онука Альошу з дитсадка. Вони переходили залізничну колію в Ростові-на-Дону біля платформи “Сільмаш”. Попереду йшла жінка із маленькою дівчинкою. У цей момент під’їхала електричка, і до неї кинувся натовп. Хтось штовхнув дитину – і дівчинка впала на іншу, паралельну залізничну лінію. Там мчав поїзд. Берест кинувся рятувати дитину – він встиг викинути її з рейок. Але сам уже не врятувався – потяг відкинув чоловіка на платформу навпроти. 4 листопада о 4-й ранку Берест помер. Звання Героя України йому надали посмертно – вже в роки незалежності.

4 листопада 1995 року єврейський націоналіст Ігаль Амір убив прем’єр-міністра Ізраїлю Іцхака Рабина. Це сталося після виступу Рабина на багатотисячному мітингу в Тель-Авіві. За рік до цього Рабин отримав Нобелівську премію миру разом із “вічним ворогом” Ізраїлю – лідером Палестини Ясиром Арафатом. Це стало наслідком знайденого ними розуміння та підписаних Угод в Осло, які здавалися виходом з ізраїльсько-палестинського конфлікту. Також Рабин підписав мирну угоду з Йорданією. Саме про примирення з одвічними ворогами він говорив в останній своїй промові.

“Я прослужив в армії двадцять сім років. Я воював до тих пір, поки не блиснула перша надія на мир. Сьогодні я вірю, що є шанс, і досить реальний, – говорив він у той день. – Мирний процес пов’язаний з труднощами, іноді з дуже великим болем. Безболісних шляхів у нашого народу не залишилося, однак мирний шлях краще стежки війни”.

Вбивця наздогнав Рабина, коли той підходив до свого автомобіля. Ігаль Амір був людиною ультраправих поглядів і надалі на суді пояснив свої дії тим, що “захищав народ Ізраїлю від угод в Осло”. Рабин, у якого Амір зробив три постріли, помер через 40 хвилин у лікарні. Самого вбивцю засудили до довічного ув’язнення із перебуванням в одинарній камері.

Церковне свято 4 листопада

4 листопада за новим церковним календарем в Україні вшановують пам’ять преподобного Йоаникія Великого. Він походив із бідної родини, не отримав освіти, але був дуже ревним християнином. Бувши юнаком, прослужив шість років у війську імператора Лева IV. Але прагнув служіння Богу. Тож за першої нагоди зрікся світу й мав намір одразу піти в пустелю, однак перед тим за порадою старців два роки все ж прожив у монастирі. А після того три роки жив у пустелі – в глибокій самоті. Згодом прийняв чернечий постриг, жив у затворі, а далі вирушив у Хелідон до великого постника Георгія. Подвижники прожили разом три роки. Уже в глибокій старості Йоаникій оселився в Антидієвій обителі, де пробув у затворі до своєї смерті. Помер він 4 листопада 846 року у віці 94-х років. За переказами, Йоаникій мав дар пророцтва, а під час молитви підіймався над землею, умів ставати невидимим і робити невидимими інших.

Народні прикмети

Якщо 4 листопада немає дощу, то наступного року буде поганий врожай.

Якщо ж дощ іде, то зима настане рано.

Якщо сонце яскраво світить, але не гріє, то листопад буде морозним.

Що не можна робити 4 листопада

4 листопада не варто вирушати в дорогу, краще провести день вдома.

Не можна, щоб вночі з 4 на 5 листопада в спальню проникало місячне сяйво – краще закрити вікна шторами.

Не можна пити спиртне.