Сьогодні 6 листопада: яке свято та день в історії

6 листопада 1492 року вважають однією з можливих дат, коли Христофор Колумб вперше зіткнувся з курінням. У 1914-му всі країни Антанти оголосили війну Османській імперії. У 1932-му в Німеччині пройшли останні демократичні вибори перед захопленням влади Гітлером. У 1943-му радянські війська вибили нацистів із Києва. 1991-го в Україні призначили першого начальника СБУ – Євгена Марчука.

Свята та пам’ятні дати 6 листопада

6 листопада – Міжнародний день запобігання експлуатації довкілля під час війни та збройних конфліктів. В Україні – це день вигнання нацистських окупантів із Києва.

У світі також: Міжнародний день пам’яті тварин, що загинули від рук людини, День орієнтування без компаса, День саксофона, День якісної роботи. 6 листопада цього року розпочинається Міжнародний тиждень науки та миру (його проводять щороку в тиждень, на який припадає 11 листопада).

6 листопада в історії

6 листопада 1492 року вважається однією з можливих дат, коли на Кубі Христофор Колумб вперше зіткнувся з курінням.

Трапляються й інші варіанти цієї дати, зокрема 12 жовтня того ж року. Звичку, якої зараз не можуть позбутися мільйони людей у ​​світі, Колумб перейняв у аборигенів, що живуть на Кубі. Вони курили “сигаро” – рулони скрученого тютюнового листя. І це листя мореплавець привіз із собою до Європи. Цікаво, що європейці, побачивши, як матрос команди Колумба видихає дим із рота, спочатку запідозрили його в одержимості дияволом. Цього матроса – Родріго де Хереса навіть кинули до в’язниці, де чоловік провів сім років. Врятувала його легалізація куріння в Іспанії. Коли випускати дим із рота стало нормою, колишнього “одержимого” амністували та випустили з в’язниці.

6 листопада 1914 року (за іншою версією – 5-го) Велика Британія та Франція оголосили війну Османській імперії. Ще одна із країн Антанти – Російська імперія – зробила це на кілька днів раніше. Османська імперія на початку Першої світової війни не поспішала вступати в неї. Формально вона входила до союзу Центральних держав, але 3 серпня заявила про свій нейтралітет. Напередодні Першої світової – Османська імперія провела невдалі для себе війни: з Італією (1911-1912) і ряд Балканських воєн (1912-1913). При цьому турки втратили частину територій на заході та суттєво ослабли. Більшість членів турецького уряду (зокрема великий візир) виступали проти ще однієї війни. Але її жадав військовий міністр Енвер-паша.

Він розпочав військові дії в координації з німецьким командуванням, не отримавши згоди інших членів уряду. 29-30 жовтня турецький флот під командуванням німецького адмірала Сушона обстріляв Севастополь, Одесу, Феодосію та Новоросійськ. Отже, вже 2 листопада Росія оголосила війну Османській імперії. Слідом за нею це зробили Велика Британія та Франція.

Читайте також: Кінець Османської імперії: 29 жовтня 1923 року Туреччину проголосили республікою

6 листопада 1932 року в Німеччині відбулися останні демократичні вибори – перед захопленням влади Гітлером. Формально на виборах перемогли націонал-соціалісти, але насправді (порівняно з попереднім результатом) нацисти втратили майже 2 млн голосів. А от комуністи отримали більшу підтримку, аніж на попередніх виборах – майже 17% голосів.

Ці вибори були позачерговими. Їх ініціював рейхсканцлер Німеччини Франц фон Папен з метою запобігти вотуму недовіри, який йому готували комуністи. Рейхспрезидент Пауль фон Гінденбург погодився з Папеном і у вересні 1932 розпустив рейхстаг. Але Папен від цього не виграв. Чотири умовно “пропрезидентські” партії, які підтримували рейхсканцлера, набрали на позачергових виборах лише 26% голосів. 50,7% місць у рейхстазі отримали непримиренні вороги – НСДАП та Компартія Німеччини. Сформувати будь-яку коаліцію без підтримки президента Гінденбурга та лояльних йому політичних сил було неможливо. 17 листопада фон Папен пішов у відставку. Після низки невдалих спроб сформувати уряд у середині січня 1933 року Гітлер заявив Папену, що НСДАП готова вступити в урядову коаліцію, що підтримується президентом, але за умови, що партія отримає посади канцлера і міністра внутрішніх справ. 30 січня Гінденбург прийняв ці умови та погодився призначити рейхсканцлером Гітлера. Далі, як відомо, Гітлер добився проведення перевиборів, напередодні яких після підпалу Рейхстага зміг вибити для себе надзвичайні повноваження, “збити” головних конкурентів – комуністів і провести голосування так, як йому було потрібно. Наступні вільні вибори пройшли вже після завершення Другої світової – 1949-го у Західній Німеччині.

6 листопада 1943 року радянські війська вигнали нацистів із Києва.

Завершення битви за Київ хотіли присвятити черговим роковинам так званої “Жовтневої революції”. Традиційно командування не цікавила кількість жертв, які необхідно було принести для досягнення цієї мети у визначений Сталіном термін.

“Бажання Верховного Головнокомандувача Збройних сил СРСР коштувало життя 417 тисячам бійців Червоної армії”, – повідомляє Український інститут національної пам’яті.

6 листопада 1991 року в Україні призначили першого начальника Служби безпеки України. Структуру, яку тоді називали Служба національної безпеки, очолив Євген Марчук. Він керував СБУ майже три роки – до літа 1994-го. Надалі Марчук обіймав різні посади в уряді України – зокрема був прем’єр-міністром, очолював РНБО, був Міністром оборони України та балотувався на пост президента України (і мав реальні шанси перемогти Леоніда Кучму). Після початку російсько-української війни з травня 2015 року працював у Тристоронній контактній групі. Помер Марчук 5 серпня 2021 року.

Церковне свято 6 листопада

6 листопада за новим церковним календарем в Україні вшановують пам’ять святителя Павла, патріарха Константинопольського, сповідника.  Святитель Павло отримав патріаршу катедру після смерті патріарха Константинопольського Олександра. У цей час імператора Констанція – прихильника єретиків аріан – не було в Константинополі. Коли він повернувся, то скликав собор, який оголосив Павла поваленим, імператор вигнав його зі столиці. Катедру віддали аріанину Євсевію Нікомідійському. Павло пішов у Рим, де знайшли собі притулок й інші православні єпископи, вигнані Євсевієм. Однак Євсевій займав катедру недовго – він помер. І після його смерті Павло повернувся до Константинополя. Проте імператор знову вигнав його, і святителю довелося повертатися до Риму. Але за Павла заступився римський імператор Констант – він написав своєму співправителю Констанцію лист, у якому вимагав впустити до Константинополя вигнанця. Це спрацювало – Павлу повернули патріарший престол. Але після смерті Константа під час перевороту Павла відправили на заслання до Вірменії. Там, у місті Кукуз, він прийняв мученицьку кончину. На літургію, яку звершував патріарх, увірвалися аріани та задушили його святительським омофором.

Народні прикмети

Якщо ворони зібралися в зграї, то піде сніг.

Якщо 6 листопада випав перший сніг, то зима буде сніжною й теплою.

Якщо цього дня тепло, то великих холодів узимку не буде.

Що не можна робити 6 листопада

Не можна ображати тварин.

Не можна пліткувати.

Не можна відмовляти в допомозі.