Сьогодні 8 листопада: яке свято та день в історії

8 листопада 1877 року народився полковник легіону Українських січових стрільців та політик ЗУНР Дмитро Вітовський. У 1895-му Рентген відкрив X-промені. У 1923-му розпочався Пивний путч у залі “Бюргербройкеллер” у Мюнхені, а 1939-го там само стався замах на Гітлера.

Свята та пам’ятні дати 8 листопада

8 листопада – Міжнародний день радіології (або День рентгенівського проміння), а також – Всесвітній день урбанізму.

Крім того, у світі: День людини, яку вважають нездатною до навчання, Всесвітній день без Wi-Fi, Міжнародний день патології, День солідарності з інтерсекс-людьми (або День пам’яті інтерсексуалів) та Всесвітній день піаніста.

8 листопада в історії

8 листопада 1519 року Ернан Кортес прибув до Теночтітлана. Він з’явився до вождя ацтеків Монтесуми II із солідною армією. І Монтесума прийняв непроханих гостей мирно.

Однак пізніше підручні Кортеса напали на Монтесуму та надалі керували за його спиною. Це призвело до народного повстання та вбивства вождя натовпом. Надалі загарбники зруйнували Теночтітлан, а на руїнах старовинного міста заснували Мехіко – майбутню столицю Мексики.

8 листопада 1877 року народився український політик та військовий Дмитро Вітовський.

Він був полковником Українських січових стрільців та Української галицької армії, а також держсекретарем військових справ ЗУНР. Вітовський мав юридичну освіту та досвід служби в австрійському війську. Курінь УСС він очолив із початку Першої світової війни. У квітні 1918-го разом із австрійськими військами прибув на територію УНР – до сучасного Запоріжжя. Там брав участь у створенні українських шкіл та газети “Січ”. Із розпадом Австро-Угорської імперії очолив Центральний військовий комітет у Львові. Був організатором “Листопадового чину”, а надалі став військовим міністром (держсекретарем) у ЗУНР. Загинув в автокатастрофі – повертаючись до України з мирної конференції у Парижі навесні 1919 року.

8 листопада 1895 року Вільгельм Конрад Рентген відкрив X-промені.

На той момент винахідник був керівником фізичного інституту Вюрцбурзького університету. Він мав звичку допізна засиджуватися в лабораторії. У черговий раз, коли його помічники вже пішли додому, Рентген зауважив, що фотоматеріали, які лежали поруч із трубкою Гітторфа й були упаковані у світлонепроникний папір, виявилися засвіченими після прояву. Він не списав це на випадковість, а вирішив знайти причину та розпочав серію експериментів. У ході цих досліджень Рентген виявив, що від вакуумних трубок виходять невидимі промені, які змогли пробити чорну упаковку і змусили світитися речовини, що флуорескують. Тоді він почав розміщувати між трубкою та ширмою різні предмети з різних матеріалів, і відзначив, що кожен із них виявлені промені пронизують по-різному. Серед іншого він проексперементував і з людським тілом – сфотографував за допомогою невидимого проміння свою руку. Це був перший знімок, який згодом назвуть рентгенівським. Свої дослідження Рентген проводив на самоті, нікому з колег не повідомляючи про відкриття. Так минуло сім тижнів. І лише 28 грудня він уперше виступив з інформацією про відкриття перед вюрцбурзьким фізико-медичним товариством. Виявлені промені вчений назвав “Х-променями”. Незабаром це відкриття почали застосовувати в медицині для діагностування переломів. До речі, Рентген не патентував відкриття, вважаючи, що воно має належати всім.

8 листопада 1923 року в пивному залі “Бюргербройкеллер” у Мюнхені розпочався Пивний путч – перша, невдала, спроба Гітлера та його партії НСДАП захопити владу в Німеччині.

Центральна влада в Німеччині була відверто слабкою, в країні виникали заворушення та протестні акції, спричинені економічною кризою та французькою окупацією Рура. 2 вересня на мітингу в Нюрнберзі “Німецьке товариство боротьби” (об’єднання НСДАП та штурмових загонів Рема) проголосило за мету повалення Веймарської республіки та відмову від Версальського договору. У цьому Гітлера підтримав авторитетний військовий генерал Еріх Людендорф. 26 вересня нещодавно призначений рейхсканслер домігся запровадження надзвичайного стану в країні. Але уряд Баварії відмовився виконувати розпорядження з Берліна. Там вирішили запровадити власний надзвичайний стан, призначивши “комісара землі Баварія” з диктаторськими повноваженнями – лідера баварських правих Густава фон Кара. Крім Кара, до керівництва прийшли командувач баварських частин рейсхверу та начальник поліції.

Нацисти у протистоянні керівництва Баварії та уряду побачили шанс для здійснення державного перевороту. Гітлер уже уявляв собі похід на Берлін – такий, як марш на Рим, що привів до влади в Італії Муссоліні. Лідер нацистів запропонував керівникам Баварії реалізувати спільно подібну акцію. Але ті відмовились. Тож нацисти дійшли висновку: треба брати владу у свої руки. Це й призвело до Пивного путчу. Він розпочався увечері 8 листопада 1923 року в пивному залі “Бюргербройкеллер”. Там Густав фон Кар виступав із промовою. Посеред неї Гітлер вийшов на сцену, видерся на стіл і вистрілив із пістолета в стелю. Він заявив, що почалася революція, баварський уряд скинутий, а він особисто збирається сформувати тимчасовий уряд. Близько 500 штурмовиків оточили приміщення та встановили зовні кулемети.

За добу, яку бунтівники “були при владі”, вони захопили баварське військове міністерство, взяли в заручники представників міської ради Мюнхена. Але не змогли захопити телеграф і телефонну станцію, звідки влада Баварії зв’язалася з Берліном. Наступного дня до Мюнхена прибули війська для придушення путчу. До протидії бунтівникам долучилася місцева поліція. А спроба нацистів влаштувати демонстрацію на свою підтримку закінчилася тим, що від куль поліції загинули 14 путчистів (також було вбито чотирьох поліцейських). Наступного дня Гітлера заарештували за звинуваченням у державній зраді. Герінг та Гесс бігли до Австрії. Учасники путчу дістали різні тюремні терміни. Майбутнього фюрера засудили до п’яти років позбавлення волі. Але звільнили набагато раніше – лише за 9 місяців. Перебуваючи у в’язниці, він писав свій програмний твір – “Mein Kampf” (“Моя боротьба”).

8 листопада 1939 року німецький столяр Йоганн Георг Ельзер вчинив замах на Адольфа Гітлера – підірвав ту саму пивну “Бюргербройкеллер”, де почався Пивний путч. План Ельзера був продуманий до деталей і чітко реалізований. Від смерті Гітлера врятувала несподівана зміна у його графіку. Надалі на численних допитах організатор замаху заявляв: усе робив сам, не маючи ні замовників, ні соратників.

Він був стурбований мілітаризацією Німеччини та тим, що Гітлер веде країну до великої війни. Задум убити фюрера остаточно сформувався в Ельзера після підписання Мюнхенської угоди – коли антифашист зрозумів: Франція та Велика Британія не збираються зупиняти Гітлера. Напад Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року змусив столяра прискорити дії. Він вирішив убити Гітлера та його найближчих поплічників під час щорічного заходу в пивній “Бюргербройкеллер”.

Для цього Ельзер влаштувався працювати на каменоломню, звідки за місяць виніс 105 динамітних шашок та близько 125 детонаторів. Щовечора він заходив у пивну та замовляв кухоль пива. А перед самим закриттям закладу йшов до туалету та ховався, щоб вийти вночі, коли в будівлі порожньо. У цей час він вручну зубилом довбав нішу в колоні, перед якою щорічно встановлювали трибуну для Гітлера. Щоб його не почули, столяр працював лише в ті моменти, коли в закладі відбувався автоматичний злив води – по 15-30 секунд на кожні 10 хвилин. У створений отвір він у ніч із 7 на 8 листопада заклав вибуховий пристрій власного виробництва. Годинниковий механізм мав спрацювати о 21:20. За всіма розрахунками, саме в цей момент Гітлер вимовляв би свою промову. Зазвичай, вона тривала з 20:30 до 22:00 (або й довше). Але саме цього дня через сильний туман замість традиційного перельоту до Берліна після промови Гітлер вирішив їхати потягом. Відправлення з вокзалу було заплановано на 21:30. Тож промову змістили в часі та скоротили. Фюрер завершив виступати близько 21:00, а після цього ще поспілкувався із присутніми. Він встиг вийти із зали за кілька хвилин до вибуху та навіть подолати таку відстань, що не почув його. Про вибух він дізнався лише під час зупинки поїзда в Нюрнберзі. У “Бюргербройкеллері” того вечора загинули семеро людей, а 63 отримали поранення.

Ельзера затримали під час спроби незаконно перетнути державний кордон Швейцарії. Надалі його тримали в концтаборі Заксенхаузен, а згодом – у Дахау. Ельзера вбили за кілька тижнів до самогубства Гітлера – 9 квітня 1945 року. Особисте розпорядження Гіммлера щодо долі Ельзера виконав комендант Дахау Едуард Вейтер.

Церковне свято 8 листопада

8 листопада за новим церковним календарем в Україні відзначають Собор Архістратига Михаїла та iнших небесних сил безплотних. Архангелiв: Гавриїла, Рафаїла, Уриїла, Селафиїла, Єгудиїла, Варахиїла та Єремиїла. Святкування цього дня було встановлено на початку IV ст. на Помісному Лаодикійському Соборі. Ангельські чини поділяються на три ієрархії – вищу, середню та нижчу. Кожну ієрархію становлять три чини. До вищої ієрархії входять: Серафими, Херувими та Престоли. Середні: Панування, Сили та Влади. Нижні: Початки, Архангели та Ангели. Над усіма дев’ятьма чинами поставлено святого Архістратига Михаїла (його ім’я в перекладі з єврейського – “хто як Бог”). Відомі також архангели: Гавриїл – фортеця (сила) Божа; Рафаїл – зцілення Боже, цілитель людських недуг; Уриїл – вогонь чи світло Боже, просвітитель; Селафіїл – молитовник Божий, що спонукає до молитви; Єгудиїл – славить Бога, який зміцнює трудящих для слави Божої і дбає про відплату їм за подвиги; Варахіїл – роздавач благословення Божого на добрі справи, який просить для людей милості Божої; Єреміїл – піднесення до Бога.

Народні прикмети

Якщо в цей день зоря червона, то розпочнуться затяжні холоди.

Якщо 8 листопада потепління, то зима буде з відлигами.

Що не можна робити 8 листопада

Не можна брати в руки гострі та ріжучі предмети – великий ризик поранитися.

Не можна заздрити та скаржитися на долю.