Сьогодні 15 листопада: яке свято та день в історії

15 листопада в Україні за новим церковним календарем розпочинається Різдвяний піст. У 1904 році в цей день Кінг Жиллетт запатентував бритву зі змінними лезами. У 1919-му відбулося останнє засідання Директорії УНР. У 1940-му в ніч з 14 на 15 листопада понад 500 німецьких літаків знищили бомбардуванням британське місто Ковентрі. 1971-го корпорація “Intel” випустила свій перший мікропроцесор. 2022-го РФ здійснила чергову масовану ракетну атаку на енергетику України. Харків залишився без світла.

Свята та пам’ятні дати 15 листопада

15 листопада – Всесвітній день рециклінгу чи Всесвітній день вторинної переробки сировини.

Також у світі: Міжнародний день письменників, які ув’язнені, Всесвітній день боротьби проти хронічного обструктивного захворювання легень, Всесвітній день географічних інформаційних систем та Міжнародний день сиру та хліба.

15 листопада в історії

15 листопада 1904 року Кінг Кемп Жиллетт запатентував винахід, який зробив його прізвище номінальним, – безпечну бритву зі змінними лезами. Жиллетт був людиною непростої долі.

Він почав сходження до вершини з краху бізнесу свого батька, сам став мільйонером, а потім розорився. Батько майбутнього “магната гоління” володів швейною майстернею, яка вщент згоріла під час великої пожежі в Чикаго. Після цього чоловік уже не відновив бізнес та спився. Тому юному Кінгу довелося шукати бодай якусь роботу з 17 років. Ідея, яка зробила його багатим, прийшла до Жиллетта, коли йому було вже 40 років. Як можна здогадатися – під час гоління. На той момент голилися небезпечними бритвами, які швидко тупилися, і їх постійно треба було “підточувати”, що забирало багато часу. Жиллетт подумав, що ідеально було б мати бритву, лезо якої можна просто викинути, коли воно затупиться.

Безпечні бритви (станки) на той момент уже існували, але у них були дорогі ковані леза, які не викидали, а знову ж таки – точили. Головним ноу-хау винахідника стала технологія виготовлення дешевих штампованих лез із вуглецевої сталі. У перший рік виробництва компанія, яку створив Жиллетт з товаришами, що брали участь у розробках, продала лише 51 бритву та 168 лез. А на наступний – вже 90 тисяч станків і 123 тис. лез. У якийсь момент Кінг Жиллетт вирішив продавати самі бритви нижче за собівартість (а іноді просто роздавати). Адже головним було “підсадити” клієнтів на леза. І це спрацювало. Уже за два роки він став мільйонером. А 1917-го замовлення на леза Жиллетт отримав від уряду – для армії США (на 36 мільйонів лез). Стрімкий підйом мільйонера різко обірвався під час біржового краху 1929 року, за яким почалася Велика депресія. Жиллетт навіть втратив контроль над своєю компанією, відправлений у відставку радою директорів. Він помер 9 липня 1932 року в Лос-Анджелесі.

15 листопада 1919 року в Кам’янці-Подільському відбулося останнє засідання Директорії УНР.

Цього дня тимчасову “столицю” залишили два члени директорії – Федір Швець та Андрій Макаренко, а також Євген Петрушевич – диктатор ЗУНР (або керівник Західноукраїнської області УНР – його статус на той час був сумнівним). Щоб зрозуміти, як лише за рік (з моменту створення Директорії) ситуація досягла такої кризи, потрібно врахувати воєнну, зовнішньополітичну ситуацію та внутрішні суперечності між двома частинами соборної Української держави.

Розбіжності в баченні, з яким ворогом насамперед потрібно боротися, виникли майже одразу після проголошення Акту Злуки між УНР та ЗУНР – 22 січня. У процесі об’єднання голова парламенту ЗУНР Євген Петрушевич став шостим членом Директорату УНР (поряд із Володимиром Винниченком, Симоном Петлюрою, Федіром Швецем, Андрієм Макаренком та Опанасом Андрієвським). Уже 10 лютого у відставку пішов Винниченко (у травні – Андрієвський). Паралельно почався розкол між “наддніпрянами” та “галичанами” – найяскравіше між Петлюрою та Петрушевичем.

Першим “дзвіночком” стали переговори із представниками Антанти. 28 лютого 1919 року французька делегація запропонувала провести тимчасову демаркаційну лінію територією західноукраїнських земель, віддавши третину Східної Галичини (зі Львовом) полякам. Таке рішення називали тимчасовим – до проведення у Парижі мирної конференції. Петрушевич відмовився. Тим часом Петлюра переконував галичан прийняти ці умови, адже вони відкривали шлях до визнання УНР країнами Європи та подальшої військової підтримки проти більшовиків. Далі розкол тільки посилювався: Петлюра вважав за можливе домовитися з поляками, щоб виступити проти головного для нього ворога – росіян. Петрушевич навпаки вважав головним ворогом поляків, які претендували землі ЗУНР, і з росіянами (принаймні, їх “білою” частиною на чолі з Денікіним) вважав за можливе домовлятися.

Суперечності максимально загострилися, коли 9 червня 1919 року несподівано для “центру” галичани проголосили Петрушевича диктатором, передавши йому всю повноту влади. Керівництво Директорії сприйняло це як спробу держперевороту. 27 червня Петлюра телеграмою спробував викликати “диктатора” на килим у Кам’янці-Подільському, але Петрушевич чемно відмовився, пославшись на воєнні обставини. 4 липня в Уряді УНР утворили міністерство у справах Галичини, а Петрушевича позбавили членства в Директорії. Тим часом, Українська галицька армія Петрушевича відступала під тиском поляків. Тому галичани змушені були звернутися до Петлюри – вони повідомили отаману, що перейдуть річку Збруч та “шукатимуть опори й охорони на широких ланах Великої України”. Командування армії УНР відповіло, що приймає УГА. А 9 липня “у велику Україну” попросився вже й сам Петрушевич. 16 липня він разом із залишками УГА перейшов Збруч і приєднався до війська Петлюри. Поповнення було дуже вчасним. Об’єднаними силами армії УНР та УГА 30 серпня 1919 року навіть увійшли до Києва. Але вже наступного дня залишили його під тиском денікінських військ – “Збройних сил Півдня Росії”. Петрушевич зазначав, що необхідно розпочати переговори з Денікіним і об’єднатися проти більшовиків. Петлюра був категорично проти. Востаннє подібна дискусія відбулася 4 листопада 1919 року на нараді в Жмеринці. За спогадами учасників, тоді Петлюра прокоментував позицію Петрушевича приблизно так: “Для мене тепер ясно, що галичани з їх симпатіями до Москви самі загинуть і нам дихнути не дадуть. Та годі їх переконати в противному, як нас у тому, що було б добре з Москвою…”

Поки політики радилися, командування УГА самостійно підписало сепаратний Зятківський договір з командуванням денікінських ЗСПР. Це пояснили “катастрофічним станом війська” (і правда, в ньому вирувала епідемія тифу). Війська Денікіна одразу ж почали наступ на позиції військ УНР, що несподівано залишилися без союзників. 9 листопада в Кам’янці-Подільському Петлюра скликав спільне засідання Директорії та уряду, де обговорювали “зраду галичан” та подальші дії. У результаті два з трьох членів директорії, які пропрацювали з моменту її заснування й до цього моменту – Федір Швець та Адрій Макаренко – ухвалили рішення виїхати з України. Це вони зробили 15 листопада. Також того ж дня вчинив і Петрушевич. Петлюра залишився в Кам’янці-Подільському та почав організовувати знаменитий Перший зимовий похід армії УНР.

У ніч із 14 на 15 листопада 1940 року німецька авіація провела 10-годинне бомбардування міста Ковентрі у Великій Британії. Трагедія Ковентрі, що був буквально “стертий з лиця землі” 437 німецькими літаками, стала одним із трагічних символів Битви за Британію часів Другої світової війни.

Місто було одним із головних центрів оборонної промисловості Великої Британії. Британське командування точно визначило ціль нальоту приблизно за чотири години до початку бомбардування (спочатку вважали, що ціль Люфтваффе – Лондон). Захисники Британії покладалися на систему “Cold Water”, яка мала порушити навігацію та орієнтування нацистських пілотів. Але вона не спрацювала, тож німецькі бомбардувальники чітко зайшли на цілі. Бомбардування тривало з 19:24 вечора 14 листопада до майже 6:00 ранку 15 листопада. За цей час на місто скинули 56 тонн запальних бомб, 394 тонни – фугасних та 127 парашутних мін. Німці серйозно пошкодили 12 авіазаводів, але разом із ними зруйнували значну частину житлових кварталів, систему газопостачання, водопровід. Повністю було знищено 4330 будинків та три чверті фабрик міста. Загинули 554 особи, а 865 отримали поранення.

15 листопада 1945 року засновано Українську вільну академію наук (УВАН). Академію створили в Аугсбурзі українські вчені в еміграції. Академію позиціонували як продовжувачку Всеукраїнської академії наук, створеної в Києві ще урядом гетьмана Скоропадського. ВУАН пропрацювала за Директорії УНР і навіть у ранні радянські часи. Втім, починаючи з 1922 року, її фінансування почали скорочувати, а в 1930-х діячі академії стали об’єктом тотальних радянських репресій. Закордонне продовження академії – УВАН – мало розвиток у США, Канаді та Європі. Вихідно до складу академії входило близько 150 вчених. Першим президентом УВАН став Дмитро Дорошенко.

15 листопада 1971 року – корпорація “Intel” випустила свій перший мікропроцесор – мікросхему 4004. Головними проєктувальниками процесора були Федеріко Фаджін та Тед Гофф. При вартості 200 доларів мікросхема 4004 реалізовувала в одному кристалі всі функції процесора великої ЕОМ. Перший мікропроцесор “Intel” міг виконувати в середньому 60 тисяч інструкцій за секунду, а максимально – 93 тисячі. Для порівняння: один із перших комп’ютерів – американський “ENIAC” – виконував максимально всього 5000 інструкцій на секунду. При цьому він важив 30 тонн та займав близько 280 кв. метрів площі. Однак перший у світі мікропроцесор не викликав шаленого попиту, його досяг лише мікропроцесор 8080.

15 листопада 2022 року армія РФ завдала чергового масового ракетного удару по Україні, використавши близько сотні ракет. У тому числі вразила об’єкт критичної інфраструктури в Харкові. Вибухи пролунали близько 16 години. Після цього зупинився електротранспорт, метрополітен, місцями зникло світло. Пізніше начальник ХОВА Олег Синєгубов повідомив, що вдень 15 листопада було два “прильоти” по об’єктах критичної енергетичної інфраструктури Харкова та чотири – по об’єктах Чугуївського району. “Світла немає ні в Харкові, ні в області. У жодному населеному пункті”, – сказав він. Голова правління НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький назвав ситуацію, що виникла в енергетиці країни, “найсерйознішою за всю історію”. Проте світло в окремих районах Харкова почало частково з’являтися вже ввечері. Загалом в Україні станом на 22:30 без електрики залишилося близько 10 мільйонів абонентів.

Церковне свято 15 листопада

15 листопада за новим церковним календарем в Україні розпочинається Різдвяний піст або Пилипівка. Він триває 40 днів – із 15 листопада по 24 грудня.

Також сьогодні вшановують пам’ять мучеників і сповідників Гурiя, Самона й Авіва. Під час гонінь на християн при імператорах Діоклетіані та Максиміані в Едесі схопили двох друзів-християн Гурія та Самона. Вони рішуче відмовилися принести жертву язичницьким богам і заявили, що сповідують християнство. За це їх жорстоко мучили, а після цього відвезли за місто й обезголовили. Авів жив через багато років після Гурія і Самона. За часів останнього імператора-язичника Лікінія. Диякон Едеської церкви Авів, якого імператор наказав схопити, сам прийшов до катів, не бажаючи, щоб під час його розшуку постраждали інші християни. Його засудили на спалення, і він сам пішов у вогонь. Коли вогонь погас, мати святого та родичі виявили його тіло неушкодженим. Мученика поховали поряд зі святими Гурієм та Самоном. Вони троє відомі серед християн як покровителі подружжя, шлюбу, щасливої ​​родини.

Народні прикмети

Якщо галки та синиці ходять по землі – до швидкого снігопаду.

Якщо з калини опало все листя, то скоро почнеться справжня зима.

Що не можна робити 15 листопада

Не можна залишати полум’я без нагляду, щоб не сталося пожежі.

Не можна розводити багаття – як у дворі, так і в лісі.

Не можна бажати зла іншим людям.