Миші конкурують з окупантами. Як харківські бійці ЗСУ борються з гризунами

Цьогоріч бійці ЗСУ потерпають на фронті від навали мишей, які псують продукти, одяг і навіть гризуть Starlink. Такий пік народжуваності мишей трапляється раз на 10 років, кажуть науковці. І обнадіюють – наступного року популяція гризунів значно скоротиться.

Миші погризли кабель від Starlink

«Мишка як образ в мистецтві – то казка. Реальні миші на передовій – проблеми! Гризуни успішно конкурують з окупантами за рівнем вчинення неприємностей. «Небойові втрати» від них: зіпсовані припаси, взуття, одяг, техніка», – перелічують збитки від мишей бійці 127 харківської бригади ТРО.

Харків’янин Сергій Нестеренко, який зараз служить на фронті, влітку зіткнувся з величезною проблемою – в його підрозділі миші погризли шнур від Starlink. І як виявилося, до цієї техніки підходить лише оригінальний шнур, а той вартує недешево – близько 4500 грн з доставкою. Поки бійці збирали кошти, анонімні благодійники прислали на фронт новий кабель.

Навчені гірким досвідом, бійці кажуть, що важливо продукти упаковувати в баки, у скляні банки з металевими кришками. Дроти слід тримати в гофрі, спорядження і прибори – в металевих кейсах, генератори – в металевих сітчастих кожухах.

Гризуни в окопах не бояться мишоловок

Окрім того, що миші завдають матеріальних збитків, вони ще ті рознощики інфекційних захворювань. А хворий боєць – то вже не захисник. Тож на позиціях 127-ї ОБр Сил ТрО ЗСУ випробували усі традиційні та інноваційні засоби боротьби з гризунами. І поділилися досвідом:

Рекомендуємо комплексно застосовувати:

✔️отруту (прожери їдять її на сніданок обід та вечерю як вітамінні добавки)

✔️ультразвукові лякалки (за словами свідка, не працюють як слід, бо миші займаються розмноженням безпосередньо на них)

✔️мишоловки (спрацьовують щохвилини, ловлячи по дві-три миші, а четверта спокійно їсть приманку)

✔️клейові пастки (заповнюються за кілька хвилин щільним килимом гризунів).

Випробувавши усі можливі засоби захисту, бійці дійшли висновку, що найкраще борються з мишами коти.

«Виявилося, що котики здатні регулювати кількість мишей не гірше, ніж сови та лисиці. Найкращі «котячі бойові кадри» – ті, що душать мишей безупинно», – підсумовують бійці 127 бригади ТРО.

Востаннє така навала мишей була у 2013 році – біолог

Потерпають від мишей і мешканці Харківщини – цьогоріч на дачах і садибах гризуни ходять серед дня помітними десантними групами, інколи навіть цілими батальйонами.

Біологи погоджуються – цього року кількість дійсно мишей рекордна. Але пік чисельності мишей, який зараз спостерігають по всій території області та України, впаде вже наступного року, прогнозує Станіслав Вітер, експерт із дослідження та охорони біологічного різноманіття Української природоохоронної групи.

«Раз на 4 роки зазвичай збільшується популяція мишей. А раз на 10-8 років – дуже високі піки чисельності. Останній раз таку величезну кількість мишей спостерігали в 2013-ому році. А вже у 2014 році популяція гризунів помітно скоротилася. І протягом 10 років не було таких піків», – каже Вітер.

Збільшення мишей зазвичай пов’язано з наявністю кормової бази, ще один фактор – сприятлива тепла зимівля і відсутність сильних морозів. Наступного року після піку зазвичай починається поширення специфічних хвороб, які скорочують популяцію мишей. Це збігається зі зменшенням кормових ресурсів і призводить до різкого зменшення гризунів. І потім потрібно два роки на відновлення популяції. Тобто в природі існує внутрішній механізм регулювання чисельності мишей, зазначає біолог Станіслав Вітер.

Читайте також: Близько 10 заповідників і заказників Харківщини постраждали від війни